Загальна характеристика досліджуваних говірок, особливості їх формування і функціонування, модель зіставного опису лексики і семантики. Набір вербальних засобів, що репрезентують окреслене для аналізу коло понять. Закономірності формування корпусу семем.
Аннотация к работе
Одним із першочергових завдань русистики сьогодні залишається дослідження лексики територіальних діалектів, зокрема, її складу, структурної організації у межах лексико-семантичних груп (ЛСГ) та тематичних груп лексики (ТГЛ), синонімічних рядів, антонімічних мікрогруп, зясування семантики лексем з увагою до їх культурних компонентів. Водночас цінним є розвязання цих проблем у зіставному плані - на матеріалі кількох говірок, що уможливлює визначення ступеня диференціації говірок (за даними лексики), відкриває шлях до вивчення типів мовного відображення позамовної дійсності, кореляції мови і відображуваного нею реалемного плану. Передумовою дослідження діалектного слова є формування надійного і значного за обсягом корпусу лексики з її точними семантичними характеристиками, що вимагає тривалих спостережень над живим мовленням. Лакуною виявилася дієслівна лексика й у вивченні російських говірок Одещини. Актуальність дослідження посилюється необхідністю системного вивчення дієслівної лексики, зокрема закономірностей сегментації лексичного складу, зясування сутності вербалізації понять / реалій у діалектній мові, необхідністю опису дієслівної лексики, що функціонує в ізольованих російських говірках півдня Одеської обл.Така модель дослідження діалектного матеріалу дозволила не тільки з максимальною повнотою зафіксувати склад і семантику номінативних одиниць говірок, але й визначити, якими мовними засобами передано десигнати; вона дала змогу компактного й водночас наочного представлення системних відношень лексики в окремій говірці і водночас обєктивувала її відношення до тематично відповідної лексики в інших говірках; останнє уможливило виявлення чинників семантичних змін у дієслівній лексиці. Дієслівна лексика понятійного простору «Людина як біологічна істота», репрезентуючи важливі фрагменти мовної картини світу, експлікує зони особливої уваги діалектоносіїв та творить лексико-семантичні парадигми різної структури, які представлено в рубриках «Потреби людини» (ЛСГ «Їсти, приймати їжу», ЛСГ «Пити», ЛСГ «Вкривати одягом»); «Людське життя» (ЛСГ «Народити подібного до себе», ЛСГ «Припинити життя», ЛСГ «Існувати певним чином»); «Здоровя і хвороби» (ЛСГ «Бути здоровим»); «Зовнішній вигляд, фізичні риси» (лексико-семантична парадигма (ЛСП) конгломеративів «Мати (якийсь) зовнішній вигляд»); «Інтелектуальна діяльність» (ЛСП конгломеративів «Здійснювати інтелектуальну діяльність»); «Емоції, душевний стан» (ЛСП конгломеративів «Відчувати стан (настрій)»); «Поведінка» (ЛСП конгломеративів «Поводити себе певним чином»). Структурно релевантними для дієслів ЛСГ «Їсти, приймати їжу» виявилася низка диференційних ознак: ‘темпоральність’ (‘їсти вранці’ // ‘~ в обід’ // ‘~ перед вечерею’ // ‘~ ввечері’ // ‘~ після закінчення посту’ // ‘~ на другий день весілля’); ‘наявність акустичного супроводу’ (‘~ з хрумтінням’, ‘~ всмоктуючи звучно губами’, ‘~ з прицмокуванням (пришльопуванням) язиком і губами’); ‘кількість’ (‘~ все’, ‘~ дуже багато’, ‘~ багато’, ‘~ мало’); ‘призначення приймання їжі’ (‘~ для визначення смаку’ // ‘~ як закуску’ // ‘~ як обрядодія’); ‘особливості їжі’ (‘скоромна страва’ - ‘нескоромна ~’, ‘рідка ~’ - ‘нерідка ~’, ‘смачна, ласа ~’ - ‘несмачна ~’); ‘ступінь бажання’: ‘відчувати бажання їсти’, ‘з бажанням ~’, ‘з невгамовним бажанням ~’); ‘ступінь насичення’ (‘їсти досхочу, до повного задоволення’, ‘~ надмірно’). У позначенні семантичного простору ‘бути здоровим - бути нездоровим’ переважають описові номінації: ХАCДИТ’ при СИCБ’е ‘мати здоровя, сили обслуговувати себе, обходячись без сторонньої допомоги’, быт’ при Cсили ‘бути здоровим’ - ПАJCТИ у хот ‘почати одужувати’, ПАЈCТИ на лек ‘почати одужувати після таїнства соборування’, АТCПАСТ’ ат Ctела ‘хворіти на проказу’, KACPOCTA НАCПАЛА, ПАКCРЫЦЦА KACPOCTAJ ‘захворіти псоріазом’, Cкипки ПАШCЛИ ‘про захворювання на лишай’, Ccect’ на Cно?и ‘захворіти на ноги’, свет ПОТИCРАТ’ ‘осліпнути’, АТКCРЫТ’ ?лас ‘повернути зір’, СНИCМАТ’ ПАCЛУДУ ‘видаляти більмо (катаракту), повертати зір’, СТРАCДАТ’ на Cнервы ‘страждати на захворювання нервової системи’; ЛИCЖАТ’ НИВРЫCДИМЫМ ‘бути паралізованим’. Дієслівні одиниці зі значенням ‘припинити життя неприродно’ протиставлені за дистрибутивними семантичними формулами: «субєкт і обєкт сполучені: людина - насильницька дія - у згубних умовах»; «казуальний субєкт: людина - насильницька дія - обєкт: людина»; «субєкт і обєкт сполучені: людина - свідома дія».Аналіз лексико-семантичного простору дієслівної лексики, який належить до чотирьох опорних російських говірок, дозволив зробити наступні висновки. Зіставний аналіз дієслівної лексики острівних говірок Одеської обл. здійснено через передкінцеві сукупності дієслівного частиномовного дерева, які складають два ідеографічні підрозділи «Людина як біологічна істота» і «Людина як соціальна істота». Використання ідеографічної класифікації дієслівної лексики з наступним зіставленням на спільній основі лексичного складу і семантики виділених мікросистем стало базою для подальшого будування наддіалектн