Дослідження стилю С. Воробкевича у зв’язку з його світоглядною позицією та громадською діяльністю. Домінанти художньої мови письменника на лексичному, фраземному та граматичному рівнях в умовах становлення нової літературної мови на Буковині в ХІХ ст.
Аннотация к работе
Реферовану дисертацію присвячено дослідженню індивідуального стилю талановитого буковинського письменника Сидора Воробкевича (1836-1903). Описувана проблема поширилася на зясування специфіки окремих стилів чи вивчення мовної організації художніх творів буковинських письменників, на виявлення характерних особливостей у відборі зображувальних засобів, які вирізняють автора як індивідуальну творчу особистість із-поміж інших представників національної літератури (М. Воробкевича, перу якого належать поетичні, прозові та драматичні твори і який відіграв помітну роль в історії становлення і розвитку української літературної мови на Буковині. У його багатовимірному таланті поєдналися покликання самобутнього поета, прозаїка, драматурга, композитора світської та церковної музики, фольклориста, визначного педагога, громадсько-культурного діяча, редактора буковинських часописів і одночасно православного священика, професора богословського факультету Чернівецького університету, а крім того - великого українського патріота, одного з перших будителів національного українського духу на Буковині. Різні грані життя, творчості та літературно-громадської діяльності письменника в окремих наукових статтях висвітлювали С.У першому розділі „Теоретичні засади дослідження ідіостилю Сидора Воробкевича”, спираючись на методологічні принципи лінгвістичного аналізу мови письменників, сформульовані в працях провідних українських та зарубіжних мовознавців, вибудовано концептуальну науково-методологічну модель дослідження ідіостилю С. Воробкевича. У підрозділі 1.1 вказано, що на означення понять мова і стиль письменника сучасна лінгвістика широко оперує термінами індивідуальний стиль, або ідіостиль, які повязані з особливостями мовної організації творів, що вирізняють митця з-поміж інших. Патріотичне виховання (у буковинському містечку Кіцмань, в родині діда Михайла, де панували міцні українські національні традиції та патріотична атмосфера), духовне збагачення під впливом пісенного фольклору (захоплення з дитинства фольклором, записи народних пісень, вивчення історичних та фольклорно-етнографічних матеріалів), живе спілкування з народом (багаторічне проживання в буковинських селах, унаслідок чого письменник краще й глибше пізнав побут буковинців, відчув багатство живої народної мови), заглиблення в художні тексти кращих зразків української класики (призбирування рідковживаних слів, виписування виразів із творів І. У другому розділі „Лексичні маркери ідіостилю Сидора Воробкевича” визначено специфіку авторського стилю письменника - його художня мова відображає живу народну мову українського населення Буковини другої половини ХІХ ст. з її фонетичними, лексичними та граматичними говірковими ознаками, а також системно описано діалектну лексику як мовну домінанту ідіостилю митця. ТГ „назви, повязані з місцевим ландшафтом” (19 лексем) репрезентують 3 ЛСГ: „назви, характерні для гірської місцевості Карпат”: полонина (63), плай (10); „назви, повязані з надмірною вологістю місцевості” (3): мочара (6), багна (5), млака (1); „назви, повязані з річковими потоками” (3): зарінок (4), яруга (4);Воробкевича як надзвичайно оригінальне явище в історії української літературної мови засвідчує ті екстра-та внутрішньомовні процеси, що характеризували її розвиток на Буковині в другій половині ХІХ ст. Воробкевича репрезентує українську літературну мову на Буковині другої половини ХІХ ст. Воробкевича представлена іменниками (487 лексем), що найширше презентують предметний світ буковинців у його творах, дієсловами (107 лексем), які відображають світ буковинця в його динамічних вимірах, прикметниками (75 лексем), що надають кваліфікаційних ознак предметам і явищам, та прислівниками (72 лексеми), які увиразнюють і колоритно розгортають семантичне значення ознак, дій, процесів, інших ознак. Воробкевича позначений контамінацією усно-розмовних і фольклорно-пісенних структур, його відзначають такі домінантні риси: 1) орієнтація на живе розмовне мовлення з його регіональними особливостями (чимало реченнєвих конструкцій містить діалектні та архаїчні форми іменників, займенників, дієслів, службових слів); 2) манера оповіді, близька до усної народної творчості, що витворює народнопісенний колорит тексту; 3) відображення специфіки періоду становлення української літературної мови на Буковині, рівня її унормованості. Воробкевича корелюють із повним описом лексичних засобів його мовностилістичної системи, аналізом тропеїстики як естетичного компонента художніх творів; вивченням особливостей мови проповідей письменника як унікального явища в історії української літературної мови.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Індивідуалізація стилю письменника репрезентована в умінні актуалізувати найвдаліші мовні засоби, критеріями добору яких є ідейно-художні параметри, породжені темою та ідеєю твору, а також творча особистість автора, що виявляє специфіку свого ідіолекту та культурного коду тієї етнічної групи, до якої він належить.
1. Ідіостиль С. Воробкевича як надзвичайно оригінальне явище в історії української літературної мови засвідчує ті екстра- та внутрішньомовні процеси, що характеризували її розвиток на Буковині в другій половині ХІХ ст. Багатогранна діяльність письменника як взірець самовідданої боротьби за права української мови, практичну популяризацію, поліфункційність, захист її статусу в освітньому, духовному, культурному та громадському житті Буковини дають підстави високо оцінити роль С. Воробкевича в розбудові національної літературної мови в умовах становлення нової української мови на народній основі.
2. Творчість С. Воробкевича репрезентує українську літературну мову на Буковині другої половини ХІХ ст. Лексикон творів письменника закономірно має виразне говіркове забарвлення, містить чимало запозичень зі співтериторіальних мов, що було типовим для західноукраїнського варіанта літературної мови цього періоду. Діалектна лексика паралельно з літературною є важливим складником інформаційно-комунікативного простору художніх текстів автора і водночас однією з домінантних рис його індивідуально-авторської манери письма, за допомогою якої відтворено національно-етнографічний та говірково-регіональний колорити.
3. Діалектна лексика як мовна домінанта в ідіостилі С. Воробкевича представлена іменниками (487 лексем), що найширше презентують предметний світ буковинців у його творах, дієсловами (107 лексем), які відображають світ буковинця в його динамічних вимірах, прикметниками (75 лексем), що надають кваліфікаційних ознак предметам і явищам, та прислівниками (72 лексеми), які увиразнюють і колоритно розгортають семантичне значення ознак, дій, процесів, інших ознак. Функціонування діалектних форм у мові С. Воробкевича закономірне на тому етапі розвитку мови, а отже, більшість із них позбавлена стилістичної функції. Художні настанови письменника у використанні діалектизмів зумовлені насамперед створенням національного колориту, детальним змалюванням етнографічно-побутових картин, відображенням духовної та матеріальної культури буковинців, індивідуалізацією мови персонажів, а також образотворенням. Окрім того, діалектна лексика виконує виразну гносеологічну функцію.
4. Фраземне багатство творів С. Воробкевича постає як система випрацюваних віками мовних конструкцій, що є невідємною частиною щоденного спілкування буковинців другої половини ХІХ ст., відбиває їхні психічні, ідеологічні, релігійні, естетичні засади мовотворення. Своєю виразністю, колоритом розмовності фраземи надають художній мові автора національного забарвлення, народного духу, засвідчують глибоку обізнаність автора з народною творчістю. До художнього тексту С. Воробкевич уводить фразему або у вихідній формі, або як трансформ. Загальномовні фраземи демонструють його уміння дібрати потрібний для текстового масиву матеріал; трансформовані - відображають у художньому тексті індивідуально-авторське сприйняття дійсності, тобто визначають ідіостиль письменника. Митець не просто черпає фраземи з джерела загальнонародної мови, але використовує їх творчо, видозмінюючи узуальну форму, чим досягає оновлення фраземи, посилює виразність, конкретизує висловлювання, індивідуалізує мовлення.
5. Граматичний лад мови творів С. Воробкевича позначений контамінацією усно-розмовних і фольклорно-пісенних структур, його відзначають такі домінантні риси: 1) орієнтація на живе розмовне мовлення з його регіональними особливостями (чимало реченнєвих конструкцій містить діалектні та архаїчні форми іменників, займенників, дієслів, службових слів); 2) манера оповіді, близька до усної народної творчості, що витворює народнопісенний колорит тексту; 3) відображення специфіки періоду становлення української літературної мови на Буковині, рівня її унормованості.
6. Специфіка ідіостилю С. Воробкевича в поєднанні літературного та діалектного, з акцентом на буковинських та гуцульських говірках. Регіональні компоненти - органічна частина словника художніх творів С. Воробкевича, однак широке відображення різнорівневих особливостей рідних говірок поєднане з прагненням до уніфікації літературної мови. Мова творів автора багата на синонімічне використання діалектних елементів з їхніми літературними відповідниками як паралельних на певному етапі розвитку норм літературної мови, а також зумовлених впливом мови творів Т. Шевченка та Марка Вовчка.
Подальші дослідження ідіостилю С. Воробкевича корелюють із повним описом лексичних засобів його мовностилістичної системи, аналізом тропеїстики як естетичного компонента художніх творів; вивченням особливостей мови проповідей письменника як унікального явища в історії української літературної мови. На часі - укладання словника мови С. Воробкевича, що відображатиме як загальномовні тенденції, так і специфічні особливості його художнього стилю.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Шатілова Н. О. Світосприйняття буковинців через призму мови творів С. Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 276-277 : Словянська філологія. - С. 378-382.
2. Шатілова Н. О. Складнопідрядні речення міри і ступеня (на матеріалі творів Сидора Воробкевича) / Наталія Шатілова // Актуальні проблеми синтаксису : матеріали міжнар. наук. конф. (Чернівці, 19-21 жовтня 2006 р.) / наук. ред. Н. В. Гуйванюк. - Чернівці : Рута, 2006. - С. 112-116.
3. Шатілова Н. О. Синтаксичний почерк Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 321-322 : Словянська філологія. - С. 364-368.
4. Шатілова Н. О. Семантична конденсація як особливість синтаксичного малюнка художнього твору (на матеріалі прози Сидора Воробкевича) / Н. О. Шатілова // Лексико-граматичні інновації у сучасних східнословянських мовах : матеріали ІІІ міжнар. наук. конф. (Дніпропетровськ, 19-20 квітня 2007 р.) / упор. Т. С. Пристайко. - Дніпропетровськ : Пороги, 2007. - С. 328-330.
5. Шатілова Н. О. Порівняльні конструкції в мові прозових творів Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 382-384 : Словянська філологія. - С. 208-212.
6. Шатілова Н. О. Фонетичні діалектизми у художній мові Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 428-429 : Словянська філологія. - С. 138-142.
7. Шатілова Н.О. Синтаксичні особливості діалогічного мовлення у драматичних творах Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 394-398 : Словянська філологія. - С. 435-439.
8. Шатілова Н.О. Лексичні діалектизми як домінантна ознака художньої мови Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні та світі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених і студентів (Київ, 12 листопада 2008 р.) / відп. ред. О. О. Кабиш. - Київ, 2009. - С. 128-131.
9. Шатилова Н. Этнографизмы как характерная черта языковой личности Сидора Воробкевича / Наталия Шатилова // Актуальные тенденции в исследовании славянских языков, литератур и культур: материалы междунар. науч. симпозиума (Румыния, Клуж-Напока, 19-20 июня 2008 г.). - Клуж-Напока, 2008. - С.76-77.
10. Шатілова Н.О. Мовні і позамовні чинники формування ідіостилю Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. - Вип. 475-477 : Словянська філологія. - С. 589-593.
11. Шатілова Н.О. Синтаксичні фольклоризми як виразники ідіостилю Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Семантика мови і тексту : Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ : Видавець Третяк І Я., 2009. - С. 293-396.
12. Шатілова Н.О. Конструкції розмовного мовлення в синтаксичній структурі художніх текстів Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Наукові записки : зб. наук. праць / відп. ред. О. Семенюк. - Кіровоград : РВВ КДПУ, 2010. -Вип. 89 (5). - С. 103-107. - (Філологічні науки : мовознавство).
13. Шатілова Н. О. Слова з національно-культурним компонентом як маркери ідіостилю Сидора Воробкевича / Наталія Шатілова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. - Вип. 496-497 : Словянська філологія. - С. 168-174.
14. Шатілова Н.О. Ідіостиль письменника в концепції О. Потебні та в сучасних інтерпретаціях / Наталія Шатілова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : зб. наук. праць / відп. ред. Ю. М. Безхутрий. -№ 910. - Ч. І. - Харків, 2010. - С. 693-697. - (Філологія).
15. Шатілова Н. О. Елементи фольклорної традиції в ідіостилі Сидора Воробкевича / Н. О. Шатілова // Наукові праці Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. наук. праць / наук. ред. М. Г. Кудрявцев. - Камянець-Подільський : Аксіома, 2010. - Вип. 23. - С. 317-323. - (Філологічні науки).