Ідіоматика англомовного публічного виступу в епоху глобалізації: лінгвориторичний аспект - Автореферат

Дисертацію присвячено дослідженню функцій ідіоматичних одиниць у звязку з лінгвориторичними рівнями будови промов британських премєр-міністрів в епоху глобалізації, за якої світова економічна, політична, культурна інтеграція й уніфікація призводять до набуття англійською мовою міжнародного статусу. При вивченні глобалізаційних аспектів комунікації дослідники зосереджуються на оптимізації процесів спілкування, чим зумовлене звернення до положень античної риторики. Неориторика як наука про ефективну побудову текстів і відбір мовних одиниць у звязку з певною темою, умовами спілкування й особливостями аудиторії враховує діяльність автора на пяти рівнях продукування творів словесності: інвенції, тобто аналізу теми, диспозиції, лінійної експозиції референта, елокуції, відбору мовних одиниць, меморіа, запамятовування, актіо, проголошення виступу. Важливим обєктом риторичного дослідження залишаються промови як особливий тип тексту і як окремий різновид політичної комунікації, що ґрунтується на антропоцентричних підвалинах. Окрему увагу приділено виступам британських державних діячів: вивчено типологічні, семантичні й прагмалінгвістичні особливості парламентського дискурсу, лінгвальний інструментарій вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів, мовне відображення авторитарності британських політиків (П.Г.Практична діяльність представлена 59 ФС (5,51% від загальної кількості одиниць) і 32 ФЄ (3%), які позначають можливість її здійснення, напр., ФС to have a chance - ‘мати шанс’, а також етапи розгортання: початок (40 ФС - 3,74%, напр., to face the problem ‘зіштовхнутися з проблемою’, і 11 ФЄ - 1,03%, напр., to hit the ground running ‘розпочати справу при повній готовності’), перебіг (181 ФС - 17,39%, напр., to play a role ‘відігравати певну роль’, і 114 ФЄ - 10,64%, напр., to hold out ‘протидіяти в загрозливих чи тяжких ситуаціях’), завершення (65 ФЄ - 6,07%), напр., to give up ‘відмовлятися’. Водночас, у складі ФС to have an opportunity іменник opportunity вказує на умови діяльності, які узгоджуються з бажаннями людини, на що вказує сема ‘a particular situation’ у його визначенні як a time when a particular situation makes it possible to do or achieve smth ?умови або обставини, що дозволяють здійснити що-небудь’ (Oxford Advanced Learners Dictionary). Найменший ступінь загрози відбиває ФС to face the situation, у якому іменник situation вказує лише на обставини, які склалися в певний час і в конкретному місці all the circumstances and things that are happening at a particular time and in a particular place (Oxford Advanced Learners Dictionary), а не на власне проблеми, позначені іншими ФС цієї групи, напр., When this Government was formed, my colleagues and I took a long, hard, cool look at the situation we were facing (W. Відносний ступінь ризику позначений у складі ФС to face the challenge компонентом challenge, на що вказують семи ?difficult’, ?tests’, ?ability’ та ?skill’ у його визначенні як нового чи важкого завдання, яке випробовує здібності й вміння людини: a new or difficult task that tests smbs ability and skill (Oxford Advanced Learners Dictionary). На різну спрямованість дії вказують дієслівні складники ФС to bring into relations та ФС to enter into negotiations: to bring тлумачиться як to involve someone in a particular activity ‘залучати когось до діяльності’ (Oxford Advanced Learners Dictionary), а to enter як to become involved in an activity or situation ‘бути залученим до діяльності чи ситуації’ (Oxford Advanced Learners Dictionary).Лінгвориторичний інтегральний напрям, який розглядає послідовність трансформації ідеї в слово, передбачає вивчення функцій ідіоетнізмів як засобів етнокультурного осмислення дійсності, специфічного для конкретного народу, на різних рівнях текстотворення: інвенції - аналізу теми виступу, диспозиції - його композиційного оформлення, елокуції - відбору мовних одиниць, перформації, який обєднує запамятовування й виголошення виступів. За чотирма критеріями - ступенем стійкості, сполучуваністю, вмотивованістю й відтворюваністю - у промовах британських премєр-міністрів повоєнної доби диференційовано класи ідіоматичних засобів, які відображають своєрідність осмислення дійсності: специфічну сполучуваність слів, фразеологічні сполучення, фразеологічні єдності з підкласом фразових дієслів; Кількість ідіоетнізмів у проаналізованих промовах британських премєр-міністрів визначається різними етапами процесу глобалізації. Вільсона як премєра, діяльність якого повязана з початком глобалізації, містять майже вдвічі менше ідіоетнізмів (280 одиниць), ніж промови У. Диспозиційні СС по-різному членують промови, а елокуційні ідіоетнізми відбивають важливість для мовців різних рис референтних ситуацій, подають стан речей в індивідуально-авторському ракурсі й розкривають різні аспекти оцінки.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Лінгвориторичний інтегральний напрям, який розглядає послідовність трансформації ідеї в слово, передбачає вивчення функцій ідіоетнізмів як засобів етнокультурного осмислення дійсності, специфічного для конкретного народу, на різних рівнях текстотворення: інвенції - аналізу теми виступу, диспозиції - його композиційного оформлення, елокуції - відбору мовних одиниць, перформації, який обєднує запамятовування й виголошення виступів. Вказані щаблі текстотворення, спрямовані на організацію впливу на адресата, визначають будову промов й відбір мовних засобів;

2. Риторичні рівні текстотворення визначають функціонування мовних одиниць, серед яких важливе місце займають ідіоетнізми. За чотирма критеріями - ступенем стійкості, сполучуваністю, вмотивованістю й відтворюваністю - у промовах британських премєр-міністрів повоєнної доби диференційовано класи ідіоматичних засобів, які відображають своєрідність осмислення дійсності: специфічну сполучуваність слів, фразеологічні сполучення, фразеологічні єдності з підкласом фразових дієслів;

3. Значення фразеологічних єдностей спирається на концептуальну метафору як засіб впливу на аудиторію через порівняння, орієнтування у тілесних координатах і досвід взаємодії з фізичними обєктами. Порівняння визначає семантику ФЄ, що зіставляють людину з іншими особами або тваринами. ФЄ, засновані на орієнтаційній метафорі, концептуалізують навколишнє середовище стосовно координат “верх-низ” і “спереду-позаду”. Із онтологічною метафорою повязане значення ФЄ, які ґрунтуються на понятті ВМІСТИЩА як тривимірного простору, ЦІЛІСНОСТІ, що відбиває непошкоджений стан обєкта, РЕЗУЛЬТАТУ, котрий вказує на наслідки діяльності;

4. Кількість ідіоетнізмів у проаналізованих промовах британських премєр-міністрів визначається різними етапами процесу глобалізації. Виступи У. Черчілля, діяльність якого повязана з доглобалізаційною стадією, відзначаються найбільшою кількістю фразеологічних одиниць. Збіднення ідіоматичного наповнення промов повоєнних премєр-міністрів зумовлене процесами глобалізації й більшою спрямованістю їх промов на міжнародну аудиторію. Виступи Г. Вільсона як премєра, діяльність якого повязана з початком глобалізації, містять майже вдвічі менше ідіоетнізмів (280 одиниць), ніж промови У. Черчілля (430). Звернення Т. Блера й Г. Брауна, проголошені на поточній стадії глобалізації, відзначаються зменшенням кількості ідіоетнізмів утричі (190 і 170 відповідно) порівняно з доглобалізаційним етапом;

5. Вивчення ідіоетнізмів у звязку з рівнями риторичного текстотворення дозволило виокремити низку нових функцій: тематичні, диспозиційні й елокуційні. Тематичні одиниці поділяються на інвенційно-елокуційні, які подають одну ідею у різних ракурсах, й інвенційно-диспозиційні, призначені для введення окремих мікротем. Інвенційно-елокуційні ідіоматичні засоби позначають практичну діяльність і міжособистісні стосунки, а інвенційно-диспозиційні одиниці відображають мовленнєву діяльність, вводячи текстові блоки різного обсягу;

6. Диспозиційні ідіоетнізми, що забезпечують звязність тексту, поділяються на дві підгрупи: комунікативні, призначені для відображення авторської взаємодії зі слухачем, та структуруючі, котрі впорядковують зміст. Елокуційні ідіоетнізми, задіяні для словесного оформлення мовлення, виявляють такі функції: апелятивну, спрямовану на активацію пізнавальних здібностей адресата, референтну, призначену для опису ситуації, про яку йдеться у виступі у топологічному, темпоральному й характеристичному ракурсах, оцінну, за якої ритор висловлює своє ставлення до певних подій, явищ, предметів, емотивну, що передає почуття мовця;

7. Диспозиційні й елокуційні одиниці відбивають специфіку концептуалізації дійсності окремими премєр-міністрами. Диспозиційні СС по-різному членують промови, а елокуційні ідіоетнізми відбивають важливість для мовців різних рис референтних ситуацій, подають стан речей в індивідуально-авторському ракурсі й розкривають різні аспекти оцінки. Із розвитком засобів масової інформації - друкованих ЗМІ, радіо, телебачення, Інтернету - виступи британських премєр-міністрів набувають більшої спрямованості на міжнародну аудиторію, що зумовлює збіднення їх ідіоматичного наповнення.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні етнокультурного й функціонального аспектів уживання ідіоматичних засобів у текстах різних жанрів, а також у поглибленні когнітивно-риторичних методик аналізу ідіоетнізмів.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИСВІТЛЕНО

1. Нагорська (Свиридюк) Т.В. Функціонування ідіом у промовах Уїнстона Черчілля: риторичний аспект / Тетяна Володимирівна Нагорська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка / відп. ред. Петро Васильович Білоус. - Житомир: Вид-во Житомирськ. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2006. - №28. - С. 166-169.

2. Нагорська (Свиридюк) Т.В. Структура текстів політичних промов У. Черчілля: лінгвориторичний підхід / Тетяна Володимирівна Нагорська // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвузовский центр “Крым”, 2007. - №110, Т. 2. - С. 54-56.

3. Свиридюк Т.В. Риторичні функції ідіоетнізмів у промовах Т. Блера / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2008. - Вип. 21. - С. 299-306.

4. Свиридюк Т.В. Ідіоетнізми в промовах британських політиків: принципи класифікації / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2009. - Вип. 15. - С. 418-424.

5. Свиридюк Т.В. Риторичні функції ідіоетнізмів у промовах британських політиків: ситуативний аспект / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2009. - Вип. 22. - С. 317-325.

6. Свиридюк Т.В. Витоки ідіоматичної семантики: орієнтаційна метафора (на матеріалі промов британських премєр-міністрів) / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2010. - Вип. 24. - С. 173-181.

7. Нагорская (Свиридюк) Т.В. Риторическая классификация идиом английского языка / Татьяна Владимировна Нагорская // Ars Grammatica. Грамматические исследования: мат-лы докл. 3-й Междунар. науч. конф. Минск, 5-6 декабря 2007 г. / отв. ред. Д.Г. Богушевич. - Минск: МГЛУ, 2007 - С. 181-184.

8. Свиридюк Т.В. Идиоэтнизмы в речах британського премьер-министра Г.Вильсона: риторический аспект / Татьяна Владимировна Свиридюк // Язык и дискурс в статике и динамике: тезисы докл. Междунар. науч. конф., Минск, 14-15 ноября 2008 г. / отв. ред. З.А. Харитончик. - Минск: МГЛУ, 2008. - С. 277-278. лінгвістичний англомовний ідіоматика

9. Свиридюк Т.В. Фразеологічні сполучення у промовах британських премєр-міністрів: принципи класифікації / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Третій міжнародний науковий форум. Сучасна англістика: мова в контексті культури. Тези доповідей. / відп. ред. В.О. Самохіна (Дмитренко). - Х.: Харківськ. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2009. - Ч. ІІ. - С. 37-39.

Размещено на .ru