Дослідження військової кар"єри Д. Давидова. Особливість його служби підполковником у Охтирському гусарському полку. Створення летючого партизанського загону. Аналіз командування генералом драгунською бригадою. Характеристика його бойових заслуг.
Аннотация к работе
Значна частина дитячих років його пройшла у військовій обстановці в Малоросії і на Слобожанщині, де служив його батько, який командував полтавським легкокінним полком, і була батьківщина його матері, дочки харківського генерал-губернатора Є. Щербініна. Олександр Васильович оглянувши двох синів Василя Денисовича сказав, що Денис "цей молодецький, буде військовим, я не помру, а він вже три битви виграє", а Євдоким піде по цивільній службі. В 1801 Давидов поступив на службу в гвардійський Кавалергардський полк, що знаходився в Петербурзі, хоча, коли Денис тільки зявився призначатися в полк, черговий офіцер навідріз відмовився його прийняти через його маленький зріст. Дві байки - «Річка і Дзеркало» та «Людина і Ноги» - були доведені до відома начальства, і юний поет, який встиг в цей час послідовно отримати чини корнета і поручика, повинен був розлучитися зі столицею і блискучим полком і 13 вересня 1804 р. перейти на службу в Білоруський гусарський полк, розташований тоді в Київській губернії, в околицях р. В 1809 р., перебуваючи при війську генерала Багратіона, командував військами в Молдавії, Давидов брав участь у різних бойових операціях проти турків, а потім, коли Багратіон був замінений генералом Каменським, поступив в авангард молдавської армії під начальство Кульнева.
Список литературы
1. Бабкін В. І. Народне ополчення у Вітчизняній війні 1812 р . М., Соцекгіз, 1962.
2. Безкровний Л. Г. Партизани у Вітчизняній війні 1812 р . - Питання історії, 1972, № 1,2.
3. А.К.Буцик. Вітчизняна війна 1812 року у крах наполеонівської імперії.-К.,1959
4. Т.Полещук Історія Росії XIX - початку XX ст.- Львів,2008