Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.
Аннотация к работе
За таких умов особливий інтерес викликає дослідження поняття діалогу, різноманітних трансформацій його в історії та сучасності. Перший передбачає насамперед розгляд класифікації типів спілкування, виявлення відбитків, які накладає тип суспільства (колективістичний чи індивідуалістичний) на пануючі стилі комунікації, визначення взаємозвязку провідних типів спілкування з гранднаративами певних історичних епох тощо. Тут провідну роль відіграє аналіз практичних міркувань, що спрямовані на обґрунтування дії, тоді як раніше логіка вивчала переважно теоретичні міркування. По-третє, когнітивне моделювання дискурсу в межах сучасної логіки відповідає запитам комплексних досліджень проблеми штучного інтелекту, а також дає змогу зясувати умови різноманітних когнітивних подій, що мають велике значення в діалозі. Становлення когнітивної парадигми в сучасних дослідженнях обумовлює аналіз окремих аспектів спілкування в межах загальної моделі комунікації в працях Т.А. ван Дейка, А.Т.Ішмуратова, Р.У результаті проведеного аналізу встановлено, що типи спілкування в цілому поділяються на монолог та діалог. Родами діалогу є справжній і позірний, видом справжнього в Античності виступає діалектичний діалог, а видами позірного - внутрішній, риторичний та софістичний діалоги. Однак у той період були й інші тенденції у філософії, які сповідували, наприклад, німецькі романтики, що особливо наголошували на діалозі, і Фейєрбах, у творчості якого отримали категоріальний статус поняття Я і Ти. На підставі такого аналізу проведена класифікація видів діалогу; на основі рівноправності його учасників серед родів діалогу виділено справжній і позірний. Розглянуті положення діалогічної антропології мають важливе значення для створення філософської моделі діалогу, оскільки в них зафіксовані на теоретичному рівні структура й основні характеристики такого типу спілкування, як діалог.