Здійснення соціально-філософського аналізу феномену міжконфесійних відносин в контексті потреб суверенної України. Виявлення загальних закономірностей взаємозв"язку традицій і новаторства в історичному процесі розвитку міжконфесійних суспільних відносин.
Аннотация к работе
Міжконфесійні конфлікти, що стали невідємною рисою нашого часу, посилюють соціальну напругу в суспільстві і виконують відверто деструктивну функцію на відповідальному етапі реформування соціально-економічної структури держави. Автор робить спробу визначити детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України. Дисертант розвиває підходи до визначення понять "традиція" і "новаторство", розроблені в працях В. Поняття міжконфесійних відносин автор виводить із співставлення його з категорією суспільних відносин, яка розробляється в історії людської думки з часів Арістотеля, а терміни "конфесія", "релігійна громада", "парафія", "релігійне об"єднання" розглядаються з опорою на роботи М. Окремі аспекти розвитку міжконфесійних відносин безпосередньо в умовах України знайшли відображення в публікаціях В.У "Вступі" міститься обґрунтування актуальності теми дисертаційного дослідження, аналіз стану наукової розробки проблеми, формулюються мета і завдання, визначається обєкт і предмет дослідження, розкривається наукова новизна роботи, теоретичне та практичне значення дисертації.Певна частина категорій потребує лише уточнення свого змісту в контексті специфіки обєкта дослідження (релігія, звязок, традиція, новаторство, діяльність, георелігія), інша частина сформульована безпосередньо автором (міжконфесійні відносини, конфесія). Оскільки міжконфесійні відносини можуть проявитися в будь-якому виді людської діяльності, автор виокремлює в системі традицій міжконфесійних відносин традиції перетворюючої, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної та комунікативної діяльності. Можна стверджувати, що тенденція до послаблення агресивності у формах, способах, методах здійснення взаємовідносин між конфесіями - це друга закономірність, виявлена в історії розвитку міжконфесійних відносин. У другому розділі роботи - "Особливості взаємозвязку традицій і новаторства на різних етапах історичного розвитку міжконфесійних відносин" - на основі аналізу традицій міжконфесійних відносин, що складались і розвивались на різних етапах історії людства, дисертант обґрунтовує можливість класифікувати типи цих традицій за двома основними групами: антагоністичні типи традицій (агресивний ізоляціонізм, пасивний антагонізм, активний антагонізм); В третьому розділі роботи - "Детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин на етапі становлення суверенної України" - дисертант, спираючись на виявлені прогресивні тенденції в історії розвитку міжконфесійних відносин, звертає увагу на те, що однією з основних перешкод на шляху їх розвитку в сучасному українському суспільстві є надзвичайна політизація української церкви, що утруднює прояв властивої релігійній свідомості здатності до інтеграції і гальмує процес саморозвитку неантагоністичних типів традицій міжконфесійних відносин.