Ознайомлення з витоками розуміння соціальної відповідальності у працях філософів Стародавнього світу. Обґрунтування переходу від соціально-політичного та правового трактування до релігійного. Аналіз соціальної відповідальності в період Нового часу.
Аннотация к работе
Йонас виділяє «вертикальну» (відповідальність сильних за слабких) та «горизонтальну» відповідальність (відповідальність групи особистостей за досягнення спільної мети). Платон - відповідальність відображає внутрішні переконання людини, її моральні якості та уявлення щодо справедливості, а також є моральним обов’язком перед державою, формуванню якого сприяють етичне виховання та філософські роздуми; - відповідальність людини за свої вчинки і спосіб життя після смерті: душа людини, яка жила згідно із законами суспільства та Бога, є чистою і знаходить спокій після смерті; грішна душа не може знайти спокою, зазнає нестатків, злиднів і отримує спокій лише після спокутування своїх гріхів; - визнання можливості свідомого і добровільного вибору і, відповідно, відповідальності за вчинки; - справедливість є проявом соціальної відповідальності, суцільної доброчесності та властивістю людини, особливо якщо мова йде про людину, наділену владою. Моральність та відповідальність людини поступово відокремлювались від громадянського та політичного життя, що поглиблювало розуміння відповідальності людини перед суспільством і перед власною совістю.