Соціально-економічна природа й ознаки ризиковості податкової системи. Теоретичні домінанти ризикології. Потенційні та реальні загрози фінансовій безпеці держави. Методологічні положення і рекомендації для ефективного ризик-менеджменту в оподаткуванні.
Аннотация к работе
З огляду на це найгостріша потреба на сучасному етапі полягає у формуванні нових стереотипів мислення і догм щодо податкового реформування на основі прогресивних наукових концепцій, які враховуватимуть результати аналізу ризиків у сфері оподаткування для чіткого вибору траєкторій розбудови податкової системи. З одного боку, простежуються негативні тенденції, повязані із загальною моделлю економічного розвитку держави, можливостями здійснення економічних реформ та загостренням фінансово-економічної кризи, з другого - нестабільність у сфері оподаткування, яка характеризується внутрішніми суперечностями формування, функціонування і розвитку податкової системи. Управління у сфері оподаткування і прийняття рішень здійснюються в умовах конфліктності, дії дестабілізуючих факторів та зумовлених ними ризиків. Важливість впливу ризиків на стабільність податкової системи й результативність її розбудови зумовлює обєктивну потребу в їхній ідентифікації, оцінюванні та мінімізації. Це дало змогу сформувати функціональну ознаку класифікації, яка поділяє ризики на загальносуспільні, зумовлені впливом на сферу оподаткування незалежних від неї факторів суспільно-економічного життя, і податкові, повязані з діяльністю чи бездіяльністю субєктів господарювання у цій сфері й функціонуванням податкового механізму, що створюють у власному середовищі лише властиві їм різновидові ризики;У першому розділі “Теоретичні домінанти ризиковості податкової системи” висвітлено соціально-економічну природу ризиковості податкової системи, простежено еволюцію теорії ризиків та досліджено її вплив на формування наукових основ пізнання ризиків оподаткування і крізь призму розгляду аксіом ризиковості податкового середовища проаналізовано основи розвитку концепції ризикології у сфері оподаткування. При цьому уточнено, що обєктивність невизначеності ґрунтується на існуванні в цій сфері: проблеми вибору й наявності альтернатив у процесі реалізації податкової політики; неможливості обєктивного оцінювання результатів функціонування та прогнозування наслідків реформування податкової системи; суперечливих процесів у податковому середовищі, які проявляються у конфлікті інтересів держави, платників податків і громадян, зіткненні протилежних цілей субєктів оподаткування та неузгодженості в системі управління; загроз і небезпек, що порушують рівноважний стан податкової безпеки, яку визначено як захищеність інтересів субєктів оподаткування на всіх рівнях податкових правовідносин та забезпеченість держави податковими надходженнями, достатніми для задоволення власних потреб і виконання зобовязань перед суспільством; відсутності вичерпної й обєктивної інформації на момент оцінювання та прийняття рішень через існування асиметрії інформації, а також приховування її частки в умовах тінізації економіки та ухилення від оподаткування. У розділі 2 “Вихідні методологічні засади дослідження ризиків податкової системи” визначено теоретико-методологічний інструментарій пізнання ризиковості податкової системи, досліджено джерела ризиків оподаткування крізь призму моніторингу передумов та закономірностей їхнього виникнення, здійснено структуризацію ризиків за спрямованістю дій податкових правопорушень і розглянуто складові фінансової безпеки у сфері оподаткування як структуроутворюючого елементу теорії податкових ризиків. З урахуванням цього, проведено систематизацію ризиків залежно від спрямованості дій правопорушень, вчинених: державою в особі уповноважених органів - проти системи оподаткування; контролюючими органами у сфері оподаткування - проти гарантій виконання обовязків платника податків і забезпечення дохідної частини бюджету; платниками податків - проти порядку ведення обліку, складання й подання звітності, дій контролюючих органів та обовязку сплачувати податки і збори. З метою впорядкування організаційних основ контролю складено порядок систематизації платників податків за результатами комплексного аналізу, по-перше, індивідуальної податкової поведінки субєктів господарювання як сукупної характеристики, що формується на основі встановлених перевірками фактів про рівень дотримання ними податкового і валютного законодавства й факторів, які вказують на існування податкових ризиків, та, по-друге, фіскальної важливості платників податків як рівня забезпечення ними максимально можливих податкових зобовязань за податками і зборами до бюджетів усіх рівнів.Результатом дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні соціально-економічної суті ризиковості податкової системи, розробці концептуальних основ ризикології у сфері оподаткування і вихідних методологічних домінант моніторингу й управління податковими ризиками та окресленні векторів попередження і мінімізації ризиків розбудови податкової системи. Це дало змогу сформулювати такі висновки методологічного, концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що відображають завдання наукового дослідження відповідно до визначеної мети: Розглянуто ознак