Динаміка ураження молочних залоз при різних формах серозного маститу у свиноматок, схеми лікування та прогностичні критерії його ранньої діагностики. Дослідження мікрофлори секрету уражених молочних залоз та метаболічних показників крові свиноматок.
Аннотация к работе
Практично відсутні в літературі дані щодо характеру біохімічних і гормональних зрушень в організмі свиноматок, які могли б служити прогностичними ознаками розвитку запального процесу в молочних залозах та підставою застосування ефективних та екологічно безпечних методів лікування свиноматок із даною патологією, що у свою чергу сприятиме зниженню відсотка захворюваності й підвищенню збереженості підсисного молодняка до відлучення. Нині не втрачають актуальності та потребують розробки ефективні заходи профілактики маститу у свиноматок, від яких певним чином залежить інтенсивність та строки виробничого використання маточного поголівя. Мета і задачі досліджень полягали в обґрунтуванні прогностичних критеріїв для ранньої діагностики запалення молочної залози та застосуванні різних схем патогенетичної терапії і профілактики серозного маститу у свиноматок в умовах спецгоспу з виробництва свинини. вивчити симптоматику серозного маститу, мікрофлору секрету уражених пакетів молочних залоз та багатоплідність і збереженість приплоду у свиноматок при серозному маститі; Методи дослідження: клінічні (огляд, пальпація, оцінка загального стану, апетиту, спраги, температури, пульсу, дихання, рефлексу ссання поросят), біохімічні (визначення вмісту загального білка, С-реактивного білка, загальних імуноглобулінів, серомукоїдів, активності лужної фосфатази), гормональні (визначення вмісту пролактину), бактеріологічні (визначення культуральних, морфологічних і біохімічних властивостей мікроорганізмів та чутливість їх до антибіотиків), цитологічні (визначення кількості соматичних клітин у молоці), статистичні методи дослідження (визначали поширеність, причини виникнення, вікову динаміку маститу та частоту ураження пакетів молочних залоз, розвиток ускладнення маститу, причини вибраковування свиноматок, симптоматику серозного маститу).Особливості перебігу серозного маститу вивчали на 20 свиноматках (по кожній окремо), при цьому враховували такі показники: загальний стан, апетит, спрага, характер рефлексу ссання поросятами, температура, пульс, дихання, дослідження молочної залози та її секрету, враховували клінічні ознаки місцевого запального процесу. Із метою визначення прогностичних критеріїв розвитку серозного маститу в зимово-весняний і літньо-осінній періоди 2006 року було сформовано 4-и групи свиноматок першого та другого опоросу загальною кількістю 60 голів (по 15 тварин в кожній групі), у яких відбирали кров на 113-ту добу поросності, через 3-и та 24-и години після опоросу, досліджували динаміку біохімічних показників та клініку серозного маститу. На підставі отриманих найефективніших результатів терапії свиноматок хворих на серозний мастит, із метою його профілактики протягом року провели виробничий дослід на свиноматках першого та другого опоросу в загальній кількості 800 голів: по 400 голів в контрольних (препарат не вводився) і дослідних групах (на 113-ту добу поросності та після родів (через годину після виведення останнього посліду) вводили внутрішньомязово 2 мл 2,5% розчину гідрокортизону ацетату). Перші клінічні ознаки серозного маститу у свиноматок реєструються вже на 18-24-у годину після опоросу й характеризуються пригніченням загального стану, зниженням або відсутністю апетиту, помірно вираженою спрагою, підвищенням температури тіла до 400С та місцевої температури уражених пакетів молочних залоз, а також ознаками їх гіперемії, болючості, збільшенням розміру, щільною консистенцією й лужною реакцією секрету залози. За нашими даними (табл.1), свиноматки, у яких після опоросу спостерігали розвиток серозного маститу, вже на 113-ту добу поросності мали у сироватці крові достовірно вищий (р<0,001) вміст загального білку, лужної фосфатази, серомукоїдів, але знижений - загальних імуноглобулінів й пролактину у порівнянні з аналогічними показниками здорових тварин у цей термін (табл.У дисертаційній роботі проаналізовано дані щодо поширення, причин, вікової та сезонної динаміки клінічно вираженого маститу у свиноматок в умовах спецгоспу з інтенсивною технологією виробництва свинини, а також вивчено симптоматику, параметри метаболічних показників крові свиноматок та морфологічну картину секрету молочних залоз за умов розвитку серозного маститу. У порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність різних методів патогенетичної терапії при серозному маститі та динаміку метаболічних показників крові свиноматок під час лікування, а також розроблено заходи профілактики запалення молочної залози. Перші клінічні ознаки серозного маститу у свиноматок реєструються вже впродовж першої доби після опоросу і проявляються пригніченням загального стану, зниженням або відсутністю апетиту, помірно вираженою спрагою, неспокійною реакцією на процес ссання, підвищенням температури тіла до 400С та місцевої температури уражених пакетів молочних залоз, а також ознаками їх гіперемії, болючості, збільшенням розміру, щільною консистенцією і лужною реакцією секрету. При серозному маститі з 60% проб секрету уражених пакетів молочних з