Визначення впливу експлуатаційних факторів на критерії якості пілотажно-навігаційного обладнання магістрального літака. Аналіз алгоритмів діагностування, що забезпечують підвищення достовірності технічного стану систем ПНО у функціональних режимах.
Аннотация к работе
Як обєкт експлуатації, БО вміщує в себе такі системи: систему літаководіння; систему управління польотом; систему управління тягою силової установки; систему попередження критичних ситуацій; систему повітряних сигналів; метеонавігаційну радіолокаційну станцію; бортову апаратуру радіотехнічних засобів навігації, посадки і звязку; інерційні системи навігації та ін. Аналіз сучасного стану теорії, методів і методик контролю та діагностики показує, що відомі з практики методики та алгоритми відстають від рівня розвитку БО. Ця робота є складовою частиною досліджень, що проводяться в Національному авіаційному університеті та спрямовані на подальше удосконалення методів і засобів діагностики технічного стану та якості функціонування систем ПНО у всіх режимах, що передбачені правилами льотної експлуатації магістральних літаків, а також відповідно до Державної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, що розроблена згідно з Указом Президента України від 18 жовтня 2000 року, № 1113/2000. Дисертаційна робота виконувалась у рамках таких держбюджетних науково-дослідних робіт: - № 501ДБ08 «Теорія, методи та методики діагностики аеродинамічного стану зовнішнього обводу літального апарата у польоті» номер державної реєстрації 0108U004065; Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці нового методу діагностики технічного стану ПНО в динамічному режимі, що забезпечує мінімізацію частки льотних випробувань при заданому рівні достовірності діагностування і безпеки польоту; розроблено і синтезовано нову структуру діагностичного комплексу (ДК) та алгоритми діагностування, що забепзпечують комплексне оцінювання технічного стану систем ПНО на всіх функціональних режимах без демонтажу обладнання з ПК; запропоновано новий метод і розроблено методику комплексної оцінки характеристик ефективності комплексного застосування ПНО з урахуванням його технічного стану.У першому розділі проведено аналіз впливу зовнішніх факторів і внутрішніх процесів на експлуатаційні характеристики ПНО, зроблено висновок, що основний вплив на зміну аеродинамічних, льотно-технічних та електричних характеристик ПК і його систем чинять старіння, механічні та електричні режими, природно-кліматичні умови і діяльність льотно-технічного складу. Зроблено висновок, що під час керування польотом літака з використанням ПНО, важливе значення для забезпечення безпеки мають такі показники: якості керування, які є кількісними величинами параметрів режимів польоту й положення ПК у просторі у несталому польоті; точності керування - кількісні статистичні величини, що визначають можливе розкидання параметрів режимів польоту та положення ПК, що зумовлені випадковими і систематичними помилками, а також дією вище наведених збурюючих факторів; надійності - ймовірнісні кількісні величини, які визначають справну роботу систем ПНО, що забезпечується надійністю елементної бази, а також повнотою контролю і діагностування у динамічному режимі; відмовобезпеки - ймовірність невиходу параметрів режимів польоту і положення літака за експлуатаційні обмеження, які обумовлюються наслідками виникнення пошкоджень і відказів; ергономічних характеристик - час сприйняття, час прийняття рішення, точності і час зчитування інформації. На основі аналізу сучасних методів і засобів діагностування зроблено висновок, що вони не задовольняють повною мірою вимоги, тому доцільним є створення методів та діагностичних комплексів, які б на основі комплексування великої вибірки результатів математичного і напівнатурного моделювання з результатами обмеженої кількості льотних випробувань, дали можливість оцінювати та прогнозувати технічний стан систем ПНО у динамічному режимі. На основі аналізу методів і засобів технічної діагностики БО серійних ПК і таких, що розробляються, показано, що відомі методи пошуку відказів систем ПНО мають істотні недоліки: метод послідовного функціонального аналізу - діагностичний контроль полягає в тому, щоб оцінити параметри, від яких залежать основні функції системи. Метод половинного розбивання істотно скорочує час пошуку відказу, але, навіть для систем з рівноймовірнісними станами, потрібні чисельні розрахунки, а для систем з різноймовірними станами подібні розрахунки ще складніші, зокрема цей метод розроблено для схем з послідовним зєднанням елементів; метод «час-імовірність» використовується для діагностики систем з довільним зєднанням елементів (вузлів) системи, але як і попередні методи потребує багато часу на попередні розрахунки; метод Сіндєєва (за інформаційним критерієм) можна використовувати для будь-яких схем та зєднань елементів, але він потребує ще більшої попередньої підготовки: складання матриці несправностей, стани схем та їх елементів повинні бути рівноймовірними, потребує розрахунку ентропії системи; інші методи: метод гілок і меж, інженерний спосіб та інші теж малопридатні для організації діагностування систем ПНО, тим більше у динамічному режимі.У дисертаційній роботі розвязано актуальну наукову задачу діагностики технічно