Визначення поширеності післятравматичних гематом нижніх кінцівок та клініко-нозологічної структури ускладнень при даній патології. Дослідження гістоморфологічних змін в тканинах нижніх кінцівок при післятравматичних гематомах, системи їх лікування.
Аннотация к работе
Поширення травматизму робить проблему надання медичної допомоги пацієнтам з травматичними ушкодженнями мяких тканин нижніх кінцівок однією з найбільш актуальних та складних в системі охорони здоровя (Анкин Л. Н., 2002; Троценко В., 2003; Андреева Т. М., 2007). На теренах нашої країни вивчення ушкоджень мяких тканин нижніх кінцівок з розвитком в них післятравматичних гематом, аналіз патоморфологічних та біохімічних процесів за останні 40 років практично не проводився. Незважаючи на багаторічне вивчення позаскелетного остеогенезу залишається невирішеною низка таких актуальних питань як: еволюція структурно-функціональних порушень мяких тканин нижніх кінцівок на ранніх строках після травми, методи дослідження, не розроблена в достатній мірі диференційна діагностика та не висвітлена профілактика цього патологічного стану. Таким чином, вивчення травматичних ушкоджень мяких тканин нижніх кінцівок з формуванням гематом є складною, багатоплановою, актуальною проблемою, має велику практичну та соціальну значимість, потребує подальшого вивчення, як в аспекті застосування сучасних технологій діагностики, так і шляхів оптимізації методів лікування та профілактики. Мета роботи: покращити результати лікування постраждалих з післятравматичними гематомами мяких тканин нижніх кінцівок на основі науковообгрунтованих технологій діагностики та системи відновного лікування хворих.Робота базується на вивченні матеріалів обстеження та лікування 109 хворих з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок. На першому етапі дослідження, за допомогою ретроспективного статистичного аналізу архівного матеріалу (історії хвороби та рентгенограми 112 хворих), а також матеріалів обстеження та лікування хворих, що склали дослідні клінічні групи (109 хворих), нами визначено основні причини їх виникнення, вікову та топографо-анатомічну поширеність післятравматичних гематом нижніх кінцівок, а також клініко-нозологічну структуру ускладнень при даній патології. В подальшому, згідно поставлених завдань, встановлювалася діагностична цінність інструментальних методів дослідження хворих з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок, а також за допомогою ряду математично-статистичних методик вивчався вплив окремих методів лікування та результати лікування хворих основної та контрольної груп. Взаємозвязок між досліджуваними показниками оцінювали за коефіцієнтами кореляції з оцінкою їх достовірності при ризику помилки не вище 5% (p<0,05) за формулою: Базуючись на парних коефіцієнтах кореляції для оцінки ізольованого впливу окремих клінічних параметрів на частоту ускладнень нами проведено розрахунок множинних і парціальних коефіцієнтів кореляції R (пкк), що відображають вплив кожного досліджуваного чинника (багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз). В процесі ретроспективного аналізу та статистичної обробки матеріалів обстеження та лікування 221 хворого з післятравматичними гематомами нами визначено основні причини їх виникнення, вікову та топографо-анатомічну поширеність, а також клініко-нозологічну структуру ускладнень при даній патології.Поширеність післятравматичних гематом нижніх кінцівок у постраждалих характеризується значною перевагою осіб найбільш активного віку (18 - 21 рік), що складає 58% загальної кількості хворих та обумовлює медико-соціальну значимість проблеми. У 27,5% хворих обраної категорії виникають ускладнення при лікуванні. Ультрасонографія (r?0,48) та магнітно-резонансна томографія (r?0,51) є найбільш інформативними методами обстеження хворих у ранні терміни після травми мяких тканин нижніх кінцівок, що супроводжуються утворенням гематом. В основній групі хворих, застосування системи прогнозування при виборі лікувальної тактики дозволило, за рахунок вибору малоінвазивного оперативного втручання, зменшити ризик розвитку контрактур на 28,1%, а ризик осифікації - на 33,5% в порівнянні з застосуванням традиційної методики лікування. Аналіз результатів лікування засвідчив, що застосування розробленої системи прогнозування та комплексного відновного лікування дозволило в основній групі хворих, зменшити інтенсивність больового синдрому (через 3 місяці після оперативного лікування в 1,6 рази, порівняно з контрольною, а через 6 місяців - у 2,6 рази), скоротити тривалість лікування у 1,9 разів, зменшити кількість ускладнень та поліпшити якість життя обраної категорії хворих.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Поширеність післятравматичних гематом нижніх кінцівок у постраждалих характеризується значною перевагою осіб найбільш активного віку (18 - 21 рік), що складає 58% загальної кількості хворих та обумовлює медико-соціальну значимість проблеми. У 27,5% хворих обраної категорії виникають ускладнення при лікуванні. В клініко-нозологічній структурі ускладнень даної патології переважають нагноєння (13,4%), стійкі контрактури суглобів (46,7%) та осифікація (26,9%).
Ультрасонографія (r?0,48) та магнітно-резонансна томографія (r?0,51) є найбільш інформативними методами обстеження хворих у ранні терміни після травми мяких тканин нижніх кінцівок, що супроводжуються утворенням гематом. Вони можуть вважатися методами вибору у діагностиці, оскільки дають можливість точно визначити максимальну кількість діагностичних параметрів гематом, а саме: обєм, локалізацію, поширеність, давність виникнення, топографічні особливості та розвиток ускладнень.
В результаті гістоморфологічного дослідження доведено стадійність та послідовність структурних змін у мяких тканинах нижніх кінцівок при післятравматичних гематомах, які залежать від часу з моменту травми та проходять стадії організації та осифікації.
Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, що дозволяє оптимізувати лікувальну тактику за рахунок ранньої діагностики, визначення особливостей формування структурно-функціональних порушень при гематомах нижніх кінцівок та застосування розробленої методики малоінвазивних оперативних втручань. Запропонована система прогнозування результатів лікування постраждалих з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок, що дозволяє визначити коефіцієнти ризику ускладнень лікування в залежності від діагностичних параметрів гематоми та лікувальних заходів. В основній групі хворих, застосування системи прогнозування при виборі лікувальної тактики дозволило, за рахунок вибору малоінвазивного оперативного втручання, зменшити ризик розвитку контрактур на 28,1%, а ризик осифікації - на 33,5% в порівнянні з застосуванням традиційної методики лікування.
Гамма-терапія в комплексному лікуванні післятравматичних гематом справляє анальгетичний, протизапальний, антипроліферативний ефекти, а також попереджує розвиток такого ускладнення як осифікація (r = - 0,39), що доведено на підставі проведених досліджень.
Аналіз результатів лікування засвідчив, що застосування розробленої системи прогнозування та комплексного відновного лікування дозволило в основній групі хворих, зменшити інтенсивність больового синдрому (через 3 місяці після оперативного лікування в 1,6 рази, порівняно з контрольною, а через 6 місяців - у 2,6 рази), скоротити тривалість лікування у 1,9 разів, зменшити кількість ускладнень та поліпшити якість життя обраної категорії хворих. Так, в основній групі хворих тривалість лікування склала 7,5 0,4 доби, тоді як у контрольній - 14,9 0,9 доби. Утворення осифікатів зафіксовано у 2,1% хворих основної групи у порівнянні з 11,5% в контрольній. Стійкі контрактури колінного суглоба в основній групі виникали майже втричі рідше (6,3%) ніж у пацієнтів контрольної групи ( 18,0%).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У клінічну практику можна рекомендувати наступне: 1. Рекомендується удосконалена діагностика післятравматичних гематом мяких тканин нижніх кінцівок на підставі діагностично-лікувального алгоритму.
2. Пропонується обґрунтований вибір методики малоінвазивного хірургічного втручання при післятравматичних гематомах мяких тканин нижніх кінцівок
3. В післяопераційному періоді рекомендується застосовувати розроблену систему відновного лікування постраждалих, включаючи гамма-терапію.
Список литературы
1. Ярмолюк Ю. О. Ранняя диагностика посттравматических гематом мягких тканей конечностей / Ю. О. Ярмолюк // Современные аспекты военной медицины. - 1999. - № 4. - С. 287-289.
Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, проведено аналіз літературних джерел, узагальнення щодо методів дослідження.
2. Ярмолюк Ю. О. Досвід застосування ендоскопічної техніки при видаленні післятравматичних гематом мяких тканин нижніх кінцівок / Ю. О. Ярмолюк // Військова медицина України. - 2005. - Т. 5, № 2. - С. 89-91.
Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведені ендоскопічні оперативні втручання, сформульовані висновки.
3. Лакша А. М. Хірургічне лікування постраждалих з післятравматичними гематомами мяких тканин нижніх кінцівок / А. М. Лакша, Ю. О. Ярмолюк // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2006. - № 2. - С. 59-61.
Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведені оперативні втручання, сформульовані висновки.
4. Бурянов О. А. Сучасні підходи до хірургічного лікування пацієнтів з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок / О. А. Бурянов, А. М. Лакша, Ю. О. Ярмолюк // Гематологія і переливання крові : міжвідомчий збірник наукових праць. - К., 2006. - Вип. 33. - С. 241-246.
Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведені оперативні втручання та аналіз результатів, сформульовані висновки.
5. Ярмолюк Ю. О. Протизапальна гамма-терапія в профілактиці післятравматичної гетеротопічної осифікації мяких тканин нижніх кінцівок / Ю. О. Ярмолюк, О. І. Бутрим // Сучасні аспекти військової медицини. - 2006. - № 2. - С. 230-232.
Здобувачем особисто сформульовані мета та задачі дослідження, відібрані групи пацієнтів та проведений аналіз лікування пацієнтів з застосуванням гамма-терапії.
6. Ярмолюк Ю. О. Оптимізація хірургічної тактики при лікуванні військовослужбовців з післятравматичними гематомами нижніх кінцівок / Ю. О. Ярмолюк, А. М. Лакша // Проблеми військової охорони здоровя: збірник наукових праць УВМА. - Вип. 21. - К.: УВМА, 2007. - С. 72-76; [Ін. № 842 - Таємно].
Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, проведено оперативні втручання, аналіз результатів лікування.
7. Бурянов О. А. Хірургічне лікування пацієнтів з післятравматичними гематомами мяких тканин нижніх кінцівок під контролем ультрасонографії / О. А. Бурянов, А. М. Лакша, Ю. О. Ярмолюк // Міжнародна конференція з актуальних проблем артрології та вертебрології, присвячена 100-річчю ДУ „ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка АМН України” (Харків, 4-5 жовтня 2007 р.): збірник наукових праць / АМН України, МОЗ України, Асоц. ортоп.-травматологів, ДУ „ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка”. - Х., 2007. - С. 199-201.
Здобувачем особисто сформульовані мета та задачі дослідження, відібрані групи пацієнтів та проведені оперативні втручання.
8. Радіологічні аспекти діагностики осифікованої гематоми при травмі нижніх кінцівок за допомогою 99 МТС пірофосфат / В. І. Чобан, Г. В. Цвігун, Ю. О. Ярмолюк, Ю. В. Клапчук // Проблеми військової охорони здоровя: збїрник наукових праць УВМА. - Вип. 22. - К.: УВМА, 2008. - С. 335-341.
Здобувачем проведені радіологічні дослідження, визначена їх ефективність, сформульовані висновки.
9. Морфологічні зміни мяких тканин нижніх кінцівок при післятравматичних гематомах / О. А. Бурянов, А.Т. Бруско, А. М. Лакша, Ю. О. Ярмолюк // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2009. - № 3. - С. 70-73.
Здобувачем проведені морфологічні дослідження мяких тканин нижніх кінцівок, визначена етапність післятраматичних змін, сформулювані висновки.
10. Деклараційний патент на корисну модель № 24825 Україна, МПК А61В1/00. Спосіб діагностики та лікування післятравматичних гематом нижньої кінцівки / О. А. Бурянов, І. С. Савка, А. М. Лакша, Ю. О. Ярмолюк; заявник і патентовласник Національний медичний університет О.О. Богомольця. - и200703432; заявл. 29.03.2007; опубл. 10.07.2007, Бюл. № 10, кн.1, С. 4.
Автором проведено патентний пошук, обґрунтовано безпосередні переваги виконання розробленого малоінвазивного лікувально-діагностичного методу перед традиційними.