Вивчення показників ендокринного гомеостазу та імунологічного статусу у жінок з безплідністю, які перенесли хламідійну інфекцію. Вивчення впливу хламідійної інфекції на клініко-морфологічну структуру яєчників у жінок з порушенням репродуктивної функції.
Аннотация к работе
Найважливішу роль в порушенні репродуктивного здоровя жінок відіграють інфекції, які передаються статевим шляхом, викликаючи хронічні запальні процеси, вони є однією з основних причин безплідності [Адаскевич В.П., 1997; Занько С.Н. и соавт., 1998; Berkley S., 1994; Stagg В даній роботі розроблені науковообгрунтовані критерії діагностики гормональних, імунологічних, морфологічних ускладнень хламідійної інфекції, які приводять до безплідності, а також запропоновані індивідуальні методи лікування. Завдяки використанню досліджень їм розроблені нові підходи діагностики та лікування гормональних порушень у жінок з безплідністю, які перенесли хламідійну інфекцію геніталій. Підвищити ефективність лікування гормональних порушень у жінок з безплідністю, які перенесли хламідійну інфекцію геніталій, шляхом розробки науково обгрунтованих етіопатогенетичних схем лікування з використанням трансплантації гетерогенної кріоконсервованої тканини плаценти. Вивчити деякі показники ендокринного гомеостазу у жінок з безплідністю, які перенесли хламідійну інфекцію геніталій.Для рішення поставлених задач обстежена 141 жінка, з них: 30 жінок - здорові, що склали контрольну групу; 111 жінок, що страждали на безплідність, з яких 69 пацієнток мали в анамнезі запалення статевих органів хламідійної етіології - склали основну групу та 42 пацієнтки, в анамнезі яких було запалення геніталій “неспецифічної” етіології, увійшли до групи порівняння. За даними наших досліджень, імунний статус обстежених жінок основної групи та групи порівняння характеризувався збільшенням В-лімфоцитів (0,64±0,03 і 0,56±0,06 ? 109/л відповідно), показники CD22 були вищими, ніж в групі контролю (0,35±0,06 ? 109/л) в 1,83±0,19 та 1,60±0,09 рази, концентрація Ig G (18,05±1,2 і 14,07±1,32 г/л), A (2,75±0,14 і 2,61±0,42 г/л) та Е (320±5,5 і 230±2,8 нг/мл) була також вище аналогічних показників в групі здорових осіб в 1,62±0,05 і 1,26±0,07; 1,53±0,03 і 1,45±0,12; 1,68±0,01 і 1,21±0,001 рази (табл. В результаті наших досліджень рівень мононуклеарів, експресуючих окремі диференційовані антигени, у пацієнток обстежених груп представлений наступним чином: в основній групі у осіб з тривалістю інфекційного процесу більше 3 років концентрація CD3 (1,29±0,04 ? 109/л) знижена в 1,13±0,004 рази; у осіб тієї ж групи з тривалістю хронічного сальпінгоофориту від 1 до 3 та більше 3 років показники CD4 (0,63±0,08 і 0,36±0,06 ? 109/л) та CD8 (0,49±0,08 і 0,34±0,06 ? 109/л) були також знижені в 1,51±0,07 та 2,64±0,21 рази та в 1,33±0,06 і 1,91±0,11 рази відповідно у порівнянні з контрольною групою. Рівень ФСГ на 7-9-й день менструального циклу у обстежених хворих основної групи (8,84±0,62 МО/л) був у 1,72±0,03 рази вищим, ніж в контрольній групі (5,13±0,46 МО/л) і в 1,68±0,04 рази, ніж в групі порівняння (5,27±0,50 МО/л). 3 - достовірність різниці між показниками I і II підгруп (p?0,05). циклу у хворих із запаленням хламідійної етіології (4,5±0,20 МО/л) був у 2,84±0,12 рази нижчим, ніж в контрольній групі (12,76±1,12 МО/л) і в 1,40±0,05 рази, ніж в групі порівняння (6,3±0,53 МО/л), тобто “піку” концентрації гормону, необхідного для повноцінної овуляції, не було (табл.Хламідійна інфекція супроводжується значними змінами в імунологічному статусі у 62 % жінок і приводить до гормональних порушень, що проявилося в хронічній ановуляції у 46 % пацієнток, синдромом лютеїнізації неовулюючого фолікулу - у 25 % і недостатністю лютеїнової фази - у 29 %. Ендокринний статус жінок з тривалістю запального процесу придатків матки більше трьох років характеризувався глибокими гормональними порушеннями, що виявлялося змінами рівнів фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів і порушенням співвідношення естрадіолу та прогестерону. У жінок, що страждають на безплідність як наслідок хронічного сальпінгоофориту хламідійної етіології, виявлений позитивний кореляційний звязок між фолікулостимулюючим гормоном і рівнем циркулюючих імунних комплексів (r= 0,34, p?0,05), а також рівнем фолікулостимулюючого гормону та ?-інтерфероном (r= 0,27, p?0,05). Лікування хворих методом трансплантації плаценти сприяло поліпшенню імуно-гормонального статусу, тобто: через 4 місяці у 42 % жінок відновився двохфазний менструальний цикл, у 11 % - настала вагітність, через 8 місяців терапії відбулася нормалізація імуно-гормонального гомеостазу, у 81 % - відновився двохфазний менструальний цикл, у 42 % пацієнток - відновлена фертильність.
План
Основний зміст РОБОТИ
Вывод
Хламідійна інфекція супроводжується значними змінами в імунологічному статусі у 62 % жінок і приводить до гормональних порушень, що проявилося в хронічній ановуляції у 46 % пацієнток, синдромом лютеїнізації неовулюючого фолікулу - у 25 % і недостатністю лютеїнової фази - у 29 %.
Ендокринний статус жінок з тривалістю запального процесу придатків матки більше трьох років характеризувався глибокими гормональними порушеннями, що виявлялося змінами рівнів фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів і порушенням співвідношення естрадіолу та прогестерону.
Рівень мононуклеарів, експресуючих окремі диференційні антигени у осіб, які перенесли хронічні сальпінгоофорити хламідійної етіології більше 3 років, був знижений, а імуноглобулінів A, G і Е - підвищений.
У жінок, що страждають на безплідність як наслідок хронічного сальпінгоофориту хламідійної етіології, виявлений позитивний кореляційний звязок між фолікулостимулюючим гормоном і рівнем циркулюючих імунних комплексів (r= 0,34, p?0,05), а також рівнем фолікулостимулюючого гормону та ?-інтерфероном (r= 0,27, p?0,05). Нами отримані дані про позитивну залежність естрадіолу і Т-хелперів (CD4 ) (r= 0,28, p?0,05) і негативну - естрадіолу та циркулюючих імунних комплексів (r=-0,39, p?0,05).
При вивченні впливу хламідійної інфекції на клініко-морфологічну структуру тканини яєчника, отриману шляхом біопсії під час діагностичної лапароскопії, виявлена відсутність на поверхні яєчника грубих фіброзних відкладень, атрофія епітеліальних клітин, атрофія коркового шару, фолікули з різко вираженими дистрофічними змінами, відсутність дрібних фолікулярних кіст, велика кількість білих тіл, в мозковому шарі - склеротичні зміни.
Лікування хворих методом трансплантації плаценти сприяло поліпшенню імуно-гормонального статусу, тобто: через 4 місяці у 42 % жінок відновився двохфазний менструальний цикл, у 11 % - настала вагітність, через 8 місяців терапії відбулася нормалізація імуно-гормонального гомеостазу, у 81 % - відновився двохфазний менструальний цикл, у 42 % пацієнток - відновлена фертильність.
Практичні рекомендації
Для підвищення ефективності діагностичної програми у жінок з безплідністю, які перенесли хламідійний сальпінгоофорит, необхідно досліджувати гормональний та імунологічний статус в динаміці.
У випадку виявлення змін в гормональному та імунологічному гомеостазі у жінок з безплідністю необхідно проводити корекцію виявлених порушень методом тканинної терапії - трансплантації гетерогенної кріоконсервованої тканини плаценти.
Метод трансплантації полягає в наступному: гетерогенну кріоконсервовану тканину плаценти, препарати якої взяті в низькотемпературному банку Харківського НДІ проблем кріобіології та кріомедицини, підсаджували у верхньо-зовнішній квадрант сідниць після інфільтраційної новокаїнової анестезії, незалежно від дня менструального циклу, резус і групова належність донора плаценти та реципієнта не враховувалися. Біологічна дія тканини плаценти від 4 до 8 місяців.
З метою профілактики гормональних порушень та безплідності у жінок, які страждають на хламідійну інфекцію, необхідно поряд з уточненням мікробних факторів досліджувати гормональний та імунологічний статус пацієнтки, і це необхідно організовувати на спеціалізованому прийомі з проблем безплідного шлюбу.
Список литературы
Айзятулова Э.М. Этиопатогенетический фактор хламидийной инфекции в возникновении заболеваний мочеполовой системы женщин // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1997. - Т. 6, № 1. - С. 86-88.
Айзятулова Э.М., Прилуцкий А.С. Особенности иммунологического статуса больных с бесплодием после перенесенной хламидийной инфекции // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип. 14. - С. 3-7.
Чайка В.К., Акимова И.К., Айзятулова Э.М. Особенности гормональной функции яичников у женщин с бесплодием, после перенесенной хламидийной инфекции // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Вип. 15. - С. 43-48.
Айзятулова Э.М. Использование тканевой терапии при лечении гормональных нарушений у женщин с бесплодием, перенесших хламидийную инфекцию // Медико-социальные проблемы семьи. - 2000. - Т. 5, № 2-3. - С. 36-39.
Айзятулова Э.М., Акимова И.К., Прилуцкий А.С., Ткаченко Н.В. Особенности иммунологического статуса у больных с бесплодием на фоне перенесенной хламидийной инфекции гениталий // Материалы международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. - Донецк, 1998. - Т. 2. - С. 8-9.
Айзятулова Э.М., Акимова И.К., Ткаченко Н.В. Особенности гормонального статуса у больных с бесплодием на фоне перенесенной хламидийной инфекции гениталий // Материалы международного конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. - Донецк, 1998. - Т. 1. - С. 78-79.
Айзятулов Р.Ф., Айзятулова Э.М. Структура заболеваемости урогенитальной инфекции среди бесплодных супружеских пар // Науч.-практ. сб. “Актуальные вопросы дермато-венерологии”. - Днепропетровск-Хмельницкий, 1996. - С. 140.
Вахнина Д.А., Ткаченко З.Г., Яковлева Э.Б., Мавлетдинова Э.М. Характеристика иммуноглобулинов M, A, G в сыворотке крови у работниц промышленных предприятий при невынашивании. - Донецк, 1986. - 10 с. - Рукопись деп. во ВНИИМИ МЗ СССР № 10966-86 // Медицинский реферативный журнал. - М., 1986. - Р. X, № 6. - С. 2.
Chernishova L., Azyatulova A., Miroshnikova T. The usage of non-specific immunosorbents and estrogents before artificial insemination of husband sperm at immunological infertility // International symposium “International symposium”. - Ukraine, Kiev, 1996. - P. 21.
Shevchenko T.I., Shlopov V.G., Azyatulov R.F., Azyatulova E.M. Morphological aspects of salsalpingitis, induced by chlamydia // 2. Ulsal klamidya enfeeksiyonlari semposyumu “Human chlamydial infections”. - Turkey, Izmir, 1997. - P. 93.
Chaika V.K., Ayzyatulova E.M. Influence of chlamydial infection on hormonal homeostasis in infertile women // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. - Washington, 2000. - P1.10.19.