Газовий склад крові у хворих на гострий панкреатит та визначення його змін залежно від клінічних форм захворювання. Хірургічне лікування з використанням мініінвазивних методів. Зниження артеріального тиску та формування чіткої демаркаційної лінії.
Аннотация к работе
Не розвязано питання показань до вибору методу і обсягу хірургічного втручання у хворих на різні форми ГП. Інші дослідники у період гнійно-септичних ускладнень ПН віддають перевагу радикальній панкреатосеквестректомії з формуванням замкненої сальникової сумки й тривалим її промиванням розчинами антисептиків після операції (В. И. Дисертаційна робота є фрагментом комплексних наукових робіт кафедри госпітальної хірургії Івано-Франківської державної медичної академії: "Оптимізація діагностики і лікувальної тактики при патології позапечінкових жовчних шляхів, ускладненій реактивним панкреатитом" (номер державної реєстрації 01014008341, здійсненої в період 1993-1995 рр.), у проведенні якої дисертант брав участь як виконавець, і "Клініко-функціональна характеристика малоінвазивних оперативних втручань у хворих на жовчнокамяну хворобу і гострий панкреатит" (номер державної реєстрації 01014008340, виконаної в період 1996-2000 рр.), в якій дисертант був відповідальним виконавцем дослідження. Визначити показання і методи лікування хворих на ГНП і його ускладнення з використанням мініінвазивних оперативних втручань. З метою оцінки загального стану хворих виконували загальноклінічні дослідження: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, коагулограма, вміст глюкози в крові, загальний аналіз сечі, електрокардіографія; ступінь тяжкості ГП і ендотоксикозу оцінювали за показниками газового складу крові, вмістом пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ), величинами лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), цитобіохімічного індексу інтоксикації (ЦБІІ) та цитобіохімічного індексу регресії ендотоксикозу (ЦБІРЕТ); інтенсивність перекисного окислення ліпідів визначали за вмістом в крові малонового діальдегіду (МДА), дієнових конюгатів (ДК); для вивчення ефективності застосування перфторану визначали парціальний тиск кисню (РО2) черезшкірно, сатурацію крові (СК), величину внутрішньолегеневого шунтування (ВЛШ), серцевого викиду (СВ), показники системного транспорту кисню та його засвоєння; для вибору методу оперативного втручання проводили УЗД з допплерографічним картуванням, КТ з контрастним підсиленням, бактеріологічне дослідження перитонеального ексудату і матеріалу, отриманого під час черезшкірного пункційного втручання; виконували ендоскопічну гастродуоденофіброскопію (ЕГДФС) та ендоскопічну ретроградну панкреатикохолангіографію (ЕРПХГ), а при необхідності - папілосфінктеротомію (ПСТ).За Міжнародною класифікацією ГП (Атланта, 1992 р.) усіх хворих розподілено на дві групи: перша - 67 (30,3%) пацієнтів з легким перебігом (інтерстиціальна форма), друга - 154 (69,7%) хворих з важким перебігом (некротична форма) ГП. У період 1990-1995р. показаннями до виконання операції інтоксикації у хворих на ГП (група порівняння) були: наростання перитоніту та, зниження артеріального тиску менше 11,99/6,66 КПА (90/50 мм рт. ст.), зменшення діурезу менше 1000 мл на добу на фоні адекватної корекції розладів водно-електролітного стану, збільшення вираженої жовтяниці протягом 3 діб, неефективність консервативного лікування хворих протягом 1-2 діб на фоні жовчнокамяної хвороби. Активність аспартатамінотрансферази перевищувала норму у 20 (11,7%) хворих і становила у середньому 1,4 ± 0,2 мкмоль/(л·год), аланінамінотрансферази також у 20 (11,7%) хворих і становила у середньому 1,9 ± 0,2 мкмоль/(л·год). Підвищення активності ?-амілази від 40,0 до 136 г/(л·год) виявлено у 37 (21,6%) хворих із 171; зменшення рівня кальцію до 2 ммоль/л - у 3 (1,8%); активність амілази сечі перевищувала норму у 34 (19,9%) хворих. Понад 35 балів (прогнозована летальність до 85%) ствердили у 4 (3,5%) хворих, від 30 до 34 балів (летальність до 70%) - у 13 (11,3%), від 25 до 29 балів (летальність до 50%) - у 34 (29,6%), від 20 до 24 балів (летальність до 30%) - у 32 (27,8%), від 15 до 19 балів (летальність до 25%) - у 29 (25,2%), менше 15 балів - в 1 (0,9%) хворого.Дисертаційна робота містить новий напрямок до розвязання наукової проблеми діагностики та хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом. Він передбачає застосування для оцінки тяжкості панкреонекрозу визначення обємної концентрації метану в крові, ультразвукового дослідження з допплерографічним картуванням, компютерної томографії з контрастним підсиленням та патогенетично обґрунтованого етапного хірургічного лікування, відповідно до періоду захворювання і обсягу ураження підшлункової залози з пріоритетним використанням мініінвазивних хірургічних втручань у ранній, ензимно-токсичній, фазі захворювання, за наявності локальних постнекротичних ускладнень та виконання лапаротомного втручання, зазвичай, у період гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Застосування запропонованого нашого методу визначення обємної концентрації метану в малих обсягах крові показало, що його чутливість сягає 92%, він простий у виконанні і корелює з обсягом ураження підшлункової залози. Обємна концентрація метану в крові хворих з інтерстиціальним панкреатитом становить 0,00032 ± 0,0001%, при н