Аналіз креативності у вітчизняній та зарубіжній психології. Соціальна креативність: поняття, структура, критерії та умови формування серед студентства. Емпіричне дослідження соціальної креативності студентства та основних складових творчої особистості.
Аннотация к работе
Закономірне ускладнення і мінливість сучасного світу зумовлюють запит суспільства до особистості з креативними характеристиками. Тим самим було виправдано безперервний інтерес до психології творчості , в тому числі і креативності, особливо їх особистісним підставам і специфіці залежно від конкретної сфери особистісного буття. У сучасної вітчизняної психології активно розвивається розуміння особистості як субєкта організації просторів свого буття і ідея про активності особистості процесі перетворення буттєвих просторів (Б.Г. У звязку з розглядом особистості як активного, свідомого субєкта, котрий прагне повноцінного буття, творчість сприймається як оптимальний варіант реалізації особистістю свого внутрішнього змісту. Отже, у психологічній науці, і практиці подолана «недосяжністі» творчості і креативності, але досі точиться дискусія про змістовне наповнення даних феноменів.Дослідження проблеми креативності має довготривалу історію у вітчизняній та зарубіжній психології, але до цього часу існує багато “білих плям” у цій області психологічних знань, що робить актуальним подальше проведення як теоретичних, так і методологічних досліджень, вдосконалення концептуального апарату і методів вивчення даної проблеми. Фром, наприклад говорив, що креативність - це здатність дивуватися, відшуковувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід. Когнітивний зміст креативності містить такі характеристики творчого мислення: продуктивність - багатство ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблем; гнучкість - здатність швидко змінювати способи дій, переходити від одного класу обєктів до іншого; оригінальність - рідкісність, незвичайність, унікальність способу розвязання певної проблеми . В іншому підході до концепції креативності як універсальної пізнавальної творчої здібності Пономарьова, креативність досліджується як процес, в якому виділяються різні фази, рівні і типи творчого мислення: 1 фаза - свідома робота (підготовка інтуїтивного проблиску нової ідеї); 2 фаза - несвідома робота (інкубація спрямовуючої ідеї); 3 фаза - перехід несвідомого у свідомість (переклад ідеї рішення в сферу свідомості); 4 фаза - свідома робота (розвиток ідеї, її остаточне оформлення та перевірка). Соціальна креативність - інтегративна, багатоаспектна властивість особистості, що забезпечує творче, субєктивне перетворення соціоекномічного простору, виявляється у створенню особистістю нових засобів рішення завдань, нових продуктів соціальної реальності, інтегрує креативні творчо-особистісні особливості і особистісно-процесуальні характеристики, що проявляються відповідно до специфіки соціальної сфери буття особистості; обєднує в собі елементи поведінкової, пізнавальної та спонукальної систем особистості,які використовуються особистістю у процесі створення нових форм буття[13];це здатність нестандартно, творчо підходити до вирішення складних соціальних проблем, здатність ставити і вирішувати творчі завдання у сфері соціальної реальності [14].Результати за проведенням даної методики визначалися на основі сумарного числа набраних балів, за якими можна було виявити рівень творчого потенціалу особистості, а саме: 18-39 балів - дуже низький рівень в) всі відповіді на дані питання в формі «Можливо» 1 бал, а відповіді «Не знаю»-1бал. в) всі відповіді на дані питання в формі «Можливо» 1 бал, а відповіді «Не знаю»-1бал. в) всі відповіді на дані питання в формі «Можливо» 1 бал, а відповіді «Не знаю»-1бал В даному випадку виявлення кожного з чотирьох факторів креативності особистості реалізується на основі позитивних та негативних відповідей, які оцінюються в 2 бали, ті, які частково співпадають з ключем (в формі «Можливо»), оцінюються в 1 бал, і відповідь «Не знаю» оцінюється в 1 бал.Першим завданням курсової роботи було здійснити теоретичний аналіз дослідження креативності у психологічній літературі. В результаті нами було виявлено, що дослідження креативності мало довготривалу історію, але до цього часу існує багато неточностей та «білих плям». Вивченню креативності було присвячено роботи багатьох вчених, розглянуто суть і природу креативності, її структуру і зміст, чинники розвитку. Наступним завданням було проаналізувати поняття «соціальна креативність». Було виявлено, що соціальна креативність проявляється в нестандартному вирішенні особистістю соціальних завдань, дозволяє створювати щось нове у сфері міжособистісної взаємодії, і властива в більшості своїй соціально адаптованим особам, які не відчувають ситуаційне напруга в соціальній взаємодії.Методика «Виявлення соціальної креативності особистості», яка за допомогою самооцінки поводження особистості в нестандартних ситуаціях життєдіяльності дозволяє виявити рівень соціальної креативності. Методика складається з 18 досить легких запитань, на які опитуваний повинен дати оцінку по 9-ти бальній шкалі. Інструкція: У запропонованому нижче бланку вам необхідно за 9-бальною шкалою провести самооцінку особистісних якостей або частоту їх прояву в зад
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ
1.1 Дослідження креативності у вітчизняній та зарубіжній психології
1.2 Соціальна креативність: поняття, структура,критерії
1.3 Формування соціальної креативності студентства
Розділ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ СЕРЕД СТУДЕНТІВ
2.1 Опис процесуально - методичних аспектів дослідження соціальної креативності
2.2 Аналіз результатів дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вывод
Провівши дослідження соціальної креативності серед студентства, ми можемо зробити наступні висновки.
Першим завданням курсової роботи було здійснити теоретичний аналіз дослідження креативності у психологічній літературі. В результаті нами було виявлено, що дослідження креативності мало довготривалу історію, але до цього часу існує багато неточностей та «білих плям». Вивченню креативності було присвячено роботи багатьох вчених, розглянуто суть і природу креативності, її структуру і зміст, чинники розвитку. За період від перших спроб вивчення творчих здібностей до теперішнього часу дослідниками створено велика детальна картина феноменології креативності.
Наступним завданням було проаналізувати поняття «соціальна креативність». Було виявлено, що соціальна креативність проявляється в нестандартному вирішенні особистістю соціальних завдань, дозволяє створювати щось нове у сфері міжособистісної взаємодії, і властива в більшості своїй соціально адаптованим особам, які не відчувають ситуаційне напруга в соціальній взаємодії. Соціальна креативність особистості характеризується багатоскладовою взаємозалежністю зі спонукальними підставами різних рівнів. Спонукальною підставою є виразність і різноманітність ціннісних орієнтирів та значущість конкретних сфер соціальної активності, особливо в сильно виражених показниках даної властивості.
Наступним завданням курсової роботи було здійснення емпіричного дослідження соціальної креативності студентства. Для здійснення дослідження нами було обрано дві методики: методика «Виявлення соціальної креативності особистості», методика «Діагностики особистої креативності (Е.Е.Туніка)».
Обрані методики були використані, оскільки за допомогою самооцінки поводження особистості в нестандартних ситуаціях життєдіяльності можливо визначити рівень соціальної креативності. Отримані результати було обраховано та проінтерпритовано. За результатами проведеного дослідження можемо сказати, що у студентської молоді загалом середній рівень розвитку соціальної креативності. Такі результати можуть пояснюватись тим, що досить мала кількість педагогів та психологів займаються проблемою соціальної креативності у ВНЗ. Виховання творчого ставлення до дійсності, розвиток уміння знаходити оригінальне рішення в нестандартній ситуації - такі завдання повинні вирішуватись психологами і педагогами.
Список литературы
1. Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. М.:ИП РАН,1994
2. Пономарьов, Я.А. Психологія творчості і педагогіка / Я.А. Пономарьов. - М.: Педагогіка, 1976
3. Дружинін В.Н., Хазратова Н.В. Экспериментальное исследование формирующего действия микросреды на креативность// Психологічний часопис.1994.№4.
4. Кон .С. Психология юношеского возраста.-М., 1979.
10. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка №13 (224), Ч. І, 2011/ І. П. Особов. Теоретичні аспекти дослідження креативності.
11. -сайт психологічних тестів та методик.
12.
13. Барышева Т.А. Креативность. Диагностика и развитие: монография. СПБ.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2002. - 257 с.
14. Чичук Е.Ю. Побудительные основания социальной креативности личности (на материале социономических профессий): дис. канд. психол. наук. Краснодар, 2006. - 220 с.
15. Банюхова А.Е. Социальное поведение творческой личности // Вестник СПБ. ун-та. - 2009. - № 2. - С. 271-276.
16. Ильиных А.Е. Социальная креативность личности: психологическая структура // Известия Саратовского университета, Т. 11. Сер. Философия. Психология. Педагогика. - 2011. - Вып. 3. - C. 74-76.
17. Тюрьмина Н.А. Креативность в сфере общения: психологические особенности, условия формирования в подростковом возрасте: дис. канд. психол. наук. Казань, 2004. - 28 с.
18. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПБ.: Питер, 2000. 712 с
19. Панов В.И. Экологическая психология: Опыт построения методологии. М.: Наука, 2004. 196 с.
20. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики / перевод с англ. А. М. Татлыбаевой. СПБ.: Евразия, 1999. 432 с.