Результати експерименту щодо вивчення здібностей та рефлексивності майбутніх корекційних педагогів та вчителів-реабілітологів. Аналіз проблеми наявності особливих нахилів у студентства, які обрали своїм фахом роботу з дітьми, що мають вади розвитку.
Аннотация к работе
І готовність до такого непростого свідомого вибору передбачає поєднання морально-етичних якостей особистості, знань про професію, способів комунікації з людьми, які мають вади фізичного та психологічного характеру, практичні знання та навички, отримані в вищому навчальному закладі, та, найголовніше, мають бути психологічно готові до роботи в системі корекційної та ребілітаційно-абілітаціної служби. Актуальність проблеми професійного психологічного самовизначення на ниві дефектології, а саме в роботі з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату, полягає, насамперед, в тому, що непідготовленість до складних непередбачуваних ситуацій в роботі з дітьми, які мають вади в розвитку, призводить до небажаних наслідків: низької продуктивності праці, помилок в роботі, незадоволення і пригніченого стану молодого спеціаліста, витрат додаткових коштів на перенавчання та перекваліфікацію. Якщо у педагога дефіцит емпатії, саморегулювання, рефлексії - це призводить до формальних стосунків між ним та учнем, а у другого може викликати невротичні стани та стани відчуженості та замкненості. Якщо ж ми розглядаємо ситуацію з боку того, що перед вчителем дитина з порушенням опорно-рухового апарату, у якої ураження ЦНС відбулось ще у внутрішньочеревному періоді і це "викривило нейропсихологічні передумови теперішньої мозкової організації психічної діяльності даної дитини" [6, c.31], то вчитель має з великою мудрістю та терпимістю підійти до її афективних спалахів, попередньо дізнавшись які ж дестабілізатори запускають цю поведінку. Учені зазначають, що педагогічна майстерність педагогів які працюють з дітьми з вадами в розвитку, залежить від наявності низки особистісних та професійних якостей, сформованості професійних умінь та здібностей, культури спілкування та поведінки майбутнього фахівця.Проаналізувавши отримані дані можна констатувати, що, молоді люди, студенти 2-3 курсів, які прийшли в професію як "корекційний педагог", так і "вчитель початкових класів загальноосвітньої школи", в більшості мають середній рівень педагогічних здібностей. Але навіть невеликі 14,2 % низького рівня педагогічнх здібностей, на нашу думку, підлягають корекції задля навчання покращенню ведення переговорів та поліпшенню взаєморозуміння учня та вчителя.
Вывод
Проаналізувавши отримані дані можна констатувати, що, молоді люди, студенти 2-3 курсів, які прийшли в професію як "корекційний педагог", так і "вчитель початкових класів загальноосвітньої школи", в більшості мають середній рівень педагогічних здібностей. Але навіть невеликі 14,2 % низького рівня педагогічнх здібностей, на нашу думку, підлягають корекції задля навчання покращенню ведення переговорів та поліпшенню взаєморозуміння учня та вчителя. Тим паче, якщо це стосується роботи з дітьми які мають психофізичні вади розвитку, а саме порушення функцій опорно-рухового апарату. Що стосується констатувального експерименту по діагностиці рівня рефлексивності, то, з приємністю хочеться відмітити, що все ж, у професію корекційний педагог приходять молоді люди з вищим показником рефлексивності в порівнянні зі студентством вищого навчального закладу який готує вчителів загальноосвітніх шкіл. Хоча, в цілому, показники в обох типах навчальних закладів в більшості знаходяться на середньому рівні.
То ж, провівши діагностичне обстеження на визначення рівнів педагогічних здібностей та рефлексивності, підтверджуємо нашу гіпотезу в тому, що як корекційним педагогам, вчителям- реабілітологам, так і вчителям загальноосвітніх шкіл, а в майбутньому інклюзивних класів, в курсі вузівської підготовки, рекомендоване впровадження тренінгової програми по навчанню успішного ведення діалогу між "особливим" учнем та вчителем для досягнення позитивного результату в комунікації та попередженні імпульсивності та агресивності з боку учня.
2. Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики // Психологический журнал. - 2003. - Т. 24. - № 5. - с. 45-57.
3. Мамайчук И.И. Помощь психолога ребенку с задержкой психического развития. Научно-практическое руководство. / И.И. Мамайчук, М.Н. Ильина - СПБ.: Речь, 2004. - 352 с.
4. Немов Р.С. Психология: Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика / Р.С. Немов - М., 1995. с. 429-434.
5. Росс В. Грин Взрывной ребенок. Новый поход к воспитанию и пониманию легко раздражимых, хронически несговорчивых детей / Росс В. Грин - Москва: Теревинф, 2013-263с.
2. Karpov A.V. Reflexivity is a mental property. Diagnostic Method // psychological journal. - 2003. - number 5.T- 24. s. 45-57.
3. Mamaychuk I.I. Psychologist Help your child with retarded development. Scientific-practical guidance. / I.I. Mamaychuk, M.N. Ylyna - St. Petersburg.: Speech, 2004. - 352 s.
4. Nemov R.S Psychology, Bk. 3: Experimental educational psychology and diagnostics / R.S. Nemov - M., 1995. s. 429-434.
5. Ross W. Green. Speed child. New approach for Understanding of education and children with bad behavior. / Ross W. Green - Moscow: Terevynf, 2013-263s.
6. Semenovych A.V. Neuropsychological correction of children. The method which replaces ontogeny [book for teaching, 2nd edition]/ A.V. Semenovych - Moscow: Genesis, 2008-474s.