Діагностика носійства вірусів гепатиту С в популяції донорів крові Київської міської станції переливання крові та серед осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС - Автореферат

Тест-системи для дослідження анти-HCV антитіл були вперше створені в 1989 р., в цьому ж році розпочався скринінг донорської крові на носійство HCV в США, Японії, Великобританії та деяких інших країнах. Виконана дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідних робіт Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України “Вивчити модифікуючий вплив на імунну систему носійства вірусів гепатиту В.С. цитомегалії у віддалені строки після Чорнобильської кастастрофи” (1998-2001рр.), № державної реєстрації 0199U003595; „Вивчити роль носійства цитомегаловірусної інфекції в патогенезі соматичних захворювань віддаленого періоду після аварії на Чорнобильській АЕС та розробити рекомендації щодо лікування і профілактики”, № держреєстрації 0102U005683; “Вивчити роль персистуючих вірусних інфекцій у патогенезі хронічних лімфопроліферативних захворювань, та цитопеній різного походження у віддалений післячорнобильський період” (2005-2007 рр.), № державної реєстрації 0105U002648. антитіло вірусоносійство опромінення Обєкт дослідження: носійство вірусу гепатиту С серед донорів Київської міської станції переливання крові, реконвалесцентів гострої променевої хвороби (ГПХ), учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, евакуйованих та жителів контрольованих територій, що перебувають на обліку в поліклініці радіаційного реєстру Наукового центру радіаційної медицини АМН України. В дисертації узагальнено результати дослідження 1987 осіб, які зазнали негативного впливу іонізуючого опромінення в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, серед яких - 965 учасників ліквідації наслідків цієї техногенної катастрофи (учасники ЛНА), 114 осіб, реконвалесцентів гострої променевої хвороби (ГПХ), 578 осіб, які проживають на територіях України, забруднених радіонуклідами, 243 евакуйованих з м. Титри анти-HCV-антитіл у сироватках, що входили до складу панелі, визначались в реакції пасивної гемаглютинації (ПГА) наборами „Dianabot Co Ltd” (Японія), подвійний логарифм розведення сироватки вважався діагностично значущим, якщо він досягав чи перевищував 5.У дисертації представлено нове рішення актуального науково-практичного завдання радіобіології - на основі оцінки розповсюдження HCV за наявністю анти-HCV антитіл серед контингентів, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та характеристики стану їх здоровя визначено внесок вірусу гепатиту С у реалізацію негативних віддалених наслідків опромінення та оптимізовані заходи щодо зниження частоти HCV-інфікованості. Проведене порівняння різних наборів імуноферментного аналізу для визначення анти-HCV антитіл, присутніх на ринку України, свідчить про їх високу чутливість та відсутність статистично вірогідних розбіжностей в цих показниках між окремими наборами, що робить можливим їх широке використання для загального скринінгу крові на наявність антитіл до HCV. На підставі обстеження 41021 донора крові встановлено, що HCV-інфекція є розповсюдженою в Україні: частота виявлення анти-HCV антитіл серед популяції донорів крові становить 3,45 %, що перевищує аналогічні показники у розвинутих країнах Європи. Для осіб, які перенесли гостру променеву хворобу у 1986-1988 роках (27,19 %), інших учасників ЛНА (22,59 %), евакуйованого населення (25,96 %), працівників підприємств атомної енергетики (25,28 %), характерним є підвищений рівень HCV-інфікованості, порівняно як з донорами крові, так і з близькими за спектром наявної соматичної патології обстеженими пацієнтами контрольної групи (8,92 %). Ранню діагностику інфікованості вірусами гепатиту С шляхом обстеження на наявність анти-HCV антитіл необхідно проводити серед постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи контингентів, до яких належать хворі, які перенесли гостру променеву хворобу (1986-1988 рр), особи, що мають підвищені рівні амінотрансфераз в сироватці крові, пацієнти з аутоімунними та алергічними процесами, хворі з гемотрансфузіями, оперативними втручаннями, інвазивними дослідженнями та ендоскопічними процедурами в анамнезі.

У дисертації представлено нове рішення актуального науково-практичного завдання радіобіології - на основі оцінки розповсюдження HCV за наявністю анти-HCV антитіл серед контингентів, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та характеристики стану їх здоровя визначено внесок вірусу гепатиту С у реалізацію негативних віддалених наслідків опромінення та оптимізовані заходи щодо зниження частоти HCV- інфікованості.

1. Проведене порівняння різних наборів імуноферментного аналізу для визначення анти-HCV антитіл, присутніх на ринку України, свідчить про їх високу чутливість та відсутність статистично вірогідних розбіжностей в цих показниках між окремими наборами, що робить можливим їх широке використання для загального скринінгу крові на наявність антитіл до HCV. Водночас, порівняно з реакцією пасивної аглютинації вони мають дещо нижчу специфічність.

2. На підставі обстеження 41021 донора крові встановлено, що HCV- інфекція є розповсюдженою в Україні: частота виявлення анти -HCV антитіл серед популяції донорів крові становить 3,45 %, що перевищує аналогічні показники у розвинутих країнах Європи. Найбільша поширеність HCV-інфекції визначена в максимально активній донорській групі - серед чоловіків вікових груп 25-29 і 30-34 років (4,66 %), а також серед донорів-жінок віком від 30 до 34 років (2,93 %).

3. Серед обстежених контингентів найбільш часто зустрічався генотип 1b вірусу гепатиту С (86,93 %), а також поєднання генотипу 1b з генотипом 2a або 2b (4%).

4. Для осіб, які перенесли гостру променеву хворобу у 1986-1988 роках (27,19 %), інших учасників ЛНА (22,59 %), евакуйованого населення (25,96 %), працівників підприємств атомної енергетики (25,28 %), характерним є підвищений рівень HCV-інфікованості, порівняно як з донорами крові, так і з близькими за спектром наявної соматичної патології обстеженими пацієнтами контрольної групи (8,92 %).

5. В групі чоловіків, реконвалесцентів ГПХ, встановлена залежність між отриманою дозою зовнішнього опромінення та частотою виявлення анти-HCV антитіл (r = 0,3433; p<0,05).

6. Для контингентів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, характерним є високий рівень сероконверсії (16,45 % серед реконвалесцентів ГПХ; 7,12 % - учасників ЛНА; 5,26 % - мешканців контамінованих територій; 4,16 % - евакуйованого населення), та звязок між HCV-інфікуванням і проведенням гемотрансфузій.

7. В групі учасників ЛНА встановлена асоціація інфікованості вірусом гепатиту С та захворюваністю на хронічний гепатит і розвитком позапечінкових захворювань і симптомів (геморагічні васкуліти, лімфаденопатії, тромбоцитопенії, захворювання щитоподібної залози, часті хронічні запальні процеси, субфебрилітет, збільшення частоти розвитку інфаркту міокарду). Виявлені зміни у спектрі соматичної патології в групі носіїв вірусу гепатиту С супроводжуються відповідними змінами біохімічних показників сироватки крові (підвищення рівня амінотрансферазної активності та порушення ліпідного обміну).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ранню діагностику інфікованості вірусами гепатиту С шляхом обстеження на наявність анти-HCV антитіл необхідно проводити серед постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи контингентів, до яких належать хворі, які перенесли гостру променеву хворобу (1986-1988 рр), особи, що мають підвищені рівні амінотрансфераз в сироватці крові, пацієнти з аутоімунними та алергічними процесами, хворі з гемотрансфузіями, оперативними втручаннями, інвазивними дослідженнями та ендоскопічними процедурами в анамнезі.

2. Вперше виявлені носії анти-HCV антитіл потребують повного клінічного обстеження з визначенням активності вірусного процесу (рівні сироваткових амінотрансфераз, тимолова проба, вірусна РНК в ПЛР).

3. Пацієнти з реплікативними формами вірусного гепатиту С повинні скеровуватись на консультацію до інфекціоніста чи клінічного імунолога для призначення адекватного лікування і подальшого диспансерного спостереження терапевтом -гепатологом.

4. Оптимізація заходів з профілактики вірусного гепатиту С повинна охоплювати всі аспекти проблеми - від виявлення носіїв та запобігання передаванню інфекції через кров та інші біологічні рідини, лікування хворих з клінічно активними формами процесу, зменшення кількості гемотрансфузій, широкого використання одноразових шприців та інших медичних засобів, якісної стерилізації медичного інструментарію багаторазового використання, до широкої санітарно просвітницької роботи, спрямованої на підвищення професійних знань медичних працівників та загального культурного рівня населення

5. В медичних установах необхідно суворо дотримуватися протиепідемічного режиму та проводити широку санітарно-просвітницьку роботу.

1. Порівняльна характеристика діагностичних наборів для виявлення носійства вірусного гепатиту С / А.А. Чумак, О.Я. Плескач, Л. Заневська, Л.Ф. Юрченко, В.А. Степанчук, В.Р. Шагінян // Доповіді Національної академії наук України. - 1996. - № 11.- С. 163 - 167.

2. Вірусний гепатит С - проблеми носійства, лікування і профілактики / А.А. Чумак, Н.В. Бєляєва, Д.А. Базика, О.Я. Плескач, М.В. Азарськова // Журн. АМН України. - 2000. - т. 6, № 1. - С. 65 - 81.

3. Иммунологические аспекты у реконвалесцентов острой лучевой болезни - результаты тринадцатилетнего мониторинга / А.А. Чумак, Д.А. Базыка, Н.В. Беляева, М.В. Азарскова, Ж.Н. Минченко, О.Я. Плескач, Л.П. Мищенко. // Межд. ж. радиац. медицины. - 2000. - т. 1, № 5. - С. 65 - 81.

4. Клінічні імунологічні дослідження в радіаційної мелицини - пятнадцятирічний досвід / А.А. Чумак, Д.А. Базика, В.В. Талько, Ж.М. Мінченко, Н.В. Бєляєва, М.В. Азарскова, О.Я. Плескач, Н.А. Голярнік, І.М. Ільєнко, Л.І. Лобортас, І.В. Абраменко, Л.М Овсянікова, С.М. Альохіна, Н.І Білоус, О.М. Отаманенко, Н.В. Буренко, О.Л. Мазніченко // Укр. ж. гематології та трансфузіології. - 2002. - № 5. - С. 6 - 11.

5. Иммунологические эффекты у реконвалесцентов острой лучевой болезни - результаты пятнадцатилетнего мониторинга. / А.А. Чумак, Д.А. Базыка, А.Н. Коваленко, Н.В. Беляева, М.В. Азарскова, Ж.Н. Минченко, О.Я. Плескач, П.К. Бойченко // Укр. ж. гематології і трансфузіології. - 2002. - № 5. - С. 40 - 41.

6. Факторы, влияющие на клинические проявления носительства вируса гепатита С у учасников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / А.А. Чумак, А.Н. Коваленко, И.В. Абраменко, П.К. Бойченко, Д.А. Белый, М.В. Азарскова, А.А. Гасанов, О.Я. Плескач // Укр. медичний часопис. - 2004. - т. 42, № 4. - С. 135 - 140.

7. Ассоциация носительства цитомегаловируса и вируса гепатита С у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС / А.А. Чумак, И.В. Абраменко, П.К. Бойченко, А.А. Гасанов, О.Я. Плескач // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2003. - вып.5 (51). - С. 126 - 132.

8. Генотипирование вирусов гепатита С в образцах крови бессимптомных носителей гепатита С в г.Киеве / А.А. Чумак, Д.А. Базыка , Л.И. Заневска, О.Я. Плескач, Л.Ф. Юрченко., Х. Йошизава, Н. Манза, Т. Мория, Дж. Танка // Первая международная конференция по вирусным гепатитам. Эпидемиология, диагностика, профилактика, лечение. - Минск, 1997. - С. 30.

9. 9. Эпидемиология и контроль за вирусными гепатитами в Киеве / А.А. Чумак, Л.И. Заневская, О.Я. Плескач, Д.А. Базыка, Н. Манза, Л.Ф. Юрченко, Дж. Танака, Т. Мория, Х. Йошизава // Первая международная конференция по вирусным гепатитам. Эпидемиология, диагностика, профилактика, лечение. - Минск, 1997. - С. 23.

10. Blood Banking in Kiev Municipal Blood Center / Anatoly A. Chumak, Oksana Pleskach, Ludmila Yurchenko, Natalia Ivanitskaya and Ludmila Zanevskaya // 24th Congress of the International Society of Blood Transfusion ISBT’ 96 Abstracts - 1996.- P.32.

11. Плескач О.Я. Носительство HCV-инфекции у контингентов, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС // Укр. ж. гематології і трансфузіології. - 2002. - № 5. - С. 33.

12. Діагностика та профілактика імуннихпорушень при хронічному персистиуванні маркерів гепатитів В, С, цитомегалії у осіб, що зазнали впливу іонізуючого опромінення.(методичні рекомендації). / А.А. Чумак, Н.В. Бєляєва, Д.А. Базика, О.Я. Плескач, М.В. Азарскова, О.М. Коваленко, І.В. Абраменко // Київ: Чорнобильінформ, 2003. - 27с.