Клініко-епідеміологічні особливості прихованого сифілісу в сучасних умовах. Особливості гуморальної імунної відповіді на сифілітичну інфекцію у хворих на підставі визначення кількості антитіл у крові. Метод лікування введенням пеніциліну G натрієвої солі.
Аннотация к работе
Прихований сифіліс може бути чинником ураження внутрішніх органів, нервової системи, призводити до загибелі плода у вагітних (Мавров Г.І., 2000; Мавров Г.І. та співавтори, 2002; Лосєва В.А., 2001; Пісклакова Т.П., 2000; Логунов В.П., 2003). Робота виконувалась в рамках науково-дослідної роботи Ф 03.03 “Вивчити клінічні, етіопатогенетичні аспекти сифілісу в сучасних умовах та удосконалити методи його лікування” (№ держреєстрації 0103V001666) Інституту дерматології та венерології АМН України. Дисертант виконував фрагмент по вивченню механізмів імунопатогенезу прихованого сифілісу, розробляв та проводив клінічну апробацію нового методу лікування хворих на прихований сифіліс Вивчити особливості гуморальної імунної відповіді на сифілітичну інфекцію у хворих на прихований сифіліс на підставі визначення кількості антитіл (титри) у крові хворих на сифіліс за допомогою реакцій Вассермана, імунофлюоресценції та мікропреципітації. Розробити новий метод лікування хворих на прихований сифіліс внутрішньовенним введенням пеніциліну G натрієвої солі в поєднанні з доксицикліну моногідратом та індуктором ендогенних інтерферонів - тилороном перорально та опромінюванням крові інфрачервоним лазером.Найбільший відсоток виявлення хворих на прихований сифіліс в обох групах відмічався при медоглядах та в соматичних стаціонарах - 78,0±6,5 % (32 особи) хворих на пізній прихований сифіліс та 49,0±7,1 % (24 особи) хворих з ранньою формою сифілісу. Відсоток пацієнтів, що були в шлюбі (звичайному та громадянському) з діагнозом пізній прихований сифіліс вищий, ніж серед хворих на ранній прихований сифіліс - 68,3±7,3 % (28 осіб) проти 57,1±7,1 % (28 осіб). Відсоток хворих на пізній прихований сифіліс серед осіб, що мешкають в селі майже вдвічі вищий, ніж відсоток пацієнтів з діагнозом ранній прихований сифіліс - 17,1±5,9 % (7 осіб) та 8,2±3,9 % (4 особи). При обстеженні постійних статевих партнерів хворих з ранньою формою прихованого сифілісу у 20,4±5,8 % (10 осіб) був встановлений діагноз сифіліс: у 70±9,6 % (7 осіб) даних партнерів - сифіліс ранній прихований, в 20±8,3 % (2 особи) - сифіліс вторинний рецидивний, у 10±6,3 % (1 осіб) - сифіліс вторинний свіжий. Пацієнти були розподілені на 4 групи за формою сифілісу: А - ранній прихований сифіліс (14 пацієнтів - 50% жінок та 50% чоловіків), Б - пізній прихований сифіліс (6 осіб - 66% жінок, 34% чоловіків), В - первинний сифіліс (6 хворих - 67% чоловіків та 33% жінок), Г - вторинний свіжий та вторинний рецидивний сифіліс (8 осіб - 88% чоловіків та 12% жінок).Для прихованого сифілісу характерні клініко-епідеміологічні особливості: фертильний вік хворих, переважання жінок над чоловіками, низький соціальний статус (51±7,1 % хворих на ранній та 53,7±7,8 % хворих на пізній прихований сифіліс не мають постійного місця роботи або навчання), відсутність точних даних про строк зараження (34,3±6,8 % хворих на ранній та 41,5±7,7 % хворих на пізній прихований сифіліс), джерело зараження (не встановлено у 65,3±6,8 % хворих з ранньою та 95,1±3,4 % хворих з пізньою формою прихованого сифілісу). У пацієнтів з прихованими формами сифілісу встановлено особливості імунної відповіді: виявлено дисбаланс цитокінів ІЛ-1? (27,4±15,4 пкг/мл - в порівнянні зі середньостатистичною нормою здорових людей при ранньому прихованому сифілісі рівень підвищено практично у 10 разів, при пізньому прихованому - в 145 разів - 422,1±53,6 пкг/мл (р <0,05)), ІЛ-4, ІЛ-6 (порівняно із середньостатистичною нормою здорових людей рівень знижено: при ранньому прихованому сифілісі - 42,1±1,8 пкг/мл, при пізньому прихованому - 40,2±2,2 пкг/мл (р <0,05)), ІНФ-? (135,04±16,8 пкг/мл при ранньому та 157,6±42,9 пкг/мл при пізньому прихованому сифілісі (р <0,05)), ФНП-? (при ранньому прихованому сифілісі рівень підвищено майже у 16 разів-55,2±33,3 пкг/мл, при пізньому прихованому - в 127 разів - 443,5±141,4 пкг/мл (р <0,05)). При визначенні в сироватці крові вмісту цитокінів інтерлейкіну-1?, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини-?, інтерферону-? та при порівнянні отриманих результатів із середньостатистичною нормою у здорових людей, якщо: рівень інтерлейкіну-1? підвищено у 10 разів та більше, рівень інтерферону-? підвищено менш ніж у 1,5 раза, рівень фактора некрозу пухлини-? підвищено, більш ніж в 15 разів, а рівень інтерлейкіну-6 знижено менш, ніж в 1,5 рази, то реєструється сифіліс прихований ранній. Якщо рівень інтерлейкіну-1? підвищено збільшено, ніж в 150 разів, рівень інтерферону-? підвищено більш ніж в 1,5 раза, вміст фактора некрозу пухлини-? підвищено більш ніж в 100 разів та вище, а рівень інтерлейкіну-6 знижено більш ніж в 1,5 раза, встановлюється діагноз сифіліс прихований пізній. При визначенні в сироватці крові вмісту цитокінів інтерлейкіну-1?, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини-?, інтерферону-? та при порівнянні отриманих результатів зі середньостатистичною нормою у здорових людей, якщо рівень інтерлейкіну-1? підвищено у 10 разів та більше, рівень інтерферону-? підвищено менш, ніж у 1,5 раза, рівень фактора нек