Частота фетоплацентарної недостатності. Розробка та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення функції фетоплацентарної системи у вагітних, які страждають варикозною хворобою вен малого тазу та нижніх кінцівок.
Аннотация к работе
Фетоплацентарна недостатність (ФПН) являє собою одну з найважливіших проблем сучасного акушерства й перинатології, що за даними авторів зустрічається у 17-40% вагітних (Г.М. Одним з основних механізмів розвитку ФПН під впливом ендо - й екзогенних факторів є порушення матково-плацентарної гемодинаміки, що може розвиватися при початковому утрудненні венозного відтоку з наступним погіршенням артеріального притоку та різким зниженням гемоциркуляції у міжворсинчастому просторі й зменшенням газообміну між кровю матері й плода (Э.Б. Результати сучасних досліджень свідчать також про високу частоту ФПН у вагітних з варикозною хворобою, що складає від 82% до 93% та у 9-12% жінок ускладнюється гіпоксією плода (M. Також немає єдиного патогенетичного підходу до лікування та профілактики ФПН у вагітних, що страждають варикозною хворобою. Усі вищевикладені аспекти виявляють науково-практичну і соціальну значимість питання діагностики, профілактики та лікування ФПН у вагітних з варикозною хворобою, яке потребує більш детального вивчення, що і явилося приводом для проведення подальших досліджень.Виходячи з задач, дослідження проводилося у три етапи: І - вивчення перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок, які страждають варикозною хворобою; ІІ - оцінка стану ФПС, показників стану гемостазу та психоемоційного статусу вагітних з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і малого тазу; ІІІ - розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо ведення вагітних з варикозною хворобою та оцінка його ефективності у порівнянні з традиційними схемами. I група (основна) включала 120 вагітних, до якої увійшли 40 пацієнток з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок у стадії субкомпенсації (підгрупа Ia), 40 пацієнток з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок у стадії декомпенсації (підгрупа Іб) та 40 пацієнток з атиповим варикозом (підгрупа Ів), ведення яких відбувалося за розробленим комплексом лікувально-профілактичних заходів. ІІ група (порівняння) включала 120 вагітних з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і малого тазу, яка складалась з 40 пацієнток з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок у стадії субкомпенсації (підгрупа ІІА), 40 пацієнток з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок у стадії декомпенсації (підгрупа ІІБ) та 40 пацієнток з атиповим варикозом (підгрупа ІІВ), ведення яких здійснювалося за традиційними схемами (М.Д. Дослідження перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з варикозною хворобою виявило найбільш високу порівняно з контролем частоту хронічної ФПН (74,0% випадків), хронічної гіпоксії плода (49,0%), тромбозів глибоких вен (5,0%) - при вагітності, несвоєчасного вилиття навколоплідних вод (32,0%), кровотеч у послідовому та ранньому післяпологовому періодах (26,0%), первинної слабкості пологової діяльності (24,0%), передчасного відшарування нормально розташованої плаценти (4,0%) - у пологах; післяродового метроендометриту (6,0%), субінволюції матки (5,0%), тромбофлебіту поверхневих вен нижніх кінцівок (16,99%), тромбозів глибоких вен (7,0%) - у пізньому післяпологовому періоді. Комплексний клініко-психологічний скрінінг пацієнток з варикозною хворобою виявив переважання у жінок з варикозною хворобою у стадії субкомпенсації у I та II триместрах середнього ступеня ПЕН (82,5% та 95,0% випадків), у III триместрі - високого ступеня (50,0%); у групі пацієнток з декомпенсованою стадією варикозної хвороби з I по III триместри виявлено переважання високого ступеня ПЕН (65,0%; 87,5% та 90,0%); у жінок з атиповим варикозом з I по III триместри виявлялось поступове наростання ступеня ПЕН, тобто якщо у І триместрі виявлено переважання низького ступеня ПЕН (60,0%), то у II триместрі реєструвалося переважання середнього ступеня (75,0%), у III - високого ступеня (62,5%).Виявлено порушення функції гемостазу, яке проявилось при декомпенсованій варикозній хворобі скороченням АПТЧ до 29,83±0,23с і підвищенням РФМК до 10,00±0,11мг% у ІІ триместрі вагітності та подовженням АПТЧ до 47,73±0,23с і збільшенням РФМК до 18, 19±0,27мг% напередодні пологів; у вагітних з атиповим варикозом - скороченням АПТЧ до 31,73±0,23с і підвищенням РФМК до 6,00±0,13мг% у ІІ триместрі та подовженням АПТЧ до 51,78±0,24с і збільшенням РФМК до 10,50±0,17мг% напередодні пологів, що показує наявність ризику тромбозу при вагітності та кровотечі у послідовому та ранньому післяпологовому періодах. Виявлено закономірність між прогресуванням стадії, підвищенням локалізації варикозного розширення вен та погіршенням психоемоційного статусу протягом вагітності. У жінок з варикозною хворобою у стадії субкомпенсації у I та II триместрах переважав середній ступінь ПЕН (82,5% та 95,0% випадків), у III триместрі - високий (50,0%); у групі пацієнток з декомпенсованою стадією варикозної хвороби з I по III триместри виявлено переважно високий ступінь ПЕН (62,5%; 85,0% та 87,5%); у жінок з атиповим варикозом з I по III триместри виявлялось прогресування ступеня ПЕН, тобто у II триместрі реєструвався переважно середній ступінь ПЕН