Діагностика гематогенних тромбофілій та профілактика їх ускладнень - Автореферат

Але діагностика та моніторинг ГТ здійснюються емпірично, що значно знижує ефективність лікування. Відсутність алгоритму лабораторної верифікації ГТ не дозволяє встановити точний діагноз і призначити патогенетично обґрунтовану терапію хворим з ТУ. Застосування низькомолекулярних гепаринів (НМГ) та антикоагулянтів непрямої дії (АНД) дозволило значно підвищити ефективність профілактики тромбозів завдяки широкому спектру антикоагулянтних ефектів цих препаратів. Розробити комплекс патогенетично обґрунтованих заходів щодо діагностики гематогенних тромбофілій та профілактики їх ускладнень. Вперше було показано, що комплексний підхід до діагностики ГТ та профілактики їх ускладнень дозволяє значно зменшити частоту тромбоутворення та знизити рівень інвалідизації пацієнтів.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновані нові підходи до вирішення науково-практичної задачі профілактики тромботичних ускладнень у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення. Проаналізовано причини недостатньої ефективності медичної допомоги хворим з протромботичними змінами системи гемостазу та клінічними проявами тромбофілій. Запропоновано новий напрямок вирішення цієї проблеми, який полягає в застосуванні патогенетично-обґрунтованих методів профілактики при належному лабораторному контролі. Встановлені найбільш значущі клініко-лабораторні критерії діагностики для визначення ступеня ризику розвитку ТУ, які базуються на доведеній кореляційній залежності між показниками ендогенної інтоксикації та збільшенням числа факторів ризику тромбоутворення. Розроблений двоетапний алгоритм клініко-лабораторного обстеження хворих з тромбофілічними станами є достатньо простим і дозволяє оптимізувати проведення діагностики патології системи гемостазу: 1-ий етап - скринінг-діагностика, яка визначає направлення пошуку причин тромбофілії та план подальшого дослідження.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновані нові підходи до вирішення науково-практичної задачі профілактики тромботичних ускладнень у хворих із підвищеним ризиком тромбоутворення. Проаналізовано причини недостатньої ефективності медичної допомоги хворим з протромботичними змінами системи гемостазу та клінічними проявами тромбофілій. Запропоновано новий напрямок вирішення цієї проблеми, який полягає в застосуванні патогенетично-обґрунтованих методів профілактики при належному лабораторному контролі.

1. Встановлені найбільш значущі клініко-лабораторні критерії діагностики для визначення ступеня ризику розвитку ТУ, які базуються на доведеній кореляційній залежності між показниками ендогенної інтоксикації та збільшенням числа факторів ризику тромбоутворення.

2. Доведено, що тести скринінгової коагулограми чутливі до змін в системі гемостазу під впливом антикоагулянтів та можуть бути використані для лабораторного моніторингу за профілактикою.

3. Розроблений двоетапний алгоритм клініко-лабораторного обстеження хворих з тромбофілічними станами є достатньо простим і дозволяє оптимізувати проведення діагностики патології системи гемостазу: 1-ий етап - скринінг-діагностика, яка визначає направлення пошуку причин тромбофілії та план подальшого дослідження. 2-ий етап - нозологічна діагностика - встановлення заключного діагнозу для призначення відповідної терапії.

4. Розроблені схеми патогенетично обгрунтованої медикаментозної профілактики ТУ при тромбофіліях. Показано, що профілактичне лікування хворих з ГТ має проводитись диференційовано в залежності від визначеного дефекту в системі гемостазу при обовязковому лабораторному контролі.

Практичні рекомендації. 1. Застосування розробленої анкети-опитувальника дозволить оцінити ризик тромбонебезпечності у пацієнтів, схильних до підвищеного тромбоутворення.

2. Для скринінг-діагностики тромбофілічних станів та моніторингу ефективності профілактики пропонується девять легко відтворюваних тестів: тривалість кровотечі, кількість тромбоцитів у периферичній крові, протромбіновий час, активований парціальний тромбопластиновий час, кількість фібриногену, хагеман-залежний фібриноліз, активність АТ ІІІ, загальнооцінюючий тест системи ПС.

3. Застосування двоетапного алгоритму клініко-лабораторного обстеження хворих з підвищеним ризиком тромбоутворення дозволяє оптимізувати проведення діагностики ГТ.

4. Розроблено схеми патогенетично обґрунтованої медикаментозної профілактики при ГТ. Ургентна схема профілактики: при дефіциті АТ-ІІІ та при порушеннях в системі ПС застосовується сулодексид внутрішньомязово, при тяжких формах - ККП із разрахунку 1 мл. на 1 кг маси тіла в одному флаконі з НФГ до 10 000 ОД, препарати дефіцитних протеїнів. При підвищенні факторів зсідання - НМГ, при ГАС - препарати дезагрегантної дії. При порушеннях в фібринолітичній системі - сулодексид внутрішньомязово, НМГ, НФГ. Тривала схема профілактики: при дефіциті АТ-ІІІ - АНД або сулодексид, при тяжких формах - плазма або препарати дефіцитних протеїнів один раз на тиждень. При порушеннях в системі ПС, при легких та середньої тяжкості - сулодексид, при тяжких формах - ККП або препарати дефіцитних протеїнів. При підвищенні факторів зсідання - АНД, при ГАС - препарати дезагрегантної дії. При порушеннях в фібринолітичній системі - сулодексид перорально. Лікування повинно проводитись під обовязковим лабораторним моніторингом. Ці схеми дозволяють проводити своєчасну високоспеціалізовану медичну допомогу, що дає змогу знизити кількість ТУ у хворих з ГТ, частоту післяопераційних ускладнень у хворих з підвищеним ризиком тромбоутворення, а також скоротити час перебування хворих у стаціонарі, знизити частоту розвитку інвалідизації та зменшити показники летальності.

5. Під час ЕПТС необхідно проводити тривалу (6 місяців) профілактику ТУ за допомогою АНД.

1. Yatsenko S.V. The level of platelet aggregation by an arachidonic acid and metastasis in mice with carcinoma 3LL / S.V. Yatsenko, I.O. Lisnyak, V.I. Semenyaca, K.V. Koshel, S.V. Burnaeva, S.P. Merentsev // Experimental Oncology. - 2002. - №24 - P. 184-187.

Дисертантом виконано визначення агрегаційної функції тромбоцитів та проведено аналіз змін під впливом антикоагулянтів та антиагрегантів.

2. Бурнаева С.В. Изменения протромбинового времени у пациентов с различным риском тромбообразования при применении различных антикоагулянтов непрямого действия / С.В. Бурнаева, П.М. Перехрестенко // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - К.: Нора-друк, 2006. - Вип. 33. - С. 231-236.

Дисертантом особисто виконано дослідження, статистично оброблено результати та проаналізовано зміни активності факторів зсідання при проведенні профілактики тромботичних ускладнень.

3. Бурнаева С.В. Профилактика тромботических осложнений у больных хирургического профиля с гематогенной тромбофилией / С.В. Бурнаева // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - К.: Атіка-Н, 2008. - Вип. 34, Т.І. - С. 57-63.

4. Бурнаева С.В. Профилактика тромботических осложнений при эндопротезировании тазобедренного сустава / С.В. Бурнаева, А.О. Бурьянов, И.В. Даниленко, Р.А. Бабочкин // Літопис травматології та ортопедії. - 2008. - №1-2. - С. 66-68.

Дисертантом проведено дослідження системи гемостазу та проаналізовано ефективність розроблених схем профілактики тромботичних ускладнень.

5. Бурнаєва С.В. Стан системи гемостазу у пацієнтів з варикозною хворобою / С.В. Бурнаєва, В.І. Семеняка // Хірургія України. - 2008. - №4 (28), дод. 1 - С. 37-39.

Дисертантом досліджено систему гемостазу у хворих та проведено узагальнення результатів.

6. Вознюк В.П. Гипергомоцистеинемия - фактор нарушения потокозависимой вазодилятации и механочувствительности эндотелия? / В.П. Вознюк, П.В. Ющенко, В.В. Томилин, С.В. Бурнаева, М.В. Костылев, О.Н. Егорова // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - К.: Атіка-Н, 2008. - Вип. 34, Т.І. - С. 96-102.

Дисертантом проведено дослідження гемостазіологічних показників у хворих із гіпергомоцистеїнемією.

7. Патент України на корисну модель №38968 Спосіб прогнозування розвитку передтромботичного стану у пацієнтів із серцево-судинною патологією / Вознюк В.П., Ющенко П.В., Томілін В.В., Бурнаева С.В. Заявник та патентовласник ДУ «ІГТ АМНУ»; заявл. 15.09.2008; опубл. 26.01.2009; бюл. №2 Промислова власність.

8. Вознюк В.П. Порівняльна характеристика механочутливості ендотелію при патології первинного гемостазу / В.П. Вознюк, П.В. Ющенко, В.В. Томілін, С.В. Бурнаєва // Нове в гематології та трансфузіології: міжнародний науково-практичний збірник. - Київ-Івано-Франківськ, 2008. - Вип. 8. - С. 386.

9. Семеняка В.І. Залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та активністю компонентів системи гемостазу / В.І. Семеняка, Є.В. Аверянов, В.В. Томілін, С.В. Бурнаєва, І.В. Лозян, Л.В. Баронська // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль, 2002. - С. 245.

10. Суховій М.В. Клініко-лабораторні особливості синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів з тромбофлебітами поверхневих вен нижніх кінцівок. / М.В. Суховій, П.В. Ющенко, В.І. Семеняка, В.В. Томілін, Є.В. Аверянов, С.В. Бурнаєва, О.І. Гаврилюк // Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині: матеріали науково-практичної конференції. - Київ, 2003. - С. 95.

11. Бурнаева С.В. Профилактика тромботических осложнений у больных с метаболическим синдромом / С.В. Бурнаева, П.М. Перехрестенко // Человек и лекарство Украина: матеріали І національного конгресу. - Київ, 2008. - С. 30-31.