Діагностика і терапія сечостатевого кандидозу у жінок з урахуванням особливостей клінічного перебігу та порушень складу мікрофлори піхви і кишечнику - Автореферат

На сечостатевий кандидоз частіше хворіють жінки, ніж чоловіки. Найбільш значимими є гриби Candida albicans, які, згідно з даними ряду авторів, виділяються у 80-95% хворих на сечостатевий кандидоз (Антонова Л.В., 1996; Прилуцький А.С., 2004; Azzeni D., 1997). Разом з тим, в останні роки зявились публікації, автори яких акцентують увагу на зростанні частоти виявлення у жінок, хворих на сечостатевий кандидоз, інших видів дріжджоподібних грибів, зокрема C. krusei, C. tropicalis, C. glabrata та інших (Кисина В.И., 2004, 2006; Кедрина М.И., 2005; Geider Порушення у жінок, хворих на сечостатевий кандидоз, мікроценозу піхви, дефіцит лактобактерій, які продукують Н 2О2, та зміна РН піхвового середовища під впливом різноманітних факторів, сприяють посиленню відповідної адгезії (Hiller S., 1993). Висловлюється також думка, що наявність екстрагенітальних вогнищ кандидозу в зморшках шкіри, ротовій порожнині і шлунково-кишковому тракті ускладнює клінічний перебіг сечостатевого кандидозу, а також посилює стан сенсибілізації макроорганізму та може слугувати джерелом кандидозної реінфекції (Светлова Е.Б., 2006).Вік переважної більшості жінок (87,1%), хворих на сечостатевий кандидоз, становив від 18 до 40 років. Доведено, що серед сприятливих чинників ризику виникнення рецидиву сечостатевого кандидозу у жінок найбільш значимими є : недостатня чутливість збудників захворювання до ряду антимікотичних препаратів у 64 (55,2%) пацієнток; нераціональність попередньо проведеної антибактеріальної терапії, обумовленої наявністю в анамнезі різних урогенітальних інфекцій у 74(63,8%) хворих; наявність запальних і функціональних захворювань статевих органів у 63(54,3%) жінок. У обстежених жінок, хворих на кандидозний вульвовагініт, було визначено ряд типів піхвового мікроценозу, що визначалось особливостями рівня лактофлори, складу факультативно-аеробної мікрофлори та наявністю супутньої патогенної мікрофлори. Виявлені особливості піхвового мікроценозу у жінок, хворих на сечостатевий кандидоз, вказують на необхідність комплексного мікробіологічного обстеження пацієнток відповідних категорій. У всіх 116 жінок, хворих на сечостатевий кандидоз, було проведено мікробіологічне дослідження стану мікроценозу кишечника, зокрема його кількісного та якісного складу.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі стосовно підвищення ефективності лікування сечостатевого кандидозу у жінок за рахунок раціонального підходу до діагностики, а також удосконалення комплексної терапії, яка враховує особливості етіології, механізмів розвитку і клінічного перебігу запального процесу та характеру порушень мікроценозу піхви і кишечнику хворих. Встановлено, що сечостатевий кандидоз у жінок за розповсюдженістю посідає одне з провідних місць серед інших відомих урогенітальних інфекцій. Встановлено, що клінічна симптоматика сечостатевого кандидозу у жінок не має специфічних особливостей в залежності від етіологічно значимого виду дріжджоподібних грибів або їх поєднання. Доведено, що серед сприятливих чинників ризику виникнення рецидиву сечостатевого кандидозу у жінок найбільш значимими є : недостатня чутливість збудників захворювання до ряду антимікотичних препаратів; нераціональність попередньо проведеної антибактеріальної терапії, обумовленої наявністю в анамнезі різних урогенітальних інфекцій у 74 (63,8%) хворих; запальних і функціональних захворювань статевих органів у 63 (54,3%) жінок. Виявлені відповідні особливості піхвового мікроценозу вказують на необхідність комплексного мікробіологічного обстеження жінок, хворих на сечостатевий кандидоз та індивідуалізованого підходу до лікування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі стосовно підвищення ефективності лікування сечостатевого кандидозу у жінок за рахунок раціонального підходу до діагностики, а також удосконалення комплексної терапії, яка враховує особливості етіології, механізмів розвитку і клінічного перебігу запального процесу та характеру порушень мікроценозу піхви і кишечнику хворих.

1. Встановлено, що сечостатевий кандидоз у жінок за розповсюдженістю посідає одне з провідних місць серед інших відомих урогенітальних інфекцій.

Згідно з результатами комплексних клініко-лабораторних досліджень наявність сечостатевого кандидозу було діагностовано у 116 (46,9%) з 247 обстежених жінок, які страждали на запальні процеси сечостатевого тракту. При цьому 87,1% хворих на сечостатевий кандидоз жінок перебували у віці репродуктивної активності ( від 18 до 40 років).

Вперше діагноз кандидозного вульвовагініту з гострим клінічним перебігом запального процесу було встановлено у 52 (44,8%) зі 116 обстежених жінок, а у інших 64 (55,2%) -черговий рецидив хронічного запального процесу, що вказує на недостатню ефективність попередньо проведеної антимікотичної терапії.

2. Згідно з результатами комплексних мікологічних досліджень встановлено, що у 75,0% хворих на сечостатевий кандидоз жінок, збудниками запального процесу були дріжджоподібні гриби виду Candida albicans, у 8,6% - C.krusei , у 6,1% - C. tropicalis , у 4,3% -C.pseudotropicalis, у 1,7% - C. parapsilosis, у 2,6 % - поєднання C. albicans і C. tropicalis , у 1,7% - поєднання C. albicans і C. krusei.

Встановлено, що клінічна симптоматика сечостатевого кандидозу у жінок не має специфічних особливостей в залежності від етіологічно значимого виду дріжджоподібних грибів або їх поєднання.

3. Доведено, що серед сприятливих чинників ризику виникнення рецидиву сечостатевого кандидозу у жінок найбільш значимими є : недостатня чутливість збудників захворювання до ряду антимікотичних препаратів; нераціональність попередньо проведеної антибактеріальної терапії, обумовленої наявністю в анамнезі різних урогенітальних інфекцій у 74 (63,8%) хворих; запальних і функціональних захворювань статевих органів у 63 (54,3%) жінок.

Серед інших чинників, сприятливих для розвитку сечостатевого кандидозу у обстежених жінок виділяються діагностовані у 58 (50,0%) хворих різні захворювання шлунково-кишкового тракту, а також ендокринопатії - у 19 (16,4%) жінок.

4. У обстежених жінок, хворих на кандидозний вульвовагініт, було визначено ряд типів піхвового мікроценозу, що обумовлювалось особливостями рівня лактофлори, складу факультативно-анаеробної мікрофлори та наявністю супутньої патогенної мікрофлори.

У піхві 31,0% пацієнток діагностовано асоціацію грибів роду Candida з Chlamydia trachomatis, у 32,1% - з урогенітальними мікоплазмами, у 8,6% - з Ch. trachomatis і урогенітальними мікоплазмами, а у 32,1% - асоціацію грибів роду Candida з мікроорганізмами, характерними для бактеріального вагінозу. Виявлені відповідні особливості піхвового мікроценозу вказують на необхідність комплексного мікробіологічного обстеження жінок, хворих на сечостатевий кандидоз та індивідуалізованого підходу до лікування.

5. Отримано новітні дані стосовно стану біоценозу кишечнику у жінок, хворих на сечостатевий кандидоз. Порушення мікроценозу кишечнику з різним ступенем виразності дисбактеріозу встановлено у 64 (55,2%) хворих жінок.

У матеріалі з кишечнику відповідних пацієнток виявлено також дріжджоподібні гриби з достатньо високими показниками їх кількісного вмісту. При співставленні видового складу грибів роду Candida, виділених з піхви та кишечнику встановлено їх ідентичність у 62 (96,9%) з 64 хворих, що підтверджує концепцію можливості аутоінфікування у розвитку рецидивів сечостатевого кандидозу.

6. Доведено існування взаємозвязку та впливу характеру порушень піхвового мікроценозу і ступеня виразності порушень мікробної екології кишечнику на характер клінічного перебігу сечостатевого кандидозу у жінок. У більшості хворих на сечостатевий кандидоз з супутнім дисбактеріозом кишечнику діагностовано екстрагенітальні мікотичні ураження, зокрема періанальної ділянки, пахвинно-стегнових зморшок, слизових оболонок ротової порожнини, що може сприяти хронізації і рецидиву запального процесу.

З урахуванням аналізу результатів досліджень визначена методологічна система алгоритмів загальноклінічного, лабораторного і спеціального обстеження хворих на сечостатевий кандидоз жінок, що сприяє розробці адекватних, комплексних терапевтичних підходів до лікування.

7. При розробці тактики системної антимікотичної терапії сечостатевого кандидозу доцільним є у кожному клінічному випадку проведення лабораторного виділення та ідентифікації видів дріжджоподібних грибів роду Candida, а також визначення чутливості ідентифікованих видів грибів до існуючих антимікотичних препаратів.

Експериментальними дослідженнями з використанням просвічуючого електронного мікроскопу вивчено структурно-морфологічні зміни у виділених з піхви і кишечнику хворих жінок культурах грибів видів C. albicans та C. krusei при інкубації в присутності антимікотиків ітраконазолу і флуконазолу.

Встановлено, що при лікуванні сечостатевого кандидозу у жінок, на сучасному етапі найбільш раціональним є застосування новітніх системних антимікотиків, зокрема вихідних триазолового ряду. Узагальнений аналіз результатів терапевтичної ефективності системних антимікотиків ітраконазолу та флуконазолу при лікуванні жінок, хворих на різні клінічні форми сечостатевого кандидозу, вказував на досягнення етіологічного і клінічного виліковування у 94,7% та 93,2% пацієнток, відповідно.

8. На підставі результатів комплексних клініко-мікробіологічних досліджень розроблено удосконалений, патогенетично обґрунтований метод лікування сечостатевого кандидозу у жінок, який передбачає індивідуалізоване застосування одного з системних антимікотичних препаратів триазолового ряду (ітраконазол, флуконазол) і антимікотиків місцевої дії, а також проведення терапевтичної корекції бактеріального вагінозу та нормалізації порушень мікроценозу кишечнику з урахуванням характеру та тяжкості виявлених порушень.

Проведення запропонованої комплексної терапії при сечостатевому кандидозі у жінок дозволяє досягти етіологічного та клінічного виліковування хворих та сприяє усуненню патогенетичних механізмів аутоінфікування, що упереджує розвиток рецидивів захворювання. уретрит гонокок кандидоз сечостатевий

1. Коновалова Т.С. Кандидозный вульвовагініт і кандидоз кишечника- спільні аспекти етіопатогенезу та кореляційний взаємозвязок//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.-2003.-№4(11).-С83-94.

2. Коновалова Т.С. Урогенітальний кандидоз у жінок - етіопатогенетичні і клінічні аспекти проблеми на сучасному етапі //Актуальні проблеми медицини і біології.-Київ.-2003.-№1.-С.149-158.

3. Коновалова Т.С., Степаненко В.І. Особливості клінічного перебігу сечостатевого кандидозу у жінок залежно від стану мікроценозу піхви та кишківника//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.-2006.-№4(23).-С59-70.

4. Коновалова Т.С., Бобир В.В., Волощук О.М., Степаненко В.І., Широбоков В.П. Дослідження чутливості та структурно-морфологічних змін окремих видів грибів роду Candida до системних антимікотиків триазолового ряду// Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.-2007.-№1 (11).-С.175-188.

5. Коновалова Т.С. Сечостатевий кандидоз у жінок - етіопатогенез та особливості клінічного перебігу на сучасному етапі //Журн. дерматовенерології, косметології ім. М.О.Торсуєва.-2006.-№1-2(12).-С.106-117.

6. Коновалова Т.С., Степаненко В.І. Комплексна терапія сечостатевого кандидозу у жінок //Журн. дерматовенерології, косметології ім. М.О.Торсуєва.- 2007.-№.....-С...........

7. Коновалова Т.С., Степаненко В.І., Широбоков В.П. , В.В.Бобир В.В., Волощук О.М. Експериментальні дослідження чутливості та структурно-морфологічних змін окремих видів грибів роду Candida до системних антимікотиків триазолового ряду//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.-2007.-№1(24).-С.5-16.

8. Коновалова Т.С., Степаненко В.І. Урогенітальний кандидоз і кандидоз кишечнику - спільні аспекти проблеми та шляхи її розвязання //Тези до Всеукр. наук.-практ. конф. „Клініка та лікування шкірних та статевих захворювань з урахуванням патології шлунково-кишкового тракту”(Київ, 16-17 квітня 2004 р), Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.- 2004 р.-С.90-91.

9. Коновалова Т.С. Кандидозний вульвовагініт. Сучасний погляд на механізми розвитку//Тез. до. 1 (8) зїзду УАЛДВК/ Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.- 2005 р.-№3(18).-С.219.

10. Коновалова Т.С., Степаненко В.І., Патогенетичний взаємозвязок кандидозу сечостатевого тракту та кандидозу кишечнику//Зб. наук. праць „Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоровя”.-Харків,2004.-Вип 3.-С.214-216.

11. Коновалова Т.С. Поліпатогенетичні механізми розвитку сечостатевого кандидозу у жінок //Матеріали наук.-практ. конф. „Досягнення молодих вчених дерматовенерологів” (Київ, 7-8 грудня 2006 р.).-С.57-59.

12. Konovalova T.S., Stepanenko V.I. Mycotic vulvovaginitis and candidiasis of intestinal canal// Abstracts of the Second Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol.- International Spring Sympos,29 April-1 May 2004, Budapest, Hungary. -2004.-Vol.18,Suppl.,1.-P.97.

13. Konovalova T.S., Stepanenko V.I. New aspects of pathogenesis of urogenital candidosis // Abstracts of the 13th Condress of the Europ. Acad. of Dermatol. and Venereol.17-21 November,2004.-Florensce,Italy.-2004.-Vol.18,Suppl.2.-P.487.