Діагностика і профілактика неплідності основних свиноматок - Автореферат

Актуальними і до кінця не вирішеними залишаються питання діагностики та профілактики аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності основних свиноматок. Для інтенсифікації та відновлення відтворної здатності свиноматок, у практиці ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології розмноження з успіхом використовують найрізноманітніші методи і засоби (І.Г.Мороз, 1970; В.П.Рибалко, Б.В.Баньковський, В.Ф.Коваленко, 1991; М.І.Харенко, 1998). Основна мета проведених досліджень - встановити розповсюдженість окремих форм неплідності, характер їх прояву, вивчити ефективність застосування біологічно активних препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній неплідності основних свиноматок в умовах спецгоспів з виробництва свинини. вивчити характер клініко-функціональних змін в організмі та патологоанатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності; визначити терапевтичну та економічну ефективність застосування препаратів при різних формах неплідності основних свиноматок;Вивчення ефективності застосування біологічно активних препаратів при аліментарній, імунній та симптоматичній неплідності проводилися в умовах господарства ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області на 275 основних свиноматках великої білої породи протягом чотирьох сезонів року (таблиця 1). Для проведення гематологічних і біохімічних досліджень крові, визначення титру спермоантитіл та вмісту гормонів (прогестерон та естрадіол) кров відбирали з краніальної порожнистої вени кровопускною голкою 12100 з 7-ї до 9-ї години ранку до годівлі двічі за 1 годину до першого введення та 24 години після другого введення препаратів. Виявлено зміни при формах неплідності Патологоанатомічні в органах статевої системи Клініко-функціональні Методика обробки номер групи к-ть. тварин у групі, гол. назва препаратів доза, місце введення кратність введення Для оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків за годину до першого введення і через 24 години після другого застосування біологічно активних препаратів від тварин з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності відбирали вагінальний слиз за допомогою шпателя або кюретки. Запалення яєчників відмічали у 5,5% тварин, яйцепроводів - 4,6% бахромки - 2,8%, кістозне переродження слизової оболонки матки - 1,8% та по 0,9% - кістозне переродження серозної оболонки та запалення шийки матки, і лише у 2,7% тварин ректальним дослідженням не діагностували змін в органах статевої системи.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні ранньої діагностики існуючих форм неплідності основних свиноматок в умовах свинарських господарств, яка дозволяє своєчасно і ефективно проводити профілактичні заходи з метою підвищення інтенсивності використання маточного поголівя та зростання його продуктивності. Клініко-функціональні зміни в організмі основних свиноматок проявляються: при аліментарній неплідності - анафродизією (80%) та неповноцінними статевими циклами (20%), а клінічні ознаки - ожирінням (19,4%) та схудненням (60,6%); при симптоматичній неплідності - анафродизією (34%), німфоманією (15%) та неповноцінними статевими циклами (26%), а також - травмами (19%) та патологічними змінами в органах статевої системи (89%); при імунній неплідності - німфоманією (6,5%), патологічними змінами в органах статевої системи (15,3%) та багаторазовими і безрезультатними осіменіннями (100%). Патологоанатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок проявлялися: при аліментарній неплідності - атрофією яєчників (92,5%) ; при симптоматичній неплідності - патологічними змінами в різних ділянках статевої системи (97,3%); при імунній неплідності - кістою яєчників та патологічними змінами бахромки (15,7%). При симптоматичній неплідності основних свиноматок що клінічно проявлялася ознаками анафродизії, застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл. та „Хорулону” дворазово, внутрішньомязово у дозі 500 М.О. прояв стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, середній строк прояву охоти та заплідненості від 1-го осіменіння складали відповідно: 81,1±9,4%, 6,78±1,02 доби і 94,4±4,5% та 100%, 5,19±0,42 доби і 88,8±4,5%. При імунній неплідності основних свиноматок застосовування нейролептичного препарату аміназину дворазово, внутрішньомязово у дозі 3 мл (0,5%), окремо або в комплексі з препаратом ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл обумовлює середній строк прояву стадії збудження статевого циклу та заплідненість від 1-го осіменіння відповідно: 26,3±3,1 доби і 74,5±3,5% та 24,5±1,36 доби та 73,1±4,3% тварин.

2. Основний зміст роботи

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні ранньої діагностики існуючих форм неплідності основних свиноматок в умовах свинарських господарств, яка дозволяє своєчасно і ефективно проводити профілактичні заходи з метою підвищення інтенсивності використання маточного поголівя та зростання його продуктивності. Головними причинами неплідності основних свиноматок у спецгоспах Сумської області є: аліментарна (20,2%), симптоматична (35,2%), імунна (10,1%), штучно набута (21,1%) та природжена (1,8%).

2. Клініко-функціональні зміни в організмі основних свиноматок проявляються: при аліментарній неплідності - анафродизією (80%) та неповноцінними статевими циклами (20%), а клінічні ознаки - ожирінням (19,4%) та схудненням (60,6%); при симптоматичній неплідності - анафродизією (34%), німфоманією (15%) та неповноцінними статевими циклами (26%), а також - травмами (19%) та патологічними змінами в органах статевої системи (89%); при імунній неплідності - німфоманією (6,5%), патологічними змінами в органах статевої системи (15,3%) та багаторазовими і безрезультатними осіменіннями (100%).

3. Патологоанатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок проявлялися: при аліментарній неплідності - атрофією яєчників (92,5%) ; при симптоматичній неплідності - патологічними змінами в різних ділянках статевої системи (97,3%); при імунній неплідності - кістою яєчників та патологічними змінами бахромки (15,7%). Результати ректального дослідження основних свиноматок при вищезгаданих формах неплідності у 80% випадків збігаються з даними, отриманими після діагностичного забою тварин.

4. При аліментарній неплідності основних свиноматок застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл, обумовлює у 92,3±3% тварин проявлення стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, при заплідненості від 1-го осіменіння 95±4,3%.

5. При симптоматичній неплідності основних свиноматок що клінічно проявлялася ознаками анафродизії, застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл. та „Хорулону” дворазово, внутрішньомязово у дозі 500 М.О. прояв стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, середній строк прояву охоти та заплідненості від 1-го осіменіння складали відповідно: 81,1±9,4%, 6,78±1,02 доби і 94,4±4,5% та 100%, 5,19±0,42 доби і 88,8±4,5%.

6. При імунній неплідності основних свиноматок застосовування нейролептичного препарату аміназину дворазово, внутрішньомязово у дозі 3 мл (0,5%), окремо або в комплексі з препаратом ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл обумовлює середній строк прояву стадії збудження статевого циклу та заплідненість від 1-го осіменіння відповідно: 26,3±3,1 доби і 74,5±3,5% та 24,5±1,36 доби та 73,1±4,3% тварин.

7. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків залежить від форм неплідності: характерним для аліментарної неплідності є переважання середніх та малих ядерних клітин плоского епітелію; для симптоматичної неплідності переважання середніх ядерних клітин з однаковою кількістю безядерних та великих ядерних клітин плоского епітелію; для імунної неплідності - переважання середніх та малих ядерних клітин при відсутності безядерних плоского епітелію.

При всіх 3-х формах неплідності у вагінальних мазках-відбитках присутні лейкоцити, а кількість їх не перевищує доступних показників.

8. Застосування препарату ПДЕ окремо та у поєднанні з тетравітом сприяє підвищенню вмісту в сироватці крові основних свиноматок при аліментарній неплідності естрадіолу та зниженню рівня прогестерону при значному зростанні відсотка співвідношення Е:П на середньому тлі по групах до введення препаратів 23,15±3,28 pg/мл (естрадіолу), 1,35±0,18 pg/мл (прогестерону) та 17,6:1±1,1 відповідно.

При симптоматичній неплідності застосування ПДЕ і Хорулону, окремо та у поєднанні, сприяє зростанню співвідношення Е:П порівняно з тваринами контрольних груп в 22,46, 16,0 та 6,48 разів на середньому тлі по групах до застосування препаратів: естрадіолу 36±2,46 pg/мл, прогестерону 18,6±1,6 pg/мл та співвідношення Е:П 2,74±0,6:1відповідно.

У тварин з імунною формою неплідності при застосуванні ПДЕ співвідношення Е:П становило 2,4:1±0,26 і визначалося за рахунок найбільшого зниження естрадіолу до 19,35±1,61 pg/мл та незначного зростання прогестерону 8,72±1,2 pg/мл відповідно показників до введення препаратів (52,95±1,97 pg/мл; 0,63±0,05 pg/мл та 92,4±7,4:1) і показників контрольної групи.

9. До введення препаратів основним неплідним свиноматкам з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності титр спермоантитіл коливався в різних межах: при аліментарній та симптоматичній від 1:0 до 1:64; при імунній від 1:128 до 1:512.

При застосуванні препаратів свиноматкам з імунною неплідністю титр спермоантитіл вірогідно знижувався, а найефективнішим в порівнянні із зниженням титру антитіл виявився аміназин та його поєднане використання з ПДЕ.

10. До введення біологічно активних речовин основним свиноматкам біохімічний склад сироватки крові характеризувався таким порушенням: при аліментарній неплідності - дещо нижчими від фізіологічної норми вмістом білку (74,58±1,55 проти 76-91 г/л) і загального кальцію (1,97±0,18 проти 2,5-3,5 мкмоль/л) та вищим - фосфору (1,97±0,2 проти 1,29 - 1,94 мкмоль/л); при симптоматичній неплідності - дещо вищим вмістом АСАТ (1,05±0,04 проти 0,70-0,85 мкмоль/л) і АЛАТ (1,21±0,04 проти 0,75-0,90 мкмоль/л) та низьким вмістом кальцію (1,95±0,07 проти 2,5-3,5 мкмоль/л); при імунній неплідності - дещо нижчим від фізіологічної норми вмістом загального кальцію (2,04±0,08 проти 2,5-3,5 мкмоль/л).

11. Комплексне застосування ПДЕ з тетравітом при аліментарній неплідності сприяло підвищенню еритроцитів на 8,8% та гемоглобіну на 8,6% (Р>0,05), лейкоцитів на 28,2% до рівня 18,5±1,01 Г/л (Р0,05); при імунній неплідності комплексне застосування ПДЕ і аміназину призводило до підвищення кількості лейкоцитів на 20,6% (Р0,05).

12.Найвища економічна ефективність виявилась при аліментарній формі неплідності після поєднаного застосування тканинного препарату ПДЕ з тетравітом і становила 371,3 грн. на одну дослідну свиноматку; при симптоматичній неплідності - препарату ПДЕ з хорулоном і становила 496,49 грн. на одну дослідну свиноматку; при імунній неплідності - препарату аміназину і становила 445,89 грн. на одну дослідну свиноматку.

Пропозиції виробництву

1. Для ранньої діагностики аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності основних свиноматок використовувати в господарствах, які спеціалізуються на виробництві свинини, удосконалені нами методи ректального дослідження, методик визначення титру спермоантитіл у сироватці крові та кольпоцитології мазків-відбитків.

2. З метою профілактики і ліквідації неплідності основних свиноматок та інтенсифікації їх відтворної здатності рекомендуємо застосовувати: - при аліментарній неплідності тканинний препарат ПДЕ в дозі 10 мл, дворазово підшкірно з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його введення в тій же дозі з дворазовим внутрішньомязовим введенням тетравіту в дозі 5 мл з інтервалом 72 години;

- при симптоматичній неплідності тканинний препарат ПДЕ в дозі 10 мл дворазово підшкірно з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його введення в тій же дозі з дворазовим, внутрішньомязовим введення гормонального препарату Хорулону в дозі 500 М.О. з інтервалом 72 години;

- при імунній неплідності - 0,5% розчин аміназину в дозі 3 мл, дворазово, внутрішньомязово з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його введення в тій же дозі з дворазовим підшкірним введенням препарату ПДЕ в дозі 10 мл з інтервалом 72 години.

1.Вощенко І.Б., Харенко М.І., Пономаренко В.П. Причини і форми неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Полтавської ДАА.- 2002. т. 2 (21) - С.111-114. (Здобувачем проведено визначення параметрів розповсюдження причин і форм неплідності свиноматок у спецгоспі, оброблені та узагальнені отримані результати).

2. Вощенко І.Б. Поширеність форм неплідності свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2002. - Т. 4. (№5.) - С. 100 - 105.

3.Вощенко І.Б., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Причини, сприяючі розвитку післяродових ендометритів та їх клінічні форми в спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Сумського НАУ - 2002. - №8. - С. 16 - 18.

4.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Вощенко І.Б. Характер морфологічних змін в органах статевої системи основних свиноматок при різних формах неплідності // Вісник Полтавської ДАА. - 2003. - №1 - 2. - С. 42 - 45. (Здобувачем проведено визначення характеру морфологічних змін в органах статевої системи при різних формах неплідності, підготовлена стаття до друку).

5.Вощенко І.Б., Харенко М.І. Показники відтворення основних свиноматок при аліментарній формі неплідності, після застосування біологічно активних препаратів // Вісник Сумського НАУ. - 2003. - Вип. 9. - С. 17- 21. (Здобувачем проведені експериментальні досліди з застосування біологічно активних препаратів основним свиноматкам з аліментарною неплідністю, підготовлена стаття до друку).

6.Вощенко І.Б. Динаміка річних показників причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Зб. Наук. пр. Луганського НАУ. -2003. - №27/39. - С.18-23.

7.Вощенко І.Б. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності основних свиноматок // Вісник Білоцерківського ДАУ. -2003. - Вип.25. Ч.1 - С.77-81.

8.Вощенко И.Б., Харенко Н.И., Пономаренко В.П., Чекан О.М. Профилактика послеродовой патологии свиноматок с использованием биологически активных препаратов // Материалы науч.-практ. конф. По проблеме „Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения”. Быково, Московской области. - 2003. - Вып. 9 - С. 106-108. (Здобувачем проведені експериментальні досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності основних свиноматок).