Створення комплексу лікувально-діагностичних заходів для раціонального лікування хворих, що страждають функціональними порушеннями голосу. Вивчення стану голосового апарату і нервово-психічної сфери пацієнтів за допомогою діагностичного алгоритму.
Аннотация к работе
Дослідження виконувалось у відповідності з планом науково-дослідної роботи кафедри оториноларингології Одеського державного медичного університету "Діагностика, комплексне лікування та реабілітація з використанням преформованих факторів у хворих із сполученням хронічної осередкової інфекції верхніх дихальних шляхів і захворювань серцево-судинної системи та легенів" (№ держреєстрації 019 U001835) та була її фрагментом. Вивчення нервово-психічного стану хворих, що страждають функціональними порушеннями голосового апарату (гіпотонусна і гіпертонусна дисфонія, афонія, фонастенія) у гострій і хронічній стадіях; Використання запропонованого лікувально-діагностичного способу дозволило скоротити термін обстеження хворих до 1-2-х днів, скоротити термін лікування хворих при гострому перебігу голосових розладів на 4,1 ± 2,9, при хронічному перебігу - на 6,8 ± 4,8 днів, скоротити кількість рецидивів захворювання при гострому перебігу ФПГ на 13,4 %, при хронічному - на 37,9 %, збільшити тривалість безрецидивного періоду, поліпшити проведення профілактичної роботи серед осіб голосо-мовної професії. Автором проведений аналіз даних літератури, виконані клінічні і психологічні дослідження у хворих з функціональними порушеннями голосового апарату до і після лікування, проведені аналіз і статистична обробка отриманих результатів, проведене лікування 168 хворих ФПГ з урахуванням як стану голосоутворюючого апарату, так і стану нервово-психічної сфери, біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки, запропоновані практичні рекомендації для удосконалення діагностики, лікування і профілактики цієї групи захворювань. Робота виконана на підставі комплексного обстеження і лікування 168 хворих, з них чоловіків - 38 (22,6 %), жінок - 130 (77,3 %), у віці від 18 до 65 років з функціональними порушеннями голосового апарату, що перебували під спостереженням з 1996 по 1999 роки, а також 20 здорових осіб, що не мали субєктивних і обєктивних відхилень з боку голосового апарату і нервово-психічної сфери.Вивчення нервово-психічного стану в комплексі обстеження хворих із функціональними порушеннями голосового апарату з використанням методик психологічного тестування дозволяє установити взаємозвязок між формою, тривалістю перебігу голосових розладів та станом психоемоційної сфери, біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки. При гострому перебігу голосових порушень превалюють емоційні розлади на фоні незначно підвищених рівнів невротизації і психопатизації особи. При хронічних ФПГ виникають більш глибокі порушення з залученням підкіркових структур, зниженням біоелектричної активності головного мозку, значним підвищенням тонусу мозкових судин, утрудненням венозного відтоку і зниженням пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярному басейні. Визначення чіткого взаємозвязку між рівнем невротизації і психопатизації особи, станом емоційної сфери, біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки та проявом і клінічним перебігом функціональних порушень голосового апарату дозволяє провести диференційоване лікування, що впливає на усі виявлені ланки етіопатогенитичного процесу. Використання діагностичного алгоритму і диференційованого підходу до лікування хворих із функціональними порушеннями голосового апарату дозволяє скоротити терміни обстеження хворих до 1-2 днів, терміни лікування при гострому перебігу голосових розладів на 4,1 ±1,5, при хронічному перебігу - на 6,8 ± 0,3 днів, скоротити кількість рецидивів при гострому перебігу голосових розладів на 13,4 % , при хронічному - на 37,9 %, збільшити тривалість безрецидивного періоду.
Вывод
1. Вивчення нервово-психічного стану в комплексі обстеження хворих із функціональними порушеннями голосового апарату з використанням методик психологічного тестування дозволяє установити взаємозвязок між формою, тривалістю перебігу голосових розладів та станом психоемоційної сфери, біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки.
2. При гострому перебігу голосових порушень превалюють емоційні розлади на фоні незначно підвищених рівнів невротизації і психопатизації особи. В міру росту тривалості захворювання відзначається збільшення показників невротизації і психопатизації, знижується виразність відповіді на вплив стресового фактора.
3. При гіпотонусній дисфонії істотно підвищені рівні невротизації, при фонастенії на перший план виступають астенічні явища, що прогресують при наявності психотравмуючої ситуації (виявляється в рості рівнів психопатизації). При афонії відзначений початково високий рівень психопатизації, що дозволяє говорити про попередній несприятливий психологічний фон.
4. Виявлені порушення біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки погодяться з проведеними психологічними дослідженнями. При гострих формах голосових порушень переважає підвищення біоелектричної активності головного мозку зі схоронністю зональних розходжень, підвищення тонусу мозкових судин і наявність ангіоспазму, що може бути обумовлено стресовою реакцією. При хронічних ФПГ виникають більш глибокі порушення з залученням підкіркових структур, зниженням біоелектричної активності головного мозку, значним підвищенням тонусу мозкових судин, утрудненням венозного відтоку і зниженням пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярному басейні.
5. Визначення чіткого взаємозвязку між рівнем невротизації і психопатизації особи, станом емоційної сфери, біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки та проявом і клінічним перебігом функціональних порушень голосового апарату дозволяє провести диференційоване лікування, що впливає на усі виявлені ланки етіопатогенитичного процесу.
6. Використання діагностичного алгоритму і диференційованого підходу до лікування хворих із функціональними порушеннями голосового апарату дозволяє скоротити терміни обстеження хворих до 1-2 днів, терміни лікування при гострому перебігу голосових розладів на 4,1 ±1,5, при хронічному перебігу - на 6,8 ± 0,3 днів, скоротити кількість рецидивів при гострому перебігу голосових розладів на 13,4 % , при хронічному - на 37,9 %, збільшити тривалість безрецидивного періоду.
7. Приведені результати свідчать про ефективність запропонованого лікувально-діагностичного комплексу і дозволяють використовувати його для профілактики і лікування функціональних порушень голосового апарату в практичній діяльності, у тому числі для своєчасного виявлення групи ризику серед осіб голосомовних професій.
Практичні рекомендації
Результати проведеної роботи дозволяють запропонувати ряд рекомендацій для впровадження в практику.
1. Комплекс діагностичних заходів при функціональних порушеннях голосового апарату повинний включати вивчення стану нервово-психічної сфери пацієнта з використанням методик "РНП" і "САН". Доцільно доповнювати їх аналізом біоелектричної активності головного мозку і церебральної гемодинаміки за даними ЕЕГ і РЕГ.
2. Лікування хворих повинно проводитися диференційовано, з обліком їхнього нервово-психічного стану. При усіх формах функціональних голосових розладів, у випадку виявлення відхилень по методиках "САН" И "РНП", рекомендується призначати препарати нормотимічної дії (тимоізолептики чи стабілізатори настрою) у комплексі з традиційними фоніатричними методами.
3. При гострих формах голосових порушень застосування препаратів нормотимічної дії доцільно сполучати з призначенням нейрометаболічних стимуляторів переважно седативної дії. При хронічних, рецидивуючих формах на першому етапі показане використання ноотропів із седативними властивостями (особливо при високому рівні невротизації і низьких показників "САН") з обовязковим підключенням ноотропних препаратів психостимулюючого дії на другому тижні лікування.
4. Корекція нервово-психічного стану хворих з афонією повинна проводитися протягом тривалого часу, як при гострому, так і при хронічному перебігу з метою попередження рецидивів захворювання.
5. З огляду на високу діагностичну чутливість методики "РНП" у визначенні преневротичних розладів, доцільно використовувати її при профілактичних оглядах осіб голосомовних професій з метою виявлення групи ризику розвитку ФПГ для своєчасного попередження їх.
Список литературы
1. Пеньковский Г.М. Добронравова И.В. Диагностический алгоритм в комплексном обследовании больных с функциональными нарушениями голосового аппарата. // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2000. - № 6. - С. 73-76.
2. Добронравова И.В. Влияние нервно - психического состояния больных на течение у них гипотонусной дисфонии. // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2000. - № 4. - С. 65-68.
3. Пеньковський Г.М., Добронравова І.В. Комплексне обстеження хворих з функціональними порушеннями голосового апарату. // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 3. - С. 57- 60.
4. Добронравова И.В. Особенности нервно-психического состояния больных с фонастенией и афонией при остром и хроническом течении заболевания. // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. - 2001. - № 4. - С. 60-64.
5. Добронравова И.В., Пеньковский Г.М., Сушко В.В. Реабилитация больных с функциональными нарушениями голосового аппарата с учетом их психоэмоционального состояния. // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. - 2001. - №2 (26). - С. 27-30.
6. Пеньковский. Г.М Добронравова И.В. Профилактика голосовых расстройств у работников водного транспорта. // Вісник морської медицини. - 2001. - № 3. - С. 98-101.
7. Пеньковський Г.М., Добронравова І.В. Роль і місце нервово-психічного та емоційного стану у виникненні та перебігу функціональних розладів голосового апарату // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині. - Одеса: Чорноморя, 1999. - С. 188-189.
8. Добронравова І.В. Лікування хворих з функціональними порушеннями голосу з обліком їх нервово-психічного стану // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині. - Одеса: Чорноморя, 1999. - С. 248-249.
9. Пеньковский Г.М., Добронравова И.В. Наш опыт лечения дисфоний у работников железнодорожного транспорта // Актуальные проблемы дорожной медицины: Сб. статей.- Одесса. - 1997. - С.117-118.
10. Пеньковский Г.М., Добронравова И.В. Дифференциальный подход к лечению острых ларингитов // Додаток до журналу вушних, носових і горлових хвороб, присвячений конференції Українських науково-медичних товариств отоларингологів (Луганськ, 12-14 травня). - 1999. - С. 162-163
11. Пеньковский Г.М., Яловенко Т.А., Добронравова И.В. Актуальность изучения нервно-психического и эмоционального состояния больных с функциональными нарушениями голосового аппарата. // Матеріали IX ЗЇЗДА оториноларингологів України (Київ, 5-8 вересня). - 2000. - С. 117.