Діагностика і комплексна терапія генітальної папіломавірусної інфекції з урахуванням персистенції збудників, особливостей патогенезу, клінічних проявів та перебігу захворювання - Автореферат

Папіломавірусна генітальна інфекція на сучасному етапі є однією з найбільш розповсюджених у групі захворювань, що передаються переважно статевим шляхом (Дмитриев Г.А., 2006; Подзолкова Н.М., 2008; Семенов Д.М., 2008; Шперлинг Н.В., 2009; Bernard Y., 2005; Brown D., 2005; Rentala M., 2005; Fox P., 2005;). Згідно даних окремих зарубіжних дослідників, розповсюдженість ПВГІ коливається від 36% у жінок віком до 25 років, до 2,8% у жінок віком від 45 років і старше (Кубанов А.А., 2005; Ключарева С.В., 2007). Чисельними молекулярними та епідеміологічними дослідженнями, проведеними у останні десятиліття, було встановлено, що цервікальне зараження деякими типами ВПЛ є передвісником виникнення цервікальних новоутворень (Sherman M.,2002; Lethinen M., 2002). В звязку з цим, подальше поглиблене дослідження розповсюдженості та спектру клінічних проявів ПВГІ, а також патогенетичних механізмів довготривалої персистенції ВПЛ в організмі, буде сприяти розробці удосконалених комбінованих підходів до лікування цієї інфекції, в тому числі із залученням нових противірусних засобів. Дисертація виконана у відповідності з основним науковим напрямком кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця і комплексною темою „Патогенез та лікування розповсюджених хронічних дерматозів та захворювань, що переважно передаються статевим шляхом” (державний реєстраційний номер 0105U006874).При цьому, ВПЛ високого ступеня онкогенного ризику (1,18 типи) та середнього ступеня онкогенного ризику (31,33,35,52 типи) було діагностовано у 4,1% і 5,2% обстежених жінок, відповідно. Враховуючи важливе значення соціологічних досліджень для розробки профілактичних заходів, спрямованих на зниження розповсюдженості інфекцій, що передаються статевим шляхом, було проведено анонімне анкетування обстежених жінок, хворих на ПВГІ. З урахуванням результатів комплексного клініко-візуального, кольпоскопічного, цитологічного та гістологічного досліджень, проведених у 107 обстежених жінок, інфікованих ВПЛ, клінічна форма перебігу ПВГІ була діагностована у 48(45%) хворих, субклінічна форма - у 33(31%), латентна форма - у 26(24%) жінок. Гриби роду Candida у комбінації зі збудниками інших урогенітальних інфекцій було виявлено у 37(34,3%) жінок, хворих на ПВГІ, Вірус простого герпесу другого типу (ВПГ-ІІ) було діагностовано у 10(8,9%) обстежених, а змішане папілома-трихомонадне та папілома-гонококове інфікування-у 9(8,3%) та 4(3%) хворих відповідно. Оцінка стану системи імунітету організму у обстежених жінок, хворих на різні форми ПВГІ, втому числі з урахуванням інфікованості типами ВПЛ різного ступеня онкогенності, а також наявності супутніх урогенітальних інфекцій, проводилась згідно визначення ряду показників, зокрема показника ІФН-статусу (продукція ІФН-? та ІФН-? in vitro у відповідь на адекватну індукцію, рівень сироваткового ІФН); функціональної активності клітин фагоцитарної системи (моноцити, нейтрофіли периферійної крові); змін показників клітинного та гуморального імунітету; рівня продукції ФНП.Термін тривалості перебігу ПВГІ коливався від 4 місяців до 6 років, що вказує на недостатню ефективність існуючих методів лікування даної вірусної інфекції, а також на низький рівень інформованості населення щодо проявів та прогностичних ризиків інфікованості генітальними типами ВПЛ. Встановлено існування взаємозвязку між формами перебігу ПВГІ та інфікованістю генітальними типами ВПЛ різного ступеня онкогенного ризику: у 45% жінок, хворих на ПВГІ, було діагностовано клінічну (доброякісну) форму перебігу захворювання, у 31% - субклінічну форму, у 24% - латентну (безсимптомну) форму перебігу. Для клінічної форми перебігу захворювання, характерною була інфікованість генітальними типами ВПЛ низького онкогенного ризику (типи 6,11); для латентної та субклінічної - типами ВПЛ високого і середньо-високого онкогенного ризику (типи 16,18,31,33,35). Встановлено, що хворі на клінічну форму перебігу ПВГІ з типовими гострокінцевими кондиломами були інфіковані типами ВПЛ низького онкогенного ризику, а з кератотичними та папульозними кондиломами - типами ВПЛ високого онкогенного ризику. Доведено, що супутніми чинниками, які сприяють активізації експресії генітальних типів ВПЛ та виникненню маніфестних форм перебігу ПВГІ, зокрема, клінічної (доброякісної) та субклінічної (прогностично несприятливої щодо ризику розвитку злоякісної трансформації), є діагностовані у більшості обстежених жінок мікстінфекційні ураження сечостатевих органів: у 52,3% хворих на ПВГІ виявлені асоціації ВПЛ з Chlamydia trachomatis та Mycoplasma hominis або Ureaplasma urealyticum, у 72,4% - з Gardnerella vaginalis, у 34,3% - з дріжджоподібними грибами роду Candida, у 8,9% - з вірусом простого герпесу другого типу (ВПГ-2), у 8,3% - з Trichomonas vaginalis, що дозволяють зробити припущення відносно поєднання механізму трансформації епітеліальних клітин при інфікуванні ВПЛ з реплікацією і персистенцією цього вірусу, а також з порушенням цілісності слизових оболонок внаслідок р

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ