Вивчення клініко-психопатологічної структури і патопсихологічних особливостей розладів психічної сфери у ВІЛ-інфікованих дітей і хворих з ендогенним процесом для диференціальної діагностики виявлених порушень та розробки методів комплексної терапії.
Аннотация к работе
Особливу актуальність представляє вивчення клінічних аспектів діагностики психічних проявів екзогенно-органічного генезу при ВІЛ-інфекції і порушень ендогенно-процесуального походження в рамках шизофренії (Бітенський В.С., 2002; Козідубова В.М., 2008; Кожина Г.М., 2007; Л.Г. При екзогенній патології і шизофренії у дітей виявляються дизонтогенетичні синдроми, які не являються специфічними і характеризують період онтогенезу, в якому мали місце пошкодження структури або тяжкі розлади функцій мозку (Ковальов В.В., 2002; Чупріков А.П., 2005). Встановлено, що при ВІЛ - інфекції і шизофренії у дітей, не дивлячись на полярність цих видів патології, мають місце порушення розвитку, дизонтогенез різної міри вираженості, а у ряді випадків можливе формування деменцій, на тлі яких у ВІЛ-інфікованіх дітей можуть розвиватися «ендоформні» синдроми, а у хворих шизофренією - псевдоорганічні картини (Ісаєв Д.Н. До теперішнього часу вимагають розробки питання лікування, психокорекції дітей при шизофренії і ВІЛ - інфекції на основі вивчення психопатологічних і патопсихологічних порушень. Задачі дослідження: Вивчити клініко-психопатологічну структуру психічних та поведінкових розладів при ВІЛ-інфекції та ендогенному процесі у дітей.З них у 36 хворих був встановлений діагноз ВІЛ - інфекція, у 56 - шизофренія. У процесі виконання роботи за допомогою клініко-психопатологічного дослідження в загальній вибірці обстежених хворих було визначено пять провідних синдромів - астенічний синдром мав місце у 11,8% хворих, тривожно-фобічний - у 7,4% обстежених, гіпердинамічний синдром зустрічався у 26,5% пацієнтів, олігофреноподібний синдром складав 44,1% від загальної вибірки, а у 10,3% був встановлений галюцинаторно-параноїдний синдром. На підставі оцінки психопатологічної симптоматики була встановлена наявність чотирьох синдромів: астенічного 23,1%, тривожно-фобічного 11,5%, гіпердинамічного 50,0 % та олігофреноподібного 15,4 % у дітей з ВІЛ-інфекцією, і пяти зазначених вище синдромів у хворих на шизофренію. При аналізі олігофреноподібного синдрому, що зустрічався у 61,9 % обстежених дітей даної групи, були виявлені бездіяльність, відсторонення, аутизм, емоційна тьмяність, холодність, байдужість, у 54,0% дітей були окремі кататонічні розлади у вигляді застигань у одноманітних позах, эхолалій, негативізму, стереотипних рухів, мутизма. У структурі симптоматики у обстежених дітей обсесивно-фобічний компонент не тільки більш виражений у групі хворих на шизофренію, але й відрізняється за змістом переживань - якщо в групі ВІЛ-позитивних частіше зустрічався страх самотності й соціальної ізоляції, то у дітей, хворих на шизофренію, превалювали різного роду ірраціональні тривоги й страхи (страх темряви, страх павуків).1.У дисертації представлено теоретичне обґрунтовування та нове вирішення актуальної задачі диференціальної діагностики психічних та поведінкових розладів при ВІЛ-інфекції та ендогенному процесі у дітей. У дітей, хворих на шизофренію разом із станами, діагностованими при ВІЛ-інфекції, мав місце галюцинаторно-параноїдний синдром (16, 7%). Астенічний синдром виявлявся у 4,8 %, тривожно-фобічний - у 4,8%, гіпердинамічний - в 11,9%, олігофреноподібний - у 61,9 % хворих. У структурі інтелекту переважав невербальний показник і складав 92,2 бали; вербальний інтелектуальний показник дорівнював 84,6 балам. Показники памяті були нижче, ніж аналогічні дані в групі контролю, за рахунок зниження запамятовування, зменшення концентрації і швидкого виснажування мнестичної функції, а також звуження обєму уваги.
План
Зміст роботи та одержані результати
Вывод
1.У дисертації представлено теоретичне обґрунтовування та нове вирішення актуальної задачі диференціальної діагностики психічних та поведінкових розладів при ВІЛ-інфекції та ендогенному процесі у дітей. Проблема вирішена з позицій системного підходу до дослідження порушень з метою розробки системи корегувальних заходів.
2.У хворих ВІЛ-інфекцією встановлені психічні розлади в межах чотирьох синдромів: астенічного (23,1%), тривожно-фобічного (11,5%), гіпердинамічного (50,0%) та олігофреноподібного (15,4%). У дітей, хворих на шизофренію разом із станами, діагностованими при ВІЛ-інфекції, мав місце галюцинаторно-параноїдний синдром (16, 7%). Астенічний синдром виявлявся у 4,8 %, тривожно-фобічний - у 4,8%, гіпердинамічний - в 11,9%, олігофреноподібний - у 61,9 % хворих.
3.У ВІЛ-інфікованих пацієнтів середній рівень загального інтелектуального розвитку складав 89,6 балів, що відповідало нижній границі норми. У структурі інтелекту переважав невербальний показник і складав 92,2 бали; вербальний інтелектуальний показник дорівнював 84,6 балам. Показники памяті були нижче, ніж аналогічні дані в групі контролю, за рахунок зниження запамятовування, зменшення концентрації і швидкого виснажування мнестичної функції, а також звуження обєму уваги. Максимальне значення кількості правильно відтворених слів не перевищувало 6,3. Успішність виконання проби на механічну память повязана вірогідною прямою кореляцією із загальним рівнем вербального інтелекту у всіх спробах, крім першої. Показники функції уваги були на рівні нижньої норми. Загальне число знаків склало 20,6 ± 1,5, кількість пропущених знаків дорівнювала 1,5 ± 0,8, а кількість неправильно написаних знаків була в межах 2,4 ± 0,6.
4.У хворих на шизофренію загальний інтелектуальний показник знаходився в межах 63,0 ± 4,5 балів, що відповідало рівню легкої розумової відсталості. В структурі інтелекту переважав вербальний показник, який дорівнював 65,8 ± 4,6 балам, невербальний інтелектуальний показник складав 58,6 ± 4,7 балів. Вивчення механічної памяті показало низький рівень запамятовування - відтворення слів у звязку зі зниженою концентрацією і швидкою виснажуваністю мнестичної функції. Максимальне відтворення у хворих було зафіксовано на 4 спробі і склало 5,2± 0,7 слів, що менше, ніж у групі контролю (р<0,05). Дані обстеження функції уваги виявляли значно нижчі від норми показники, що складали 18,8 ± 1,9 знаків, кількість пропущених знаків була в межах 0,6 ± 0,3, а неправильне їх написання дорівнювало 4,2 ± 1,4 (р<0,05).
5. При проведенні диференціальної діагностики встановлені високовірогідні відмінності за більшістю клінічних даних. У дітей, хворих на шизофренію, були менші оцінки мімічної активності (р0,05), незважаючи на більш низьку концентрацію уваги у хворих на шизофренію.
6. Отримані в роботі дані істотно покращують диференціацію психічних, поведінкових розладів при ВІЛ - інфекції та ендогенному процесі і обєктивізують ефективність медикаментозної терапії й психокорекції. Розроблена система комплексного лікування з включенням психотропних засобів та психотерапії дозволила зменшити вираженість клінічних проявів, підвищити адаптаційний потенціал хворих. Динамічні зміни показників у процесі терапії були більш значущі у хворих на шизофренію, ніж у ВІЛ-інфікованих (p<0,05). У дітей з шизофренією на кінець лікувального курсу були більш вираженими позитивні зміни, що проявлялися в редукції тривожно-фобічного і галюцинаторно-параноїдного синдромів.
7. На патопсихологічному рівні в процесі лікування хворих на шизофренію мала місце позитивна динаміка показників невербального інтелекту та функції уваги (р<0,05). В групі ВІЛ-інфікованих дітей виявлялася краща позитивна динаміка в характеристиках активності, афективної стабільності, а також, як і у дітей, хворих на шизофренію, підлягав редукції тривожно-фобічний синдром; вірогідно покращувалась результативність виконання психодіагностичних тестів. Після проведення ретестової проби на механічну память мали місце зниження виснажуваності мнестичної функції та збільшення обєму уваги (р<0,05).
Список литературы
1. Черкасова А.О. Патопсихологические нарушения при ВИЧ - инфекции у детей c учетом возрастного фактора /Черкасова А.О. // Український вісник психоневрології. -Харків, 2008. - Т.16, вип. 3-4 (56-57). - С.67 - 69
2. Черкасова А.О. Дифференциальная диагностика психических нарушений при ВИЧ - инфекции и эндогенном процесс у детей /Черкасова А.О.// Психічне здоровя. - Київ, 2008. - Вип. 3-4 (20-21). - с. 61 - 67
3. Черкасова А.О. Клинико-психопатологические нарушения у детей с ВИЧ - инфекцией/ Черкасова А.О. // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2009. -№1 - с 77 -78, 93.
4. Черкасова А.О. Динаміка психічних порушень у дітей с ВІЛ - інфекцією в процесі лікування /Черкасова А.О.// Психічне здоровя. - Київ, 2009. - Вип. 1 (22). -с.62-65
5. Черкасова А.О. Питання диференціальної діагностики психічних та поведінкових розладів при ВІЛ - енцефалопатії та ендогенному процесі у дітей /Черкасова А.О.// Медична наука: сучасні досягнення та інновації Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. - Харків, 2007. - С. 76.
6. Черкасова А.О.Основні принципи психотерапії та психокорекції у ВІЛ - інфікованих дітей/ Черкасова А.О// Медична наука: сучасні досягнення та інновації Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 85-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків, 2008. - С. 102.