Діагностичне та прогностичне значення експресії маркерів при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки (імуноморфологічні аспекти) - Автореферат
Вивчення маркерів при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки для удосконалення їх гістологічної діагностики. Вивчення інтенсивності процесів проліферації, диференціювання та онкотрансформації при диспластичних та неопластичних процесах.
Аннотация к работе
Починаючи з 1997 року в Україні спостерігається незначне, але постійне зростання рівня захворюваності на рак шийки матки, в той час як у розвинутих країнах відзначається зворотна тенденція (Гойда Н.Г., 2000). Вважається, що канцерогенез в епітелії шийки матки є етапним процесом і може тривати від 2 до 10 років, однак відповідний лікувальний вплив на ранніх стадіях розвитку цервікальних інтраепітеліальних неоплазій дозволяє уникнути виникнення інвазивних форм раку (Бохман Я.В., 2002; Nicolas F.S., 2003). Таким чином, визначення експресії маркерів біологічних властивостей тканин при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки для удосконалення діагностики, прогнозу перебігу, передбачення відповіді на терапію й формування груп ризику пацієнток, що вимагають більш ретельного спостереження в звязку з можливістю подальшої прогресії ушкоджень шийки матки з розвитком інвазивного раку, є актуальним і перспективним науковим дослідженням. Визначити чутливість, специфічність, негативне передбачувальне число та позитивне передбачувальне число для використання рівня експресії кожного маркера для встановлення ступеня диспластичних ушкоджень, рівня диференціювання інвазивних пухлин шийки матки та наявності генетичного матеріалу вірусів папіломи людини високого канцерогенного ризику. На основі визначення чутливості, специфічності, НПЧ і ППЧ для використання рівня експресії імуногістохімічних маркерів при передпухлинних та пухлинних процесах шийки матки розроблено концепцію можливого використання імуногістохімічного дослідження цих маркерів у клініці як скринінгових і підтверджуючих методів, що дозволяє підвищити якість ранньої діагностики цих процесів, прогнозувати подальший перебіг захворювання, а також рекомендувати виділення різних груп ризику в залежності від рівня та варіанту експресії цих маркерів.Весь клініко-анатомічний матеріал був розподілений на 3 групи: 1 група - 91 пацієнтка з ЦІН І (дисплазія легкого ступеня, Н-ПІУ); ЦІН ІІ (дисплазія помірного ступеня), ЦІН ІІІ (дисплазія тяжкого ступеня та рак in situ) (ЦІН ІІ та ЦІН ІІІ обєднувались в В-ПІУ) у віці від 18 до 65 років. Розподіл матеріалу в залежності від ступеня диспластичних трансформацій був наступним: ЦІН І - 30 випадків, ЦІН ІІ - 29, ЦІН ІІІ - 32 спостереження. 3 група - 7 пацієнток з патологією шийки матки, яка не була повязана з ЦІН або новоутвореннями шийки матки у віці від 25 до 60 років - як контроль. Для оцінки p16INK4A експресії використовували наступну шкалу: негативна реакція - до 5% позитивно забарвлених клітин; фокальна - до 80% клітин з позитивним забарвленням; дифузна - більше 80% клітин з імуногістохімічною міткою (Takaaki S., 1998). При ЦІН ІІ у спостереженнях з дифузним типом забарвлення ми виявили переважно помірну реакцію в клітинах нижніх двох третин епітеліального шару, у випадках, віднесених до фокального типу, кількість р 16INK4А-позитивних клітин коливалась від 20 до 60%, останні розташовувались у нижніх ділянках епітеліального шару, інтенсивність реакції була помірною та слабкою.У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановленні взаємозвязку між характером і ступенем виразності диспластичних і неопластичних процесів епітелію шийки матки та рівнем експресії імуногістохімічних маркерів біологічних властивостей тканин, удосконаленні гістологічної діагностики передракових та ракових захворювань шийки матки, ступеня їх диференціювання та розробленні критеріїв прогнозування прогресії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій для формування груп ризику. У жінок з диспластичними та неопластичними процесами не виявляються фрагменти ДНК ВПЛ жодного типу в 13,4% ушкоджень, ДНК ВПЛ НКР наявна в 11,0% спостережень, у 75,6% випадків визначається ДНК ВПЛ ВКР. Дифузна реакція з р 16INK4A спостерігається у 53,0% ушкоджень шийки матки, у 20,9% визначається фокальний варіант забарвлення, у 26,1% не виявляється експресія р 16INK4A. Дифузне забарвлення з р 16INK4A визначається у переважній більшості пацієнток із груп з ЦІН ІІ (48,3%), ЦІН ІІІ (81,2%) та інвазивними раками (86,1%) та корелює з визначенням ДНК вірусів папіломи людини високого ступеня ризику (r= 0,91) та ступенем диспластичних і неопластичних процесів епітелію шийки матки (r= 0,87). При аналізі показників ІП у різних групах ЦІН нами запропоновано діапазони значень параметра, які відображають його залежність від ступеня диспластичних і неопластичних ушкоджень епітелію шийки матки: при ІП більше 50% проліферативна активність розцінюється як висока, при показниках менше 10% - як низька; значення ІП у діапазоні від 10% до 50% розглядаються як проміжна зона.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановленні взаємозвязку між характером і ступенем виразності диспластичних і неопластичних процесів епітелію шийки матки та рівнем експресії імуногістохімічних маркерів біологічних властивостей тканин, удосконаленні гістологічної діагностики передракових та ракових захворювань шийки матки, ступеня їх диференціювання та розробленні критеріїв прогнозування прогресії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій для формування груп ризику. Отримані дані є основою для наступних експериментальних та клінічних досліджень у галузі гінекології та патологічної анатомії.
1. ДНК ВПЛ ВКР виявляється у 72,4% жінок, генетичний матеріал ВПЛ НКР визначається у 11,2% пацієнток, у 16,4% випадків не знаходиться ДНК ВПЛ будь-якого типу. Із них серед жінок контрольної групи не виявляються жодні фрагменти ДНК ВПЛ у 71,4% випадків, ДНК ВПЛ НКР визначаються в 14,3%, ДНК ВПЛ ВКР присутня в 14,3% спостережень. У жінок з диспластичними та неопластичними процесами не виявляються фрагменти ДНК ВПЛ жодного типу в 13,4% ушкоджень, ДНК ВПЛ НКР наявна в 11,0% спостережень, у 75,6% випадків визначається ДНК ВПЛ ВКР. Існує прямий кореляційний звязок між ступенем диспластичних ушкоджень шийки матки та інфікованістю ВПЛ ВКР (r= 0,67).
2. Дифузна реакція з р 16INK4A спостерігається у 53,0% ушкоджень шийки матки, у 20,9% визначається фокальний варіант забарвлення, у 26,1% не виявляється експресія р 16INK4A. Дифузне забарвлення з р 16INK4A визначається у переважній більшості пацієнток із груп з ЦІН ІІ (48,3%), ЦІН ІІІ (81,2%) та інвазивними раками (86,1%) та корелює з визначенням ДНК вірусів папіломи людини високого ступеня ризику (r= 0,91) та ступенем диспластичних і неопластичних процесів епітелію шийки матки (r= 0,87). Позитивне забарвлення р 16 INK4A є 100% специфічним індикатором ЦІН, чутливим показником В-ПІУ (93,8%) та визначення ВПЛ ВКР (87,6%).
3. Експресія білка Кі-67 збільшується з наростанням ступеня диспластичних ушкоджень епітелію шийки матки і досягає максимуму при інвазивному раці шийки матки; односпрямовано змінюється і локалізація Кі-67-позитивних клітин в товщі епітелію. Індекс проліферації позитивно корелює зі ступенем диспластичних та неопластичних ушкоджень (r= 0,89) та ступенем диференціювання, тобто агресивною поведінкою інвазивних пухлин (r= 0,65). При аналізі показників ІП у різних групах ЦІН нами запропоновано діапазони значень параметра, які відображають його залежність від ступеня диспластичних і неопластичних ушкоджень епітелію шийки матки: при ІП більше 50% проліферативна активність розцінюється як висока, при показниках менше 10% - як низька; значення ІП у діапазоні від 10% до 50% розглядаються як проміжна зона. Високий рівень проліферації є 100% специфічним індикатором ЦІН з 100% ППЧ і В-ПІУ, а також 100% чутливим маркером низького ступеня диференціювання РШМ.
4. Існує прямий кореляційний звязок між ступенем диспластичних ушкоджень шийки матки і експресією р 53 (r= 0,69). Позитивна імуногістохімічна реакція з р 53 характерна для ЦІН ІІІ та інвазивних раків (75,0% та 80,6% відповідно), в той час як випадки ЦІН І та ЦІН ІІ асоційовані з негативним р 53-статусом (100% та 89,7% відповідно). Рівень експресії р 53 не корелює з наявністю ВПЛ ВКР. Позитивна р 53 експресія є 100% специфічним методом виявлення ЦІН з 100% ППЧ та є 100% чутливим маркером низького ступеня диференціювання РШМ.
5. Висока пряма кореляція характеризує звязок між ступенем диспластичних ушкоджень шийки матки, кількісними показниками інтрануклеарних реакцій та інтенсивністю забарвлення з р 63 (r= 0,89). При аналізі експресії р 63 нами запропоновано діапазони значень параметра, які відображають залежність порушення диференціювання клітин від ступеня дисплазій чи неоплазій: низький рівень р 63 експресії - 75% клітин з імуногістохімічною міткою в ядрах. Не визначено значного кореляційного звязку експресії р 63 з рівнем ІП. В аденокарциномах відсутня імуногістохімічна реакція з цим антитілом. Позитивна р 63 експресія є 100% специфічним методом виявлення ЦІН та 100% специфічним та 100% чутливим маркером плоскоклітинного диференціювання при РШМ, високий рівень - 100% специфічним для виявлення В-ПІУ та ВПЛ ВКР.
6. Існує прямий кореляційний звязок між рівнем експресії VEGF і відносним обємом капілярів (r= 0,76), ступенем тяжкості диспластичних ушкоджень (r= 0,79) та ступенем диференціювання інвазивних пухлин (r= 0,70). Помірна та інтенсивна експресія VEGF переважно спостерігається у випадках ЦІН ІІІ та РШМ (46,8 % та 83,3% відповідно), в той час як для ЦІН ІІ та ЦІН І характерною є негативна або слабка імуногістохімічна реакція (93,3% та 72,4% відповідно). Інтенсивність VEGF експресії вище при ушкодженнях, асоційованих з ВПЛ ВКР. Інтенсивне VEGF забарвлення є 100% специфічним індикатором ЦІН і В-ПІУ, а також є специфічним тестом для визначення ВПЛ ВКР (94,6%).
7. Показники експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів зворотно корелюють зі ступенем тяжкості диспластичних ушкоджень (r=-0,57) та позитивно повязані зі ступенем диференціювання інвазивних пухлин (r= 0,62). Негативна експресія ER та PGR є 100% специфічним методом виявлення ЦІН, 100% чутливим маркером низького ступеня диференціювання РШМ та чутливим індикатором наявності ДНК ВПЛ ВКР (92,7%).
Практичні рекомендації
1. При виявленні диспластичних чи неопластичних процесів шийки матки необхідно проводити додаткове імуногістохімічне дослідження з використанням комплексу маркерів з діагностичною метою для уточнення ступеня диспластичного ушкодження, у випадку інвазивних пухлин - для визначення ступеня диференціювання та типу пухлини.
2. Для поліпшення гістологічної діагностики В-ПІУ доцільно використовувати як скринінгові маркери антитіла до р 16 та Кі-67 (чутливість для позитивного забарвлення з р 16 складає 93,8%, НПЧ - 82,8%, для Кі-67 (рівень ІП > 10%) - 90,1% і 93,2% відповідно).
3. Для поліпшення гістологічної діагностики В-ПІУ як уточнюючі маркери рекомендується використовувати тести з 100% специфічністю та 100% ППЧ (інтенсивне забарвлення з VEGF, високий рівень р 63 експресії та високий рівень індексу проліферації).
4. Для визначення ступеня диференціювання та типу ракових пухлини рекомендовано ІГХ дослідження експресії з ER та PGR, р 53, Кі-67. Позитивна р 63 експресія є 100% специфічним та 100% чутливим маркером плоскоклітинного диференціювання при РШМ.
Список литературы
1. Шпонька І.С., Дорохова О.В., Шпонька О.В. Прогностичне та діагностичне значення експресії маркерів біологічних властивостей тканин при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки // Медичні перспективи.- 2005.- Т.X, № 4.- С.8-16 (пошукувачем особисто проведений літературний огляд).
2. Дорохова О.В., Шпонька О.В., Шпонька І.С., Потапов В.А. Прогностичне та діагностичне значення експресії VEGF при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки // Патологія.- 2006.- Т.3, №3.- С. 32-36 (пошукувачем особисто проведено загальноморфологічне та імуногістохімічне дослідження, аналіз даних та сформульовано загальні висновки).
3. Дорохова О.В. Експресія Кі67, p16INK4A та р 53 як показник онкогенної трансформації та ймовірності прогресії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій // Морфологія.- 2006.- Т.І, №1.- С. 45-55.
4. Дорохова О.В., Шпонька О.В., Ханіна О.І. Експресія рецепторів естрогену і прогестерону в цервікальних інтраепітеліальних неоплазіях // Морфологія.- 2007.- Т.І, №2.- С. 41-46.
5. Пат. 181143 Україна, МПК А 61В 10/02. Спосіб прогнозування клінічного перебігу раку гортані / О.В. Ковтуненко, І.С.Шпонька, С.М. Тимчук, В.В. Березнюк, П.О. Гриценко, В.О. Бондарєва, О.В. Дорохова (Україна) - № 200606965; Заявл. 22.06.2006; Опубл. 16.10.2006. Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 2006.- № 10.- 6 с. (особисто здобувачем зроблені морфологічні дослідження).
6. Пат. 21282 Україна, МПК А 61В 5/00. Спосіб прогнозування клінічного перебігу диспластичних і неопластичних процесів шийки матки / І.С.Шпонька, О.В. Шпонька, О.В. Дорохова, О.І.Ханіна, Б.Ю. Корнілов (Україна) - № 200608740; Заявл. 04.08.2006; Опубл. 15.03.2007. Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 2007.- № 3.- 6 с. (особисто здобувачем зроблені морфологічні дослідження).
7. Дорохова О.В., Шпонька О.В. Експресія р 63 при диспластичних та неопластичних процесах шийки матки // Мат-ли II Всеукр. наук. морфол. конф. "Карповські читання".- Дніпропетровськ: Пороги, 2005.- С. 28-30. (особисто здобувачем виконані морфологічні дослідження).
8. Дорохова О.В., Шпонька О.В. Показники васкуляризації тканин шийки матки при цервікальних інтраепітеліальних неоплазіях // Мат-ли ІІІ Всеукр. наук. морфол. конф. "Карповські читання".- Дніпропетровськ: Пороги, 2006.- С. 16-18. (здобувачем зроблені морфологічні дослідження).
9. Дорохова Е.В., Шпонька Е.В., Потапов В.А. Прогностическое значение экспрессии р 16INK4a, Кі67, р 53, VEGF в цервикальных интраэпителиальных неоплазиях // Патология шейки матки и генитальные инфекции - от теории к практике: Сб. науч. тр. (мат-лы Рос. науч.-практ. конф.).- Москва, 2007.- С. 25. (особисто здобувачем виконаний імуногістохімічний фрагмент дослідження).