Розробка диференційно-діагностичних критеріїв формування рецидивуючого, хронічного бронхітів і бронхіальної астми у дітей на підставі обстеження. Визначення показників лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази нейтрофілів у обстежених груп хворих.
Аннотация к работе
Не дивлячись на велику кількість досліджень, присвячених бронхолегеневій патології у дітей, важливу медико-соціальну проблему до цього часу складають захворювання органів дихання, які характеризуються тривалим перебігом та достатньо частими загостреннями [Коломенський, 1986, Богданова А.В., 1990, Васильєва Т.Л., 1995, Ласиця О.І., 1996, Мозалевський А.Ф., 1992, 1997]. астма бронхіт лізосомальний катіонний Поряд з цим звертає на себе велику увагу зростаюча з кожним роком захворюваність на бронхіальну астму, а також збільшення відсотка трансформації рецидивуючого бронхіту в бронхіальну астму [Пухлик, 1993, Ласиця О.І., 1996, Зосімов А.М., 1993, Фещенко Ю.І., 1997, Sears M.R., 1997]. Тому для своєчасної діагностики ранніх форм бронхіальної астми і хронічного бронхіту інформативним може стати вивчення порушень функції зовнішнього дихання і морфологічних змін слизової оболонки бронхів у дітей з рецидивуючими бронхолегеневими захворюваннями, а також визначення особливостей запального процесу в органах дихання у взаємозвязку із змінами адаптаційних реакцій імунної та ендокринної систем дитячого організму. Визначити особливості показників гранулоцитарних факторів (лізосомально-катіонних білків, мієлопероксидази) поліморфноядерних лейкоцитів у хворих з рецидивуючим, хронічним бронхітами та бронхіальною астмою. Розроблено критерії ранньої діагностики бронхіальної астми легкого перебігу і хронічного бронхіту у дітей, запропоновано методику оцінки циркадного ритму бронхіальної прохідності у хворих з рецидивуючим, хронічним бронхітами та бронхіальною астмою, яка є прогностичним тестом трансформації рецидивуючого бронхіту в хронічну бронхолегеневу патологію.На підставі клінічних ознак, а також виявлених вірогідних (p<0,05) змін показників функції зовнішнього дихання, бронхологічних і бронхоскопічних досліджень, імунно-ендокринного гомеостазу у 177 дітей з проявами рецидивуючого бронхолегеневого процесу у 62,7% хворих була встановлена бронхіальна астма, у 20,3% - рецидивуючий бронхіт, у 17% - хронічний бронхіт. Характерними клініко-діагностичними критеріями у дітей з РБ були рецидиви бронхіту 2-3 рази на рік протягом не менше 2-х років, які супроводжувалися дифузним катаральним ендобронхітом (у 75%), зниженням мікробоцидної активності нейтрофілів, показників трийодтироніну (у 88%) при незміненому або підвищеному (у 22%) вмісті кортизолу в крові. При формуванні ХБ у дітей мало значення вірогідне (p<0,05) зниження показників бактерицидної активності нейтрофілів, IGA, трийодтироніну при підвищенні рівня кортизолу в крові. Виявлені особливості клінічних ознак РБ, ХБ, БА у дітей поряд з вірогідними функціональними, бронхоскопічними, імунологічними показниками, які забезпечують характерну відповідну адаптаційну реакцію організму, зявилися науковим обґрунтуванням при проведенні індивідуальних лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання прогресуючого перебігу хвороби. У дітей з рецидивуючим бронхолегеневим процесом показано проведення моніторингу ФЗД протягом доби за допомогою пікфлоуметрії та визначення вмісту ЛКБ нейтрофілів, при можливості - трийодтироніну, кортизолу в крові, що сприятиме своєчасній діагностиці хронічного запального процесу в органах дихання.
Вывод
1. На підставі клінічних ознак, а також виявлених вірогідних (p<0,05) змін показників функції зовнішнього дихання, бронхологічних і бронхоскопічних досліджень, імунно-ендокринного гомеостазу у 177 дітей з проявами рецидивуючого бронхолегеневого процесу у 62,7% хворих була встановлена бронхіальна астма, у 20,3% - рецидивуючий бронхіт, у 17% - хронічний бронхіт.
2. Характерними клініко-діагностичними критеріями у дітей з РБ були рецидиви бронхіту 2-3 рази на рік протягом не менше 2-х років, які супроводжувалися дифузним катаральним ендобронхітом (у 75%), зниженням мікробоцидної активності нейтрофілів, показників трийодтироніну (у 88%) при незміненому або підвищеному (у 22%) вмісті кортизолу в крові.
3. Основними вірогідними діагностичними критеріями у групі дітей з ХБ були наявність тривалого рецидивуючого бронхолегеневого процесу більше 5 років (у 92%) з перебігом загострень не менше 2-3 місяців, гнійний (56,6%) або катарально-гнійний (33,3%) ендобронхіт з деформацією бронхів та обструктивним (у 56%) або комбінованим (у 33%) варіантами порушення ФЗД.
4. При формуванні ХБ у дітей мало значення вірогідне (p<0,05) зниження показників бактерицидної активності нейтрофілів, IGA, трийодтироніну при підвищенні рівня кортизолу в крові.
5. Для бронхіальної астми легкого епізодичного перебігу характерним є обтяжена спадковість за алергічними захворюваннями, рецидивуючий бронхообструктивний синдром, позалегеневі прояви алергії, симптоми дихального дискомфорту, порушення циркадного ритму прохідності бронхів, вірогідне підвищення показників ДЛБ та адекватна реакція організму на стрес.
6. Вірогідне підвищення показників ЛКБ нейтрофілів поряд з підвищеним вмістом IGE в крові та зниженням Т-лімфоцитів супресорів сприяло формуванню пізньої алергічної реакції та гіперреактивності бронхів.
7. Встановлено, що зниження вмісту кортизолу та підвищення трийодтироніну в крові у хворих на бронхіальну астму свідчить про формування синдрому дизадаптації і зростання тяжкості перебігу захворювання.
8. Для дітей з РБ, ХБ, БА, що мешкають у промисловому районі, характерним був більш тяжкий та тривалий перебіг захворювання з порушенням ФЗД обструктивного типу і зниженням адаптаційних процесів в організмі.
9. Виявлені особливості клінічних ознак РБ, ХБ, БА у дітей поряд з вірогідними функціональними, бронхоскопічними, імунологічними показниками, які забезпечують характерну відповідну адаптаційну реакцію організму, зявилися науковим обґрунтуванням при проведенні індивідуальних лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання прогресуючого перебігу хвороби.
Практичні рекомендації.
1. Для своєчасної діагностики РБ, ХБ і БА легкого епізодичного перебігу рекомендовано додаткові теоретичні відомості про формування цих захворювань у дітей та розроблено їх клініко-діагностичні критерії. (див. схему 1).
2. Діти, які хворіють на РБ більше 3-4 років, з загостренням захворювання не менше 3 разів на рік, при наявності епізодів бронхообструктивного синдрому складають групу ризику по формуванню ХБ або БА і потребують особливого диспансерного нагляду.
3. У дітей з рецидивуючим бронхолегеневим процесом показано проведення моніторингу ФЗД протягом доби за допомогою пікфлоуметрії та визначення вмісту ЛКБ нейтрофілів, при можливості - трийодтироніну, кортизолу в крові, що сприятиме своєчасній діагностиці хронічного запального процесу в органах дихання.
4. У хворих при загостренні РБ і ХБ обґрунтованим є використання лазолвану в дозі 1,2-1,6 мг/кг на добу, 3% розчину йодистого калію по 5-10 мл per os 3 рази на добу курсами не менше 3-4 тижнів.
5. З метою зменшення гіперреактивності бронхів дітям з порушенням циркадного ритму бронхіальної прохідності, високими показниками ДЛБ, вмісту ЛКБ нейтрофілів обґрунтованим є також використання препаратів кромоглікату натрію в дозі 20-40 мг на добу протягом не менше 4-6 тижнів у комплексі інших лікувальних заходів.
Перелік праць, опублікованих за темою дисертації
1. Алексеева Н.П., Сукачева А.И. Особенности адаптационных процессов у детей при формировании рецидивирующего, хронического бронхитов и бронхиальной астмы. // Вісник проблем біології i медицини. - 1999.- N6.- С.109-115.
2. Алексеева Н.П., Сукачева А.И. Местные факторы защиты и функция внешнего дыхания у детей с рецидивирующим бронхитом, хроническим бронхитом и бронхиальной астмой. // Врачебная практика. - 1999. - N1.- С.23-28.
3. Алексеева Н.П., Сукачева А.И. Диагностика легких форм бронхиальной астмы у детей. // Врачебная практика. - 1999.- N2.- С.88-92.
4. Одинець Ю.В, Сукачова Г.І, Ручко А.Ф, Казанов В.Я, Панфілова О.О, Алєксєєва Н.П, Саратов В.М, Губар С.О, Піддубна І.М, Ларічева Л.В, Міщенко І.В, Ярова К.К. Особливості перебігу та реабілітації кардіореспіраторної патології у дітей, які мешкають в екологічно несприятливому районі // ПАГ (матеріали Х зїзду педіатрів України).- 1999.- №4.- с.35.
5. Сукачева А.И., Алексеева Н.П. Клинические симптомы и некоторые патогенетические механизмы прогрессирования бронхиальной астмы у детей. // Врачебная практика. - 2000.- №1.- С.53-60.
6. Алексеева Н.П. Роль защитно-адаптационных механизмов в течении рецидивирующих заболеваний органов дыхания у детей. // Вестник проблем современной медицины. - №2.- Харьков. 1995.- С.59-64.
7. Алексеева Н.П. Клинико-патогенетическая характеристика рецидивирующего бронхита у детей. // Медицина сегодня и завтра - 1997.- №2. - С.81-82.
8. Сукачева А.И., Одинец Ю.В., Ручко А.Ф., Судаков А.Н., Алексеева Н.П. и др. Результаты комплексного изучения проблемы заболеваний органов дыхания у детей, испытывающих воздействие неблагоприятных экологических факторов.// Современные проблемы клинической педиатрии. - Харьков. - 1994.- С.7-11.
9. Алексеева Н.П. Характеристика спектра сенсибилизации, иммуноэндокринного статуса, дифференцированной терапии неспецифических рецидивирующих заболеваний органов дыхания у детей неблагоприятной экологической зоны г. Харькова.// Современные проблемы клинической педиатрии.- Харьков. - 1994.- С.11-14.
10. Ручко А.Ф., Сукачова Г.I., Судаков О.М., Алєксєєва Н.П. Зміни параметрів імунного i гормонального статусу у патогенезі рецидивуючого бронхіту у дітей, які відчувають вплив несприятливих екологічних факторів.// IX зїзд дитячих лікарів України: Тез. доп.- Одеса, 1993.- С.149.