Вплив довжини хвилі ультрафіолетового випромінювання на кінетику фотореакції і вихід фото продуктів. Шляхи оптимізації стадії фотосинтезу в технології виробництва вітаміну D з використанням лампових джерел випромінювання різного спектрального складу.
Аннотация к работе
Cпектроскопія та лазерна фотохімія провітаміну D Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеню доктора фізико-математичних наук Загальна характеристика роботи Актуальність теми. До числа таких біологічно важливих реакцій належить і синтез вітаміну D, який відбувається в рослинах і в шкірі людини під дією сонячної ультрафіолетової (УФ) радіації. У той же час участь цих конформерів в основних фотореакціях (рис. Так, вважається [2], що фотоциклізація Pre > Pro, Pre > L (а також термореакція Pre > D) відбувається при збудженні первинної cZc-Pre конформації превітаміну D, тоді як цис-транс ізомеризація в тахістерин є найбільш ефективною з розгорнутої конформації tZc-Pre. При ініціюванні ж фотосинтезу превітаміну D короткими лазерними УФ імпульсами перед дослідником виникає ціла низка запитань фундаментального характеру: яким чином такий режим опромінення відіб’ється на кінетиці фотореакції?. Оскільки співвідношення цільового й побічних фотопродуктів залежить від спектрального складу УФ випромінювання, практично важливим завданням є детальне дослідження цієї залежності від довжини хвилі ініціюючого опромінення за допомогою перестроюваного лазера. Робота була підтримана наступними проектами, виконаними під науковим керівництвом автора: ДКНТ України №4/664 «Новий підхід до фотосинтезу превітаміну D: від спектрального до конформаційного контролю фотопродуктів» (1992-1993); Міжнародного наукового фонду U63000 и U63200 (разом з Урядом України) «Лазери в фотохімії провітаміну D: конформаційні та спектральні ефекти» (1994-1996); Європейської комісії з Програми DG12 «Розробка біологічних дозиметрів для моніторингу впливу сонячної УФ радіації на біосферу та здоров’я людини», шифр «BIODOS» (1997-1998); УНТЦ Гр-50 «Eкологічний моніторинг біологічно активної «антирахітної» сонячної УФ радіації в Kиєві і в Антарктиді та розробка «ВітаD» біодозиметру» (2002-2005). Основні результати дисертації доповідались і обговорювались на багатьох конференціях, симпозіумах і нарадах, основні з яких вказані нижче: IV, V і VI Всесоюзні конференції «Оптика лазеров», Ленінград (1984, 1987, 1990); V і VI Всесоюзні наради з фотохімії: Суздаль (1985), Новосибірськ (1989); Міжнародні конференції з когерентної і нелінійної оптики: XIII КіНО’88, Мінськ і XIV КіНО’91, Ленінград; VII Всесоюзна конференція із взаємодії оптичного випромінювання з речовиною, Ленінград (1988); XVI, XVIII, XX IUPAC Symposia on Photochemistry: Finland (1996), Germany (2000), Spain (2004); International Conferences «Laser Applications in Life Sciences»: Moscow (1990), Minsk (1994), Finland (1997), Lithuania (2002); 8th, 9th, 12th Vitamin D Workshops: France (1991), USA (1994), The Netherlands (2003); SPIE Conference on Biomedical Optics, USA (1994); 15th International Conference on Coherent and Nonlinear Optics ICONO’95, Russia; International Conferences on Photochemistry: England (1995); Poland (1997); Russia (2001), Japan (2003); 2nd International Workshop on Biological UV-Dosimetry, Hungary (1996); European Conference on Atmospheric UV Radiation, Finland (1998); International Conference «Physics of Biologic Systems», Ukraine (1998); International Conferences «Biologic Effects of Light»: Switzerland (1999), USA (2001); International Conferences on Liquid Crystals: United Kingdom (2002), Slovenia (2004); Міжнародні конференції з атмосферної радіації: МСАР-2002, MCAP-2004, Росія; 2nd International Congress on Ultraviolet Technologies, Austria (2003); International Congress on Biometeorology, Germany (2005). Публікації. В першому розділі відображено сучасні уявлення про механізми фотохімічних реакцій на основі розгляду багатомірних поверхонь електронної потенціальної енергії в основному S0 і збудженому S1 станах в залежності від ядерних координат.