Комплексне лікування хворих мікозами і принцип курсової терапії. Вплив на етіологічний фактор за допомогою протигрибкових антибіотиків та інших препаратів. Усунення або послаблення дії виявлених патогенетичних факторів, зменшення вираженості алергії.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГРИБІВ РОДУ CandidaКандидозні захворювання були відомі людині ще з давніх-давен, початок їх вивчення медиками відносять ще до епохи античності. Актуальність дослідження кандидозу визначається його значною поширеністю, на долю котрої, за даними літератури, припадає до 37 % усіх інфекційних захворювань, а також значною поширеністю у клінічній практиці асоційованих з кандидозом інших патологічних станів: аллергодерматозом, вірусних та бактеріальних інфекцій. Останнім часом захворюваність на кандидоз має тенденцію до невпинного росту. Цьому сприяє збільшення у віковій структури населення людей похилого віку, серед яких число хворих на кандидоз досягає 50%. Погіршення екологічного стану навколишнього середовища, матеріальних та соціальних умов існування населення і як наслідок ріст фонових соматичних станів, також сприяють розвитку кандидозних захворювань.Родовою ознакою грибів роду Candida є їх здатність формувати ниткову форму клітин у вигляді псевдоміцелію (затримка процесу відокремлення дочірніх клітин від материнських призводить до утворення ниткової структури, яка називається псевдоміцелієм) У псевдоміцелії окремі клітини зєднані одна з другою вузькою ділянкою клітинної стінки; істинний же міцелій має загальну клітинну стінку [3]. Хотя кандиды часто называют диморфными, фактически они являются полиморфными, так как могут принимать вид дрожжей, гиф (несептированный мицелий) и псевдогиф (псевдомицелий) - тонких удлиненных клеток, располагающихся друг за другом в виде нитей и не имеющих общей оболочки (3,8, 9, 16,) Для кандид характерно только неполовое размножение, при этом формирующиеся в процессе жизнедеятельности неполовые споры принято называть "конидии" (греч. konis - пыль). С. albicans могут образовывать гроздеподобные скопления бластоконидий (молодые клетки гриба диаметром 2-5 мкм). Клеточная стенка является существенной структурой, обеспечивающей жизнедеятельность кандид, в частности С.albicans, и ее взаимодействие с тканями хозяина (рис. Следующим важным компонентом клеточной стенки является маннан (до 40% сухого вещества клеточной стенки), также иногда называемый фосфопептидо-маннановым комплексом.Гриби чутливі до дії наступних факторів середовища: підвищення температурі до 50 °С призводить до смерті культури, також мікроорганізми чутливі до дії фенолу, лізолу, дихлориду ртуті, хлораміну, анілінових барвників, спирті, йоду, кислот та лугів [15]. Хорошим середовищем для їх росту вважаються кровяні та середовища, що містять сироватку, а також гідролізати дріжджів [7]. Гриби гарно ростуть на відварах картоплі, моркви, кияхів, рису [3]. Найбільш поширеними середовищами для вирощування грибів роду Candida являються середовище Сабуро, пивне сусло-агар та рідке середовище Сабуро [7]. Ростуть швидко, у середньому за 48 годин, і формують типові гладкі, світлі дріжджові колонії [7].Гриби роду Candida характеризуються добре вираженими адаптивними властивостями, властивістю до виживання у різноманітних умовах навколишнього середовища та макроорганізму, різноманітними захисними морфологічними та біохімічними властивостями, що дають змогу оптимізувати механізми паразитування, що, у свою чергу, збільшує їх патогенні властивості [9]. Адгезіни - частини поверхні дріжджоподібних грибів, котрі приймають участь у прикріпленні останніх до клітин хазяїна (епітеліоцитам, ендотеліоцитам), мікроорганізмам нормальної мікрофлори, інертним полімерам, а також окремим білкам біологічних рідин, наприклад, слини. Адгезинами можуть бути поверхневі білки, протеїни (AMB2, AXB2, a5b1), молекули, котрі приймають участь у лектиноподібних контактах, а також фібрії. Так, наприклад, у процесі його закріплення на епітеліоцитах можуть бути задіяні молекули слини або відбувається коадгезія з оральними бактеріями - коменсалами, що дозволяє грибам закріпитися та вижити на поверхні ротової порожнини [2]. пролин-содержащие белки слюны способствуют адсорбции кандид на различных поверхностях ротовой полости (12,25,26). Gilmore, 1998): а - IC3b ковалентно прикрепляется к микроорганизму (механизм опсонизации); б - в этой форме IC3b способен распознаваться рецепторами нейтрофилов; в - IC3b нековалентно прикрепляется к рецептору кандид, в этом случае участки распознавания для CR3-рецепторов нейтрофилов замаскированыНа сьогоднішній день існує близько 200 видів організмів роду Candida. Candida albicans на щільних середовищах формує випуклі колонії білого або кремового кольору, сметано видної консистенції; філаментує нерівномірно; ділянки вираженої філаментаціїчередуються з ділянками, де повністю відсутні ниткові форми клітин. По периферії ниток зустрічається тип росту Candida; може виявитись і крило видний тип росту.
План
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Історія та систематичне положення
2. Морфология кандид
2.1 Культуральні, фізіологічні та біохімічні властивості грибів роду Candida
2.2 Фактори патогенності грибів роду Candida
2.3 Біологічні властивості грибів роду Candida - збудників захворювань людини
2.4 Чутливість грибів роду Candida до антимікотичних препаратів
2.5 Механізм впливу мікотиків на гриби роду Candida
2.6 Механізми розвитку стійкості грибів до антимікотичних засобів
3. Лабораторна діагностика кандидозу
4. Матеріали і методи дослідження
4.1 Методика дослідження морфології клітин
4.2 Методика дослідження культуральних властивостей