Історія заснування влітку 1917 року ігуменом Костянтином (Чопівським) Спасо-Преображенського (нині Казанського) чоловічого монастиря Київської єпархії. Становище монастиря в період колективізації 30-х років ХХ ст. Боротьба Й. Сталіна з релігією.
Аннотация к работе
Однією з таких обителей був Спасо-Преображенський (нині іменується Казанським) чоловічий монастир Київської єпархії, який знаходився в урочищі Кипяче за пять кілометрів від села Чопович ІМАЛИНСЬКОЇ волості Радомисльського повіту[1, с.5]. Для дослідження даної проблеми автор використав спогади місцевих жителів, які зокрема, свідчать, що в 1911 році в джерелі урочища Кипяче була знайдена чудотворна Казанська ікона Божої Матері. Слава про нього розійшлася далеко за межі Київської губернії і із Санкт-Петербургусюди приїхала синодальна комісія, яка підтвердила факт чудесного явлення ікони і зцілення людей та прийняла рішення заснувати на цьому місці монастир [1, с.17]. За іншою версією, монахи довільно стали селитися біля джерела, таким чином і утворився монастир. Бандити вбили ігумена Константина, монаха Іраклія (Скуратівського), послушника Петра Щуку і поранили сторожа Євгена Волкова, пограбували монастир [3, с.5].
Список литературы
1. Свящ.Бовсунівский Р. Православне слово. - Москва: «Ранок»,2001. - 178 с.
2. Бовсунівський А. Ревнитель православної віри. - Київ: «Аврора», 2000. - 130 с.
3. Сніжко М. Нищення святинь. Літопис Волині. - Житомир: «Поповичі», 1955. - 2 ч. - 88 с.
4. Махорін Г. Життя - за свободу України. - Житомир: «Літо», 2005. - 20 с.
5. Алексєєв В. Ілюзії і догми. - Москва: «Політвид», 1991. - 294 с.