Характеристика філософських напрямків, які найбільше вплинули на формування французької історіографії 90-х рр. - постмодернізм та "лінгвістичний поворот". Особливості культуральної історії, розроблюваної Р. Шартьє, та інтелектуальної історії (Ж. Ревель).
Аннотация к работе
До них належать „Майстерня” Центральної та Східної Європи - Les «ateliers » DEUROPE Centrale et de LEST (Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія); курси „Історія” та „Соціологія” Французького університетського коледжу в Москві та Санкт-Петербурзі; угода з бразильськими університетами, яка дозволяє бразильським докторам наук читати частину своїх курсів у Школі; щорічний обмін науковими співробітниками з Чикагським та Каліфорнійським університетами; „Європейська програма теорії та історії права” за участю юридичних факультетів університетів Флоренції, Барселони та Університету Берклі. Наприклад, 42% докторських дисертацій за спеціальністю „історія і цивілізації” стосуються тем, що потребують консультації в зарубіжних архівах чи іноземних дослідженнях. Студенти в межах EHESS можуть здобути ступінь магістра за наступними історичними спеціальностями: в Парижі - етнологія і соціальна антропологія, історія; Південна і Східна Азія: регіони, тексти і соціальні науки; історія науки технологій і суспільства; в Ліоні - історія і порівняльна археологія середньовічних мусульманських і християнських суспільств; в Марселі - порівняльні дослідження в антропології, історії і соціології; в Тулузі - соціальна та історична антропологія, доісторичні мистецтва та культура. До першого напряму, наприклад, відносяться „Історія цивілізацій Африки” (історія Чорної Африки від ХІХ ст. до наших днів; Африка в ХХ ст.; історія та память Східної та Центральної Африки; історія та порівняльна антропологія Африканського рогу); „Історія і американські цивілізації” (економіка і суспільство Латинської Америки XVI-ХІХ ст.; історія Бразилії ХІХ-ХХ ст.; історія міських суспільств Латинської Америки XVI-ХІХ ст.); „Історія і цивілізації Азії” (історія Китаю; Центральна Азія після монголів; історія колоніальної Кореї, Японії); „Історія і цивілізації Європи” (історія модерної Франції; демографічна історія; Європейська експансія і формування знань XVI-ХХ ст.) тощо. Засновуються навіть цілі серії публікацій, як-от: „Вищі дослідження”, „Дослідження історії та соціокультурних наук”, „Цивілізації та суспільства”, „Зошити людини”, „Контексти”, „Історія і уявлення про неї” тощо.