Черезкістковий остеосинтез стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки - Автореферат

ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ імені професора М.І. ЧЕРЕЗКІСТКОВИЙ ОСТЕОСИНТЕЗ СТЕРЖНЕВИМИ ЗОВНІШНІМИ ФІКСАТОРАМИ ПЕРЕЛОМІВ ВИРОСТКІВ ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТКИЗахист відбудеться “_20__” _жовтня_2006 р об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України (61024, м.Харків, вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України (61024, м.Харків, вул. Переломи виростків великогомілкової кістки складають 1% у структурі всіх переломів кінцівок, але їх частота значно зростає в осіб старшої вікової групи, досягаючи, за даними Ruth J.T. В основу дослідження покладено вивчення віддалених результатів лікування, різними методами, переломів виростків великогомілкової кістки. Разработан компрессирующий фиксатор для остеосинтеза (деклараційний патент на винахід № 31718А) и способ лечения внутрисуставных переломов (деклараційний патент на винахід № 31717А) мыщелков большеберцовой кости, который позволил достичь лучших клинических результатов у пострадавших с переломами мыщелков большеберцовой кости типа В3, С1 и С2 (по классификации AO/ASIF.) Обследование пациентов в лаборатории биомеханики Украинского научно-исследовательского института протезирования, протезостроения и восстановления трудоспособности г.Харькова установило, что пациенты, перенесшие перелом мыщелков большеберцовой кости, в отдаленном периоде травмы (не менее 1 года) при ходьбе удлиняют период опоры на пятку, сокращают период опоры на всю стопу, удлиняют переносный период и сокращают опорный период для травмированной конечности.Проведений аналіз літератури виявив неоднозначне відношення ортопедів до вибору методу лікування при переломах виростків великогомілкової кістки й показав відсутність розробок в галузі застосування комплексу лікувальних заходів з використанням малоінвазивних систем (стержневих зовнішніх фіксаторів, артроскопії). Нам не зустрілися роботи, що визначають біомеханічні властивості стержневих зовнішніх фіксаторів, які встановлюють при переломах виростків великогомілкової кістки. Мета дослідження - обґрунтувати й розробити методику черезкісткового остеосинтезу стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки для покращення результатів лікування. 4) Розробити методику та пристрої для черезкісткового остеосинтезу стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки. 5) Вивчити результати лікування при черезкістковому остеосинтезі стержневими зовнішніми фіксаторами, заглибному остеосинтезі й консервативних методах лікування переломів виростків великогомілкової кістки, визначити й порівняти інтенсивність больового синдрому в післяопераційному періоді при оперативних методах лікування.У першому розділі наведено аналіз причин незадовільних результатів лікування переломів виростків великогомілкової кістки. Розглянуто методи фіксації переломів виростків великогомілкової кістки. Проте, як показав ряд біомеханічних досліджень, не завжди „великий” фіксатор забезпечує надійний остеосинтез. Контрольні групи склали: 71 пацієнт, з яких у 8 пацієнтів (II група) застосовано зустрічно-компресійний остеосинтез спицями; у 20 пацієнтів (III група) застосували відкриту репозицію і внутрішню фіксацію (гвинтами, опорними пластинами); 20 пацієнтів (IV група) лікували методом скелетного витягнення за М.М. В результаті розрахунків встановлено, що оптимальною є стержнева система, що складається із 3 стержнів з діаметром 5-6 мм, довжиною зовнішньої опори 50-150 мм, максимально близько розташована до великогомілкової кістки.Проблемі лікування переломів виростків великогомілкової кістки приділяється велика увага у звязку з високою кількістю незадовільних результатів лікування (до 33%). Сучасними тенденціями травматології слід вважати підвищену увагу до відновлення конгруентності суглобових поверхонь, пошкоджених мяких тканин та технологій остеосинтезу передбачаючи меншу травматичність. Згідно отриманих рентгенограмметричних параметрів переломів виростків великогомілкової кістки ширина епіфіза великогомілкової кістки складає 8,2см (n=105, медіана-8см, ?=0,73), при цьому неушкоджена частина дорівнює 4,27см (n=50, медіана-4,25см, ?=0,84). На підставі біомеханічних досліджень черезкісткового остеосинтезу стержневими зовнішніми фіксаторами переломів виростків великогомілкової кістки, розроблено компримівний фіксатор для остеосинтезу та спосіб лікування внутрішньосуглобових переломів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ