Частота аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові хворих на гліоми головного мозку при дії модельних мутагенів мітоміцину C та диметоату - Автореферат
Визначення цитогенетичних показників у лімфоцитах периферичної крові хворих на гліоми головного мозку після дії модельних мутагенів in vitro. Кореляційний зв"язок між цитогенетичними показниками та сумарним вмістом хлорорганічних пестицидів в крові.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М.МАРЗЕЄВААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Науковий керівник - кандидат медичних наук, зав. лабораторією мутагенезу Інституту екогігієни і токсикології ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу радіобіології Інституту єксперементальної патології, онкології та радіобіології ім. Кавецького ДЬОМІНА Емма Анатоліївна доктор медичних наук, профессор, зав. лабораторією цитогенетики відділу медичної генетики Наукового центру радіаційної медицини АМН України ПІЛІНСЬКА Марія Андріївна Провідна установа - Інститут молекулярної біології та генетики, відділ генетики людини, НАН України, м. Захист відбудеться “09 ”червня 2005 року о 14 год. на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 26.604.02 в Інституті гігієни та медичної екології ім.За оцінкою ВОЗ, більш ніж 75 % захворювань раком у людей обумовлені факторами зовнішнього середовища (сюди відносять паління цигарок, особливості харчування, застосування ліків, радіаційне та хімічне забруднення довкілля, особливості географічного місця проживання та інші соціально - культурні фактори). Результати численних молекулярно-генетичних досліджень, які проводяться в багатьох країнах світу, дозволяють визначити, що рак - це хвороба геному, а саме - складний багатоетапний процес накопичення мутацій - змін в генетичних структурах клітин на геномному, хромосомному та генному рівнях (Чехун В.Ф., 2003). Пухлини головного мозку поділяються на поза мозкові (в основному, доброякісні) і на внутрішньо мозкові різного ступеню злоякісності похідні елементів глії - гліоми. Серед них найбільш часто зустрічаються гліобластоми - гліоми IV ступеню анаплазії-25 %, анапластичні астроцитоми ІІІ ступеню анаплазії - 20 %, астроцитоми ІІ ступеню анаплазії - 5 %. Однак границі між ступенями анаплазії дуже умовні, тому розрізняють гліоми ІІ ступеню анаплазії (умовно доброякісні) та гліоми ІІІ - IV ступеню анаплазії (злоякісні) (Зозуля Ю.А., Грідіна Н.Я., 1998; Melissa L., Athanassios P. et al., 1996).Щодо частоти гіпо-та гіперплоїдних клітин виявлено, що із збільшенням ступеню злоякісності гліом збільшувався рівень гіпоплоїдних клітин (від 60,0% у здорових до 82,4% у хворих на злоякісні гліоми), і, навпаки, зменшувався рівень гіперплоїдних клітин (від 40 % у здорових до 17,6% у хворих на злоякісні гліоми). 4, в усіх обстежених групах частота аберацій хроматидного типу перевищувала рівень аберацій хромосомного типу і складала у % по відношенню до всіх аберацій та на 100 клітин: у здорових осіб - 64,0% та 1,1 на 100 клітин, у хворих без онкопатології - 69,5% та 2,0 на 100 клітин, у хворих на доброякісні гліоми - 85,0% та 3,0 на 100 клітин, у хворих на злоякісні гліоми - 78,0% та 3,9 на 100 клітин, відповідно. Їхня частка складала у % по відношенню до всіх аберацій та на 100 клітин: у контролі - 60,0% та 1,0 на 100 клітин, у хворих без онкопатології - 64,0% та 1,8 на 100 клітин, у хворих на доброякісні гліоми - 79,0% та 2,8 на 100 клітин, у хворих на злоякісні гліоми - 68,0% та 3,4 на 100 клітин, відповідно. Хроматидні обміни становили: у здорових осіб - 4,0 % та 0,06 на 100 клітин, у хворих без онкопатології - 5,5 % та 0,16 на 100 клітин, у хворих на доброякісні гліоми - 6,0 % та 0,20 на 100 клітин, у хворих на злоякісні гліоми - 10 % та 0,50 на 100 клітин, відповідно. У решти хворих вони складали у % по відношенню до всіх аберацій та на 100 клітин: у хворих без онкопатології - 3,8 % та 0,1 на 100 клітин, у хворих на доброякісні гліоми - 6,0 % та 0,2 на 100 клітин, у хворих на злоякісні гліоми - 4,0 % та 0,2 на 100 клітин, що було трохи вище середньо популяційної норми (0,2 - 1,1 %) (Бочков М.П., Чеботарьов О.М., 1989; Мазник Н.О., 1987).Встановлено статистично достовірне підвищення частоти аберацій хромосом, рівня анеуплоїдних та мультиаберантних клітин в лімфоцитах периферичної крові у хворих на гліальні пухлини, яке позитивно корелювало із ступенем злоякісності гліом.