Бюджетний процес в Україні - Курсовая работа

Зміст Вступ 1. Сутність та учасники бюджетного процесу 2. Бюджетний процес на місцевому рівні Висновки Список використаної літератури Вступ Визначаючи ступінь актуальності наукового дослідження питань бюджетного процесу, достатньо зазначити, що у цій сфері існує надзвичайно велика кількість проблем не лише теоретичного, але, у першу чергу, практичного характеру. Адже від того, наскільки стабільно функціонує бюджетна система держави, наскільки якісно реалізуються усі стадії бюджетного процесу як у центрі, так і на місцях, залежить не лише національна економіка, але й добробут усього суспільства, добробут кожної місцевої громади. Термін “бюджет” набув поши- рення в Англії, де використовувався парламентом у процесі формування державної скарбниці та витрачання коштів із неї. Канцлер Казначейства Англії відкривав свій бюджет, тобто сумку, в якій містилися папери або рахунки, та проголошував законопроект, у якому викладав перед Палатою громад минулорічні фінансові результати та кошторис доходів і видатків на наступний період. Бюджетна історія в Україні характеризується певними особливостями і зумовлена складними процесами державотворення і тривалими періодами відсутності незалежності. уряд Російської імперії перебрав значні фінансові повноваження у своє розпорядження. Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів для погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Державний бюджет забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується для перерозподілу доходів між окремими верствами населення з метою підтримання сприятливого соціального становища, а також активно впливає на економічні, соціальні, національні, політичні та регіональні процеси у суспільстві. Основним джерелом формування бюджету держави є ВВП. Головна роль у фінансовій системі країни належить бюджету. Як стверджує В. Федосов [3], чітко налагоджений бюджетний процес може деякий час утримувати хитку бюджетну модель, але погана організація бюджетного процесу може привести до того, що навіть найкраща бюджетна модель буде неефективною. Аналіз змісту бюджетного процесу дозволяє реально та обєктивно оцінити стан фінансової політики держави, зокрема її бюджетної політики. Вивченню бюджетного процесу присвячені наукові праці багатьох дослідників-економістів: В. Федосова, С. Кондратюка, Л.Сафонової, Т. Жибер, О. Орлюка, К. Павлюк, І. Розпутенко, Н. Сивульської, Ю. Фоменка та ін. Організація бюджетного процесу потребує вибору раціональних схем взаємодії його учасників, удосконалення методів складання та виконання бюджету і здійснення бюджетного контролю [4, с. Від успішного здійснення бюджетного процесу залежить дієвість бюджетної політики, яка повинна позитивно впливати на економічну та фінансову стабільність держави, соціальний рівень життя у державі. бюджетний перерозподіл валовий продукт Бюджетний процес не обмежується лише підготовкою закону про асигнування коштів за групами статей видатків бюджетів - це постійний процес визначення пріоритетів держави, її завдань та функцій на певному етапі, розроблення відповідних цільових програм, визначення управлінських стратегій, оцінки ефективності використання бюджетних коштів, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та виконанням бюджетних повноважень. 1. Відповідно до Бюджетного кодексу в Україні впроваджується програмно-цільовий метод формування бюджетів, що потребує удосконалення методики бюджетного планування. До основних з яких Сивульською Н. [5] віднесено наступні: - перетворення бюджету в основний (синтетичний) план соціально-економічного розвитку держави та окремих адміністративно-територіальних одиниць, на забезпечення виконання якого направлені зусилля органів виконавчої та представницької (законодавчої) влади; - прийняття заходів, направлених на забезпечення реальної фінансової самостійності місцевого самоврядування в Україні; - перехід від суворо вертикальної до паралельної системи бюджетного планування, що якісно підводить реальний базис під самостійність місцевих бюджетів; - перехід до нормативних методів планування місцевих бюджетів через систему нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів; - заміна фінансового механізму виконання державного бюджету, що базувався на автоматичному покритті бюджетних витрат за рахунок банківських кредитів на систему виконання видатків в межах реально отриманих коштів; - поширення казначейської форми виконання на місцеві бюджети. Органами фінансового контролю є: - Рахункова палата - в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України; - Головне контрольно - ревізійне управління України - відповідно до його повноважень, визначених законом [12]. Це: Президент України, Верховна Рада, Комітети Верховної Ради України, Рада органів місцевого самоврядування; Національний банк України, Кабінет Міністрів України; Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, місцеві державні