Дослідження літописного племені бужан у топографічному, географічному, етнічному і державотворчому аспектах. Напрями наукових поглядів дослідників щодо їх історичної долі. Гіпотеза розміщення народу. Виникнення перших політичних центрів у східних слов’ян.
Аннотация к работе
БУЖАНИ ЯК ЕТНІЧНИЙ ТА ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ЧИННИК У ДАВНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Петро Довгань Постановка проблеми. Одним із найважливіших періодів у становленні та утворенні першої держави східних слов’ян - Київської Русі - є так званий племінний період в історичному процесі їхнього розвитку, тобто VIII-Х століття [3. С. Наприклад, із досить значної кількості племінних союзів - за різними даними, від восьми [3. С. Це дослідження В.В. Сєдова [35. С. 112-125], Б.О. Рибакова [32. С. 258-284], Б.О. Тимощука [39. С. 214-218], Д.Н. Козака [18. С. Що ж стосується південно-західної групи племен, то зацікавленість виявлено лише до двох із них: хорватів [39. С. Тиверці, волиняни, древляни, бужани й досі перебувають поза увагою дослідників. Запропонований О.Г. Овчінніковим термін “конфедерація” (конфедерація полян, конфедерація дулібів тощо) більш практичний і зрозумілий, однак він не прижився в історіографії [25. С. Ми маємо на меті започаткувати вивчення поставленої проблеми, а не її вирішення. Першорядні з них можна сформулювати так: де ж проживали літописні бужани; уздовж берегів якої ріки - Західного чи Піденного Бугу; який гідронім став основою назви їхнього племінного центру і, відповідно, назви племені; як називали племінний центр бужан: Бужськ (Бужеськ) чи Божський?. Аналогічна ситуація і в географічному покажчику до Лаврентіївського списку, де Буг і Бог, Бужськ і Божськ ототожнено [30. С. Трохи ліпше з сучасними українськими виданнями літописів та покажчиками до них, зокрема, з Літописом Руським [21] (розглянуті вище літописні списки, хоч і видані 2001 р., однак є репринтними перевиданнями видання 1908 р. (Іпатіївського) та 1926-1928 р. (Лаврентіївського)).