Особливості проблеми буття в релігієзнавчому та філософському контекстах. Буття як цілісність, істинність, єдність добра та краси. Особливості затвердження займенникової онтології, основні функції і традиційні докази буття методом творчого мислення.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Спеціальність 09.00. 11 - релігієзнавство БУТТЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧА ПРОБЛЕМА Виконала Гурська Леся Володимирівна Київ - 2011 АНОТАЦІЯ філософський буття істинність онтологія Гурська Л.В. Буття як філософсько-релігієзнавча проблема. Автор розглядає феномен буття у взаємозв’язку зі свідомістю людини в цілому, а також розкриває процеси формування релігійної свідомості. Досліджуються основи формування категорії «буття» та її динаміка в Античності, Середньовіччі, філософії Нового часу. Таке тлумачення зберігається і в Середньовіччі, але і буття, і людина розглядаються в їх ставленні до Бога. Російська філософія другої половини ХІХ - початку ХХ ст. аналізує проблему буття у взаємопов’язаності з моральнісними характеристиками людини. Соловйов, Вас. Розанов, П. Флоренський, М. Бердяєв). Аналіз цих механізмів є актуальним для сучасного соціокультурного простору України, в якому все більш актуальним постає питання про духовність людини, її гармонійний зв’язок із буттям. М.Гайдеггер обґрунтував, що метафізика та онтологія стали долею європейської думки та культури, а не суто формальним означенням центральних філософських дисциплін. У відповідності до поставленої мети дисертаційної роботи визначено наступні завдання: - виокремити та проаналізувати існуючі підходи до проблеми буття; - з’ясувати особливості проблеми буття в релігієзнавчому та історико-філософському контекстах; - здійснити теоретичну реконструкцію головних принципів підходу до проблеми буття в історичному русі людства; - розкрити зміст поняття «буття» в контексті положень західноєвропейських дослідників (Аврелія Августина, М.Гайдеггера, Г.Гегеля та ін.); - визначити можливості та перспективи застосування поняття «буття» у дослідженні сучасних методологічних проблем співвідношення релігієзнавчого і філософського знання; - провести компаративний аналіз інтерпретацій проблеми буття представниками російської традиції філософування другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Соловйова, О. Фінка, П.Флоренського, С.Франка, Н. Хамітова, В. Шинкарука, О.Яценка та ін. З релігієзнавчої точки зору ґрунтовно проаналізовано праці Еріугени, Ансельма Кентерберійського, Дж.Локка, Т.Гоббса, Р.Декарта, Ж.Дельоза, Ж.Дерріда, Гегеля, Вол.Соловйова, М.Бердяєва, о.