Дослідження романтизму як національної світоглядної системи. Передумови виникнення в українському романтизмі ідей історизму, месійності, героїчної особи, самодостатності нації. Смисл "Книги буття українського народу", призначення української еліти.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА СКРИННИК МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ УДК 1(091):159.923.2:130.1:398:1](477) БУТТЄВІ СМИСЛИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ РОМАНТИЗМІ Спеціальність 09.00.05 - історія філософії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Львів - 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Національного лісотехнічного університету України Міністерства освіти і науки України український романтизм самодостатність нація Науковий консультант: доктор філософських наук, професор Кашуба Марія Василівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Бичко Ада Корніївна, Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. Нині проблема ідентичності гостро стоїть як у Європі, так і в Україні, хоча реалії України накладають на неї свою специфіку. Існуючі в західному світі сучасні раціоналістичні підходи до особистої ідентичності (М. Фуко, П. Рікер, Р. Рорті, А. Макінтайр, Ю. Габермас та ін.) обмежують процес ідентифікації дискурсивним мисленням, абстрагуючись від духовно-культурного досвіду особи. Постмодерн сформував у західній культурі такий тип внутрішнього світу людини, в якому плинність власного життя ототожнюється з плинністю вибору життєвих смислів, що, з позиції раціональної доцільності, є відносними. З втратою універсальних смислів, цього буттєвого особистісного стрижня, людина доби Постмодерну отримала натомість почуття покинутості й внутрішньої пустки, які, посутньо, є переживанням соціальної і культурної самотності. Через домінування в “суспільстві споживання” рольових стосунків і їх цілераціональної інструменталізації (К. Про субстанційне ядро індивідуальної ідентичності доцільно вести мову, коли існує “буттєва” спільність людей, виражена тісним духовним зв’язком (К. Ясперс) у межах конкретної національної культури. Їхні тексти своїм змістом духовно репрезентують відповідний історичний час і разом з тим виявляють глибинні праоснови українського буття. Сприймання романтичних текстів етнофором-читачем, що здійснюється через вчування, переживання, осягнення структур українського життєбачення, становить зміст наративної ідентичності і дозволяє романтикам вказати на її буттєві смисли. Питання національної ідентичності сучасної України у практичній площині, насамперед, є питанням реального утвердження і захисту на державному рівні системи зрозумілих, простих для сприймання світоглядно вмотивованих смислів у формі ідеологем масової свідомості. Тема затверджена Координаційною радою кафедр суспільно-гуманітарних наук Національного лісотехнічного університету України, протокол № 4 від 11.12.2002 р., автор є керівником підтеми “Духовно-культурні традиції народу і людина: філософсько-психологічні аспекти”, затвердженої на засіданні кафедри філософії, протокол № 6 від 3.01.2003. Мета дослідження - розкрити взаємозв’язок поставленої українським романтизмом проблеми духовного самовизначення нації з питаннями національної ідентичності в сучасній Україні; висвітлити роль романтизму як ідейного руху першої половини ХІХ ст. у формуванні національної ідентичності; розкрити буттєві смисли національної ідентичності в семіотичному просторі романтичних текстів. Поставлена мета зумовлює розв’язання таких основних завдань: · здійснити дослідження романтизму як національної світоглядної системи, зокрема, виявити передумови виникнення в українському романтизмі ідей історизму, месійності, героїчної особи, самодостатності нації; · з’ясувати, яким чином виявлені в смисло-образах та символах народної творчості архетипні структури українського життєбачення дали змогу романтикам розкрити буттєві смисли національної ідентичності; · арґументувати, що народна мова як середовище буттєвих смислів у семіотичному просторі “автор - романтичний текст - читач” є потужним національним ідентифікатором; · визначити позиціювання національної ідентичності в “малоросійстві” просвітників; · обґрунтувати, що “Історія Русів” - це метанаратив малоросійської ідентичності; · експлікувати буттєві смисли “Кобзаря” як метанаративу української ідентичності; · здійснити рефлексію змісту української романтичної філософії, вираженого смисло-образами, метафорами і символами, на рівні поняттєво-категоріального апарату; · леґітимізувати наукове застосування понять “буттєвий блуд” та “національна непритомність” у дослідженні деформацій національної ідентичності, виявлених засобами романтичної іронії; · розкрити в діяльності “Руської трійці” механізм ствердження галицько-української самодостатності; · експлікувати особливості історіософського осмислення буттєвих смислів у “Книзі буття українського народу”; · арґументувати, що “Книгою буття українського народу” романтизм вказав на істинне призначення української еліти - бути провідником в обстоюванні національної самодостатності народу, свободи і національно-культурної неповторності; · довести, що буттє