Організація Кримської оборонної операції 18 жовтня – 16 листопада 1941 р. Оборона Севастополя від фашистського наступу. Десантні операції Червоної армії в грудні 1941 р. – січні 1942 р. Причини поразки радянських військ на Керченському півострові.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ 1. Організація й проведення Кримської оборонної операції (18 жовтня - 16 листопада 1941 р.) 2. Оборона Севастополя (30 жовтня 1941 р. - 4 липня 1942 р.) 3. Десантні операції Червоної армії в грудні 1941 р. - січні 1942 р. 4. Поразка радянських військ на Керченському півострові й в Севастополі Висновки Список використаних джерел та літератури ВСТУП Актуальність теми полягає в тому, що у воєнний та післявоєнний період історія німецько-радянської війни, її численні аспекти й проблеми стали предметом наукового дослідження, в результаті чого створена численна історична література. Саме тому процес подальшого переосмислення історичної спадщини українського народу потребує поглибленого вивчення його військової історії, особливо історії бойових дій в роки німецько-радянської на території України, та зокрема історії оборони України в 1941-1942 роках. Однак, не маючи солідного джерельного забезпечення і через свою надмірну заідеологізованість, ці матеріали виконували скоріше пропагандистську роль. Важливу інформацію з історії оборони Одеси і Севастополя несуть праці з щоденною хронікою подій: Г. Ванеева, С. Вольского. Сучасна українська історіографія характеризується малою кількістю досліджень, які присвяченні питанням воєнних дій на півдні України в другій половині 1941 - першій половині 1942 рр. Військові плани радянського і німецького керівництва щодо півдня України відображені в публікаціях В. Грицюка, М. Михайлуци та ін. ОРГАНІЗАЦІЯ Й ПРОВЕДЕННЯ КРИМСЬКОЇ ОБОРОННОЇ ОПЕРАЦІЇ (18 ЖОВТНЯ - 16 ЛИСТОПАДА 1941 Р.) крим севастополь оборона фашистський Конкретну розробку плану війни проти СРСР і безпосереднє проведення підготовчих заходів Німеччина розпочали з червня 1940 р. 21 липня 1940 р. А. Гітлер наказав головнокомандувачеві Сухопутних військ підготувати план військової кампанії проти Радянського Союзу. Два основних варіанти плану були розіграні на воєнно-стратегічній грі у штабі оперативного керівництва Верховного командування, яка тривала 28 листопада - 7 грудня 1940 р. Більш успішний варіант був покладений в основу документа, що іменувався на початку «план Фриц» і був підписаний Гітлером 18 грудня 1940 р. у вигляді директиви № 21, яка стала основною у комплексі документів планування війни проти СРСР, відомого під найменуванням «план Барбаросса». У початковому плані «Барбаросса» про Севастополь чи Крим не згадувалося, так як передбачалося, що після знищення основних сил Червоної Армії на захід від Дніпра, такі периферійні території як Крим, будуть зайняті в ході подальших операцій. Також не очікувалося, що Севастополь і Чорноморський флот (ЧФ) матимуть який-небудь вплив на сухопутні операції на Україні. 12 серпня 1941 р. Головне командування уточнило задану ціль для групи армій «Південь», до складу якої входили три німецькі армії (6, 17 й 1-а), 1-а танкова група, дві румунські армії, словацький та угорський корпуси. З початком війни Ставка ВГК поставила перед сухопутними військами Криму завдання вести оборону узбережжя і не допустити висадки як морського, так і повітряного десанту, а перед Чорноморським флотом - забезпечити панування військово-морських сил на Чорному морі. Увага Ставки була зосереджена на Перекопському перешийку Криму. Враховуючи важливе стратегічне і військово-політичне становище Кримського півострова, Ставка Верховного Головнокомандування 14 серпня 1941 р. прийняла рішення на базі 9-го стрілецького корпусу сформувати 51-у Окрему армію з оперативним підпорядкуванням їй Чорноморському флоту. Головне командування сухопутних сил Німеччини поставило перед 11-ю армією (під командуванням генерал-полковник Еріха фон Манштейна) два розбіжні за напрямками завдання: переслідування сил Червоної армії, що відходила на схід (до Ростова), і захоплення Криму. 29 жовтня командувач військами Криму, враховуючи складність обстановки, наказав відвести війська на тиловий оборонний рубіж, що проходив по лінії Радянський, Саки.