Положення афроамериканців в США в 50-60-і рр. XX ст., причини виникнення їх руху. Форми боротьби афроамериканців за свої права: організована, в особі Мартіна Лютера Кінга і руху Чорних мусульман, і стихійна, представлена чорними бунтами в гетто.
Аннотация к работе
Подібні питання є невідємною частиною внутрішньої політики будь-якої держави, особливо багатонаціональної, такої як США. Одну з численних категорій населення США представляють афроамериканці, які були насильно завезені на континент і протягом століть боролися за свої права. Рабство було скасоване в XIX ст., проте знадобилися ще десятиліття для «повного визволення». До цих пір чорні американці належать до найменш асимільованих компонентів американської нації. Жодній іншій етнічній меншині не довелося настільки запекло боротися за свої політичні права, як афроамериканцям, які в багатьох південних штатах були виключені з політичного процесу аж до 1960-х років за допомогою залякування та дискримінаційних законів про вибори. Мета наукового пошуку полягає в розгляді руху афроамериканців в США за громадянські права у другій половині XX ст. Поставлена мета дозволила сформулювати такі завдання даного дослідження: - розглянути особливості соціально-економічного становища афроамериканців в 50 - 70-і рр. XX ст.; - вивчити причини виникнення руху афроамериканців за свої права в 50 - 70-і рр. XX ст.; - простежити особливості організаційних (М.Л. Кінг, «Чорні мусульмани») і стихійних (повстання в гетто) форм боротьби афроамериканців за свої права; - виявити особливості соціально-економічного становища афроамериканців в 1980-2000-і рр.; - проаналізувати причини і форми боротьби афроамериканців за свої права на сучасному етапі. Обєкт дослідження: боротьба афроамериканців за цивільні права в другій половині ХХ ст. Необхідно відзначити, що коло наукової та популярної літератури з даного питання досить широке, хоча в основній своїй масі воно обмежується 1980-ми роками [46; 158]. Політичний аспект у діяльності афроамериканців розглядає у своїх працях І.А. Геївських. Зокрема, він розглядає політику США в негритянському питанні в середині XX ст., особливості ставлення до національної проблеми різних політичних партій в США. Питання політики та ідеології США являються предметом праць дослідника В.В. Согріна. Про проблему расизму пише і Бредлі. Г. У цьому розділі відображено положення афроамериканців в США в даний період часу, причини виникнення їх руху. Далі аналізуються дві форми боротьби афроамериканців за свої права: організована, в особі Мартіна Лютера Кінга і руху «Чорних мусульман», і стихійна, представлена «чорними бунтами» в гетто. Потім у цьому розділі піддана розбору громадська і урядова реакція на рух афроамериканців у розглянутий період. У висновках відображені основні результати здійсненого наукового пошуку, намічаються перспективи подальшого аналітичного вивчення теми. афроамериканець боротьба право рух 1. Сплеск боротьби афроамериканців за громадянські права в 1950 - 60-ті роки 1.1 Причини виникнення руху афроамериканців в США Нинішні національні проблеми США своїм корінням сягають у минуле країни. За півтора століття було ввезено чверть мільйона африканців, і до 1770 р. число їх досягло 459,8 тис. У 1790 р., коли було проведено перший перепис, загальна чисельність населення США становила 3,9 млн. осіб, з них 0,8 млн. (19,3%) становили негри. Текст конституції, а також перших десяти поправок до неї не містить не тільки визнання стоять перед расовими та етнічними групами особливих проблем, а й взагалі будь б то не було згадки про особливості національного складу країни. У 1860 р. президентом став Авраам Лінкольн, який вважав, що рабство суперечить принципам демократії, а точніше швидко зростаючому індустріального режиму Півночі. На чолі її стояв Джордж Біллі. Потім солдати поверталися до Алабами, в Джорджію, в Міссісіпі, у свої міста, на свої ферми. Однак президент Ейзенхауер вважав, що расова проблема не може бути вирішена законом, - необхідно поступова зміна традицій, культури, психології. Широка автоматизація виробництва, змінивши сам характер попиту на робочу силу і обумовивши необхідність кардинального її перерозподілу, породила так звану технологічну безробіття, а також ряд інших наслідків, важко відбилися на становищі найбільш знедолених верств населення, передусім афроамериканців. [62; 21-27] Справа в тому, що НТР вже на першому своєму етапі різко інтенсифікувала давній процес розорення американських фермерів і витіснення їх із сільського господарства. Завдяки прискореним темпам зростання продуктивності праці в середньому кожен американський фермер в 1983 р. «годував» 76 чоловік, тоді як в 1960 р. - 25,8 осіб. У той же час дохід у розрахунку на одну людину, зайняту в сільському господарстві, починаючи з 1965 р. був найнижчим серед всіх секторів господарства. В умовах широкого розвитку мережі автошляхів та особистого транспорту це посилило приплив туди білих американців, різко прискоривши, з одного боку, що почався ще в 30-х роках процес субурбанізації (від suburb - «передмістя»), а з іншого - процес геттоїзації афроамериканців, повязаний з фактичною расової сегрегацією в житловій сфері. Законодавчо закріпивши це положення, уряд США не зробило жодних практичних кроків. Це, в свою чергу, призвело до посилення п