Загальні положення бонітування ґрунтів - порівняльної оцінки якості ґрунтів за родючістю при порівняльних рівнях агротехніки і інтенсивності землеробства. Природно-сільськогосподарське районування території. Особливості агровиробничого групування ґрунтів.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Загальні положення бонітування грунтів і оцінки земель 2. Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів 5. Методика бонітування грунтів Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Бонітування ґрунтів є складовою частиною земельного кадастру і основою для проведення економічної оцінки земель. Результати бонітування враховуються у грошовій оцінці земельних ділянок, при визначенні втрат с.-г. виробництва, які підлягають відшкодуванню тощо (Закон України Про оцінку земель, 2004; Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. Існуючі в Україні принципи і методи бонітування, що базуються на властивостях ґрунтів і урожайності культур, найчастіше орієнтовано на критерії потенційної родючості. Першим прикладом застосування фізичних показників за основні критерії оцінки якості ґрунтів є метод розрахунку індексу фізичного стану (В.В. Медведєв, Т.М. Лактіонова, 1988). Оскільки фізичні властивості є вагомою складовою ґрунтової родючості, їхні показники набувають популярності в іноземних концепціях якості ґрунтів і оцінки земель с.-г. призначення: Росії (І.І.Карманов із співав., 2002), Франції (D. De la Rosa, 1982), США (F. Steiner, 1987; B.P. Warkentin, 1995), Канади (D.E. Romig and oth., 1995), Індії (D.P.S. Divakar, R.N. Sing, 1993), Болгарії (Б.Георгиев, 1994), Нової Зеландії (G.P. Sparting, L.A. Schipper, 2002) і т.д. Обєктом бонітування є одиниці ґрунтового покриву, які виділені на картах ґрунтів і об’єднані в агровиробничі групи ґрунтів згідно з “Номенклатурним списком агровиробничих груп ґрунтів України” в межах природно-сільсько-господарських районів. При їх виділенні враховуються однорідність властивостей ґрунтів та природно-кліматичних умов, особливості сільськогосподарського виробництва, а також адміністративно-територіальний поділ України. Його матеріали є виробничим документом, необхідним для практичної діяльності агроперсоналу, що дозволяє раціонально використовувати ґрунти, земельні ресурси господарства в цілому, меліоранти, добрива, застосовувати раціональну систему обробітку, протиерозійні заходи тощо. Встановлення балів бонітету здійснюється за об’єктивними найбільш сталими природними показниками властивостей ґрунтів, які корелюють з урожайністю культур. Загальні положення бонітування грунтів і оцінки земель Виконання завдань, які стоять перед сільським господарством, багато в чому залежить від раціонального, ефективного використання земельних ресурсів у всіх районах держави. Необхідним є: O виявити і широко використати всі резерви і можливості земельних ресурсів, домогтися повного та раціонального їх використання, бережного ставлення до землі, підвищити відповідальність власників земельних ділянок та землекористувачів, органів сільського, водного і лісового господарства за нехтування проведенням протиерозійних заходів; O здійснити науково обґрунтоване розміщення сільського господарства у природно-економічних зонах і районах, більш поглиблену і стійку його спеціалізацію з переважаючим ростом виробництва того виду сільськогосподарської продукції, для якого є найкращі умови і досягається найбільша економія затрат; O в усіх сільськогосподарських підприємствах впровадити стосовно до місцевих умов і спеціалізації кожного господарства науково обґрунтовану систему заходів у землеробстві і тваринництві, яка б забезпечувала ефективне використання землі й економічно вигідне поєднання галузей, найкращу структуру посівних площ із заміною маловрожайних і малоцінних культур на високоврожайні, домогтися впровадження диференційованих прийомів агротехніки та освоєння раціональних сівозмін; O здійснити раціональну і всебічну хімізацію сільського господарства, повністю задовольнити його потреби у мінеральних добривах, забезпечити найкраще використання органічних і мінеральних добрив, засобів захисту рослин; O забезпечити впровадження госпрозрахунку, самофінансування, та орендних відносин, дальше вдосконалення методів нормування й оплати праці працівників сільського господарства, особливо тих, які працюють на орендних засадах, застосування прогресивних форм матеріального стимулювання та інших форм матеріального заохочення за кінцеві господарські результати. Найважливішою якісною властивістю землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві є родючість. Ріст урожайності сільськогосподарських культур свідчить про підвищення абсолютної родючості ґрунту. Наприклад, від клімату залежить ґрунтова зональність і розподіл рослинності. Земельно-оціночний район - це частина території області, для якої притаманна певна однорідність агрокліматичних, геоморфологічних, ґрунтово-меліоративних і природно-технологічних умов. За визначенням академіка С.С. Соболева, бонітування - це спеціалізована класифікація ґрунтів за їх продуктивністю, основана на обєктивних ознаках (властивостях) самих ґрунтів, найбільш важливих для росту сільськогосподарських культур і корелюючих із середньою багаторічною урожайністю.