Етнографічні умови розвитку болгарських колоній. Історія та етнографія болгарських поселень Північного Приазов’я у науковому доробку вчених. Основні чинники та тенденції становлення і розвитку краєзнавства у Таврійській губернії у XIX - на початку XX ст.
Аннотация к работе
Болгари Північного Приазовя у таврійській краєзнавчій літературі останньої третини XIX ст. початку XX ст. Пачев C. болгарський колонія приазов’я таврійський Пропонована стаття присвячена аналізу висвітлення історії та етнографії болгарських поселень Північного Приазов’я у науковому доробку краєзнавців Tаврійської губернії. Враховуючи чисельність і помітну роль болгарської етнічної ірупи на півдні України, зокрема, у Північному Приазов’ї, болгаристика була і залишається актуальною у вітчизняній історичній науці. Історії становлення і розвитку краєзнавства у Таврійській губернії у XIX - на початку XX ст. в останні десятиліття присвятили свої праці ряд відомих вчених, зокрема А.А.Непомнящий, С.Б.Філімонов, В.В.Бобков та інші. Серед краєзнавців одними з перших звернули увагу на болгарські колонії церковні історики - дослідники Таврійської єпархії кафедральний протоієрей о.Михаїл (Родіонов)[15] та єпископ Гермоген[16;17]. Вагомий внесок у розвиток таврійського краєзнавства зробив єпископ Гермоген, в миру - Костянтин Петрович Добронравін (1820-1893), що був єпископом Сімферопольським і Таврійським три роки - з 1882 по 1885 роки.