Аналіз сучасного стану справ у близькосхідному регіоні. Арабський схід і новий світовий порядок. Вплив інтифади Аль-Акса на економіку Ізраїлю. Політичні пріоритети розвитку Близького Сходу. Прогноз розвитку ситуації на Близькому Сході.
Аннотация к работе
Близький Схід: ключові пріоритети розвитку регіону. Аналіз сучасного стану справ у близькосхідному регіоні 5 1.1 Арабський схід і новий світовий порядок 5 1.2 Вплив інтифади Аль-Акса на економіку Ізраїлю 9 Розділ 2. Політичні пріоритети розвитку Близького Сходу 14 2.1 Перспективи політичної модернізації в провідних арабських країнах 14 2.2 Перешкоди процесу політичної модернізації 20 Розділ 3. Арабський світ пережив великі потрясіння у своїй новітній історії. Усе це тісно спліталося з внутріарабськими перипетіями і робило величезний комплексний вплив на хід історичних подій на Близьку Схід, визначало їхню гостроту, загальну спрямованість і особливу специфіку. Предметом курсової роботи є економічні та політичні відносини, що виникають в процесі взаємодії країн близькосхідного регіону. Аналіз сучасного стану справ у близькосхідному регіоні 1.1 Арабський схід і новий світовий порядок Місце і роль Арабського Сходу в мінливій системі сучасних міжнародних звязків і відносин, у новому світовому порядку будуть визначати безліч динамічна трансформуючихся в останні десятиліття, але особливо з 90-х років XX століття, і складно взаємодіючих між собою факторів і реалій глобального і регіонального характеру. Осмислення багатовекторних, внутрішньо суперечливих, багатошарових (багатомірних) процесів взаємодії арабо-ісламського світу і світу зовнішнього стосовно Арабського Сходу неможливо у відриві від базових сучасних представлень про арабські країни, що перетерплюють на рубежі ХХ-ХХ1 ст. складну еволюцію, причому, процес цей не довершений. Близька Схід і Північна Африка по своїх масштабах цілком зіставимо, а по деяких параметрах навіть перевершує інші великі регіони світу. До факторів, що ускладнюють вихід регіону Близької Схід і Північної Африки на адекватні їхні ролі і потенціалу позиції у формується в XXІ столітті новому більш складному і, у ряді важливих аспектів, більш суперечливому світовому порядку, варто віднести й існуючі гострі проблеми міждержавних, міжарабських відносин. Однак Союз Арабського Магріба по дійсний час живий в основному на папері. Окремі арабські держави, у тому числі Ірак, Сирія, Ліван, Судан, Сомалі, Ємен і інші дотепер знаходяться поза активною інтеграційною тенденцією. Не випадково, окремі арабські держави зневажають можливостями поглиблення інтеграційних міжарабських звязків і більш прагнуть чи віддають явну перевагу інтеграційним угрупованням із промислово розвитими країнами (ЄС, ВТО), а також із сусідніми країнами що розвиваються (Африканський Союз і ін.). Особливо це видно за даними, що стосується експортної частини економіки країни: згідно даним Ізраїльського Центра Інформації туризм є основним джерелом валюти в скарбниці держави, також туризм є лідером по доданій вартості (85%) серед експортоорієнтованих галузей ізраїльської промисловості. Розширення дуги нестабільності на Сході продовжилося з реанімацією кризи навколо Іраку, що вилилося, у кінцевому рахунку, у воєнну операцію США і їхніх союзників навесні 2003 р. Ці складні міжнародні процеси впливають на внутрішньополітичну обстановку практично у всіх країнах регіону Арабського Сходу. Уже перші місяці правління молодого президента показали, що уроки батька не пройшли даром для молодшого Асада.