Безробіття: сутність, причини, основні види, економічне обґрунтування, оцінка соціально-економічних наслідків. Особливості подолання безробіття в економічно розвинених країнах. Оцінка сучасного стану рівня безробіття в Україні, шляхи її подолання.
Аннотация к работе
Безробіття: причини, форми та методи подолання Вступ безробіття економічний соціальний Актуальність теми. Безробіття - невід’ємний елемент ринку праці, соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили не зайнята у виробництві товарів та послуг. У реальному економічному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом. Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого - великим суспільним лихом. Сучасний ринок праці України характеризується значним напруженням внаслідок зниження попиту на робочу силу, падіння рівня реальної заробітної плати, зростання чисельності вивільнених працівників, збільшення безробіття. Розробка ефективної стратегії управлінням процесами на регіональному ринку праці вимагає також комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, демографічних проблем, які безпосередньо впливають та визначають його стан. Завданням курсової роботи є: - висвітлення теоретичних аспектів безробіття; - розгляд практики подолання безробіття в економічно розвинених країнах; - дослідження стану безробіття в Україні та шляхів його подолання в сучасних умовах. Теоретичні аспекти безробіття 1.1 Безробіття: сутність, причини, основні види Безробіття - це незайнятість у виробництві працездатного населення, яке бажає мати роботу. Навiть у таких країнах з розвиненою соцiально орiєнтованою економiкою, як Японiя, Нiмеччина, США та iнших, кiлькiсть безробiтних, за різними даними, досягала не менше 2,0 - 3,0% загальної кiлькостi працездатних. Узагалi ж експерти Мiжнародної органiзацiї працi вважають, що в наступнi роки в середньому в свiтi безробiття становитиме близько 10% i повнiстю лiквiдувати його не зможе жодна країна. У класичнiй теорiї iснує поняття «класичного безробiття», яке є наслідком занадто високої ставки заробiтної плати щодо тiєї, яка врiвноважувала б попит на робочу силу та її пропозицiю і зафiксована, наприклад, профспiлками. Розрiзняють також безробiття фрикцiйне, структурне та циклiчне. Фрикцiйне безробiття вважається неминучим i певною мiрою бажаним, тому що частина працiвникiв, тимчасово втративши роботу, переходить з низькооплачуваної, малопродуктивної роботи на вищеоплачувану i бiльш продуктивну. Циклiчне безробiття зумовлене спадами виробництва, коли сукупний попит на товари та послуги знижується, зайнятiсть скорочується, а безробiття зростає. Його рiвень залежить вiд стадiї економiчного циклу (зростає пiд час буму i знижується пiд час спаду в економiцi країни), престижностi професiї, рiвня квалiфiкацiї, належностi до тiєї або iншої соцiальної групи населення. Безробіттям називається соціально - економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати. Особливу роль у цьому відіграє держава. Світова економічна криза 1920 - 1930-х років, поширення новаторських ідей Дж.М. Кейнса про роль трудового фактору в макроекономічному регулюванні привели до різкої зміні політики багатьох держав щодо зайнятості.