Соціально-педагогічна робота з безпритульними дітьми та дітьми, які займаються бродяжництвом. Державні та громадські інституції, що займаються проблемами дитячої безпритульності. Зарубіжний досвід соціально-педагогічної роботи з безпритульними дітьми.
Аннотация к работе
Психолого-педагогічний факультет Курсова робота на тему: БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ ТА БРОДЯЖНИЦТВО ДІТЕЙ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА Зміст Вступ 1. Теоретичні засади соціально-педагогічної роботи з безпритульними дітьми та дітьми, які займаються бродяжництвом 1.1 Характеристика явища дитячої безпритульності та бродяжництва 1.2 Причини та наслідки дитячої безпритульності та бродяжництва 1.3 Система державних та громадських інституцій, що займаються проблемами дитячої безпритульності 2. Зміст соціально-педагогічної роботи з подолання безпритульності та бродяжництва дітей 2.1 Технології соціально-педагогічної роботи з безпритульними дітьми та дітьми, які займаються бродяжництвом 2.2 Зарубіжний досвід соціально-педагогічної роботи з безпритульними дітьми Висновки Список використаних джерел безпритульність бродяжництво діти соціальний Вступ Соціально-економічний занепад в суспільстві породив глибоку кризу сімї, сприяв посиленню таких хвороб суспільства, як алкоголізм, наркоманія, бездоглядність та ін. Становище дітей особливо обтяжливо там, де вони залишаються не тільки без нагляду батьків, а й виявляються викинутими на вулицю своїми батьками - алкоголіками, наркоманами, душевнохворими. Багато дітей залишають, перш за все, конфліктні сімї, біжать з дому від побоїв, погроз, образ, туляться на вокзалах, в метро, в інших громадських місцях. Офіційної статистики щодо кількості бездоглядних і безпритульних дітей в Україні, які виховуються переважно в умовах вулиці, немає. За даними Міністерства внутрішніх справ України, усього за підсумками 2003 р працівниками міліції до органів внутрішніх справ доставлено 24 тиснеповнолітніх за бродяжництво та 10 тис. за жебракування. За даними Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді, за 2003 р у притулках для неповнолітніх перебувало 28 432 вихованців (у 2000 р. - 27 773, 2001-му - 28 477, 2002-му - 30 007). Кількість дітей, які потрапляють до притулків для неповнолітніх, останні три роки практично не змінюється, за винятком 2002 р.: з причин бродяжництва, бездоглядності, жебракування у 2003 р. потрапило до притулку для неповнолітніх 15 634 дитини, конфлікту в сім’ї - 3637, особистого звернення - 2650, вилучено з сім’ї кримінальною міліцією - 5842, загубилися, були підкинуті - 696 дітей. Зокрема, за офіційними даними, на Чернігівщині кількість таких дітей станом на 01.01.2008 р., становила 2775 осіб. На теперішній час у монографіях, дисертаціях та інших наукових працях із соціальної педагогіки певною мірою висвітлено: науково-теоретичні засади соціально-правового, соціально-педагогічного та соціального захисту дитинства (Н. Агаркова, І. Звєрєва, А. Капська, О. Караман, М. Ковальчук, І. Ковчіна, І. Пєша,та інші); причини виникнення соціального явища дитячої бездоглядності та питання розробки соціально - педагогічних механізмів його локалізації (Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Л. Волинець, Л. Дулінова, А. Зінченко, А. Капська, Л. Мардахаєв, Ф. Мустаєва, І. Пінчук, та інші); особливості професійної діяльності соціального педагога з дезадаптованими категоріями дітей та технології соціально-педагогічної роботи з ними (Г. Бевз, Л. Артюшкіна, Т. Василькова, Ю. Василькова, Н. Заверико, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, А. Мудрик, Л. Завацька, Л. Рень, та інші). У підручнику за загальною редакцією Т. В. Семигіної та І. І. Миговича подається таке визначення: діти вулиці ? це діти, які законом не визнані позбавленими батьківського піклування, але можуть бути визнані сиротами, оскільки батьки з певних причин не займаються їхнім вихованням [15, с. Деякі фахівці з соціальної роботи не погоджуються з даним тлумаченням, оскільки до дітей вулиці відносяться і діти - сироти, і діти, батьки яких позбавлені батьківських прав через асоціальну поведінку, злочини, насилля в сімї тощо. Дослідник В.В. Козубовський звертає увагу на те, що частіше за все прагнення до втечі виявляється як реакція на якісь чинники травмуючого характеру вдома, у школі або підлітковому середовищі. Як підкреслює вчений І.В. Гребенніков, конфліктна сімя ? це сімя, де між подружжям існують постійні суперечки, де їхні інтереси, потреби, наміри і бажання вступають у протиріччя, породжуючи сильний і тривалий негативний емоційний стан. Телевізійні програми «Дитяча пошукова служба», «Милосердя», що створені телерадіокомпанією «Надзвичайні новини», і програма «Моя країна» не лише висвітлюють проблему, а й сприяють влаштуванню долі кожної конкретної дитини, яка опинилася в кризовій ситуації.