Спільні підходи та суперечності з питань безпеки в межах політичного діалогу між Україною та ЄС. Економічна та енергетична проблематика. Перспективи діалогу в галузі юстиції, правосуддя та внутрішніх справ як гарантування безпеки демократичного розвитку.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут світової економіки і міжнародних відносин Спеціальність 23.00.04 - Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Тема: Безпековий вимір євроінтеграційної політики України Сауляк Тарас Анатолійович Київ - 2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана у відділі трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Науковий керівник: доктор політичних наук, професор Макаренко Євгенія Анатоліївна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Ожеван Микола Андрійович, Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, головний науковий співробітник відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій кандидат політичних наук, доцент Бєлоусова Наталія Борисівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної інформації З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5. Еволюція європейських інтеграційних процесів на початку ХХІ століття в умовах актуалізації проблем безпеки набула вагомого і до певної міри самодостатнього значення. Консолідація європейського простору в межах спільноти, що складається з 27 країн-членів ЄС, поставила на порядок денний питання про співвідношення внутрішніх аспектів європейської безпеки як сфери певних рішень і політичної практики ЄС та впливу цієї спільноти на формування безпеки в «зовнішньому» європейському просторі, який охоплюється концепцією «Ширшої Європи». Упродовж останнього десятиліття роль України у відносинах з ЄС та загальні перспективи її відносин з європейським інтеграційним центром належали до найбільш гострих тем публічної полеміки. Наслідком нерезультативності політичного курсу, зорієнтованого на вступ України до НАТО як обов’язкової передумови на шляху до ЄС, стало проголошення й затвердження в 2010 р. позаблокової орієнтації держави, а основними принципами зовнішньої політики України було визначено прагматизм та економізацію, які мають сприяти реалізації стратегічних інтересів України у відносинах із зовнішніми партнерами. Дослідження виконано в рамках планової державної тематики відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України: «Порівняльний вимір глобальних стратегій США, Росії, ЄС у контексті національних інтересів України» (номер державної реєстрації 0107U011797). Основними віхами, що визначили початкові хронологічні межі політичних процесів, які стали предметом аналізу, були підписання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (1994 р.), ухвалення Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу (1998 р.) та прийняття Спільної стратегії ЄС щодо України (1999 р.).