Безготівкові розрахунки в іноземній валюті за експортно-імпортними операціями, їх види та характеристика - Курсовая работа

Курсова робота на тему: Безготівкові розрахунки в іноземній валюті за експортно-імпортними операціями, їх види та характеристика Зміст Вступ 1. Методологічні засади використання безготівкових розрахунків при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями 1.1 Використання різних форм міжнародних розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 1.2 Види акредитивів, які використовуються у міжнародній торгівлі 2. Аналіз використання безготівкових розрахунків за експортно-імпортними операціями 2.1 Сучасний стан ринку безготівкових розрахунків в Україні у зовнішньоекономічній діяльності 2.2 Практика роботи КБ “Експобанк” щодо організації експортно - імпортних операцій 3. Проблеми та перспективи розвитку безготівкових форм розрахунків в Україні Висновок Список використаної літератури Вступ Формування в Україні ринкової економіки створює сприятливі умови для розширення зовнішньоекономічної діяльності та валютно-фінансової самостійності українських субєктів господарювання. Не розроблено комплексного підходу до вирішення проблеми, немає єдиної думки стосовно оцінки окремих форм міжнародних розрахунків та платіжних умов зовнішньоекономічних угод. Метою даної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів використання різноманітних форм безготівкових розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності банків, а також їх комплексне висвітлення, визначення основних переваг та недоліків, умов найчастішого використання окремих розрахункових форм та найбільш оптимальних форм міжнародних розрахунків, а також надання рекомендацій українським експортерам та імпортерам щодо здійснення ними розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності. Методологічні засади використання безготівкових розрахунків при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями 1.1 Використання різних форм міжнародних розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують організаційний бік руху грошових потоків: порядок проведення операцій, їх документальне оформлення, відповідальність сторін і банків тощо. Відповідно зростає забезпечення платежу для бенефіціара, мінімально - при банківському переказі за фактично поставлений товар, максимально - при акредитиві, який по суті є грошовою гарантією оплати відвантаженого товару банком, що відкрив акредитив. [13; c.68] Цивільно-правове регулювання міжнародних розрахунків ґрунтується на правових нормах як національного законодавства, так і міжнародного, якими є уніфіковані правила. До них належать видання Міжнародної торгової палати, а саме: “Уніфіковані правила з інкасо” у редакції 1995 року, публікація №522 та “Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів у редакції 1993 року, публікація №500. Згідно з Законом України “Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000р. №2121-III банки на території України повинні здійснювати розрахунки у встановлених Національним банком України формах, які відповідають міжнародній практиці. Банк виконує тільки платіжні доручення іноземних банків чи оплачує відповідно до умов кореспондентських угод виставлені на нього банківські чеки з грошовими зобовязаннями іноземних імпортерів, а також виставляє платіжні доручення і банківські чеки на іноземні банки за грошовими зобовязаннями вітчизняних імпортерів. Використання переказу як форми розрахунків за контрактом має бути обумовлене при укладанні зовнішньоторговельної угоди, при цьому у розділі “Умови платежу має бути визначено: детальний перелік документів, що спрямовується від експортера імпортеру; банківські реквізити переказоотримувача; строки, в які має бути здійснено платіж. Вони не несуть ніякої відповідальності за платіж: поставка товару, передача документів, а також сам платіж не входить у функції банку до моменту представлення платіжного доручення. Інкасова форма розрахунків полягає в тому, що експортер після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг надає своєму банку інкасове доручення, в якому викладено всі умови розрахунків: отримати від імпортера або від банку, що його обслуговує, згоду на сплату коштів - акцепт чи певну суму грошових коштів у зазначений в контракті термін в обмін на товаророзпорядчі документи. [17; c.69] Загальна характеристика розрахунків за допомогою інкасо зображено в таблиці 1.1 [23; c.9] Таблиця 1.1 Загальна характеристика розрахунків за допомогою інкасо Переваги Недоліки Умови найчастішого використання 1 2 3 1 Для експортера: це досить нескладна та недорога форма розрахунків; можливість організації зберігання, страхування та перепродажу товару інкасуючим банком у випадку неплатежу тратти; документи на товар не переходять у розпорядження до реалізації ним акцепту тратти. [23; c.9] Акредитив - це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (апліканта, заявника, наказодавця, емітента акредитива) або від свого імені зобовязаний: здійснити платіж бенефіціару за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; надати повноваження виконуючому банк