Місце безеквівалентності у перекладі системі сучасних німецької й української мов. Класифікація безеквівалентної лексики. Принципи та способи перекладу безеквівалентної німецької лексики. Складнощі при перекладі національно конотованих лексичних одиниць.
Аннотация к работе
Безеквівалентна лексика та прийоми її перекладу українською мовою Зміст Вступ Розділ 1. Поняття безеквівалентності у перекладі 1.1 Проблема відмежування поняття «безеквівалентна лексика» 1.2 Місце безеквівалентної лексики в системі сучасних німецької й української мов. Принципи та способи перекладу безеквівалентної німецької лексики 2.1 Проблема перекладу тимчасово безеквівалентної німецької лексики українською мовою 2.2 Прийоми перекладу безеквівалентної лексики 2.3 Складнощі при перекладі німецьких національно конотованих лексичних одиниць Висновки Список використаних джерел Вступ безеквівалентна лексика переклад німецький У сучасній мовознавчій науці термін «безеквівалентна лексика» (далі - БЛ) порівняно новий, і в його визначенні немає однозначності, а інколи й конкретності, що не сприяє визначенню БЛ як категорії лінгвістики. Мовознавці намагаються відмежувати цей термін від інших, або, порівнюючи з іншими «національно маркованими» поняттями, дати визначення БЛ (М.П. Кочерган [23], С.П. Влахов, С.И. Флорин [9], Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров [8], Т.А. Космеда [21], А.В. Волошина [10], Н.Є. Миропольська [26], О.І. Чередниченко [31] та ін.). Розглядаючи проблему співвідношення слова і денотата, лінгвісти намагаються також дати відповідь на питання про існування цього своєрідного етнокультурного шару лексики, але особливості функціонування національно маркованої лексики в тексті залишаються сьогодні ще недостатньо вивченими. Наукова новизна полягає в тому, що робиться спроба узагальнити накопичений досвід з вивчення даної проблеми і ввести до наукового обігу найбільш релевантне для теорії та практики перекладу уявлення про безеквівалентність як про явище відносне за своєю природою і суттю. Як зазначає А. В. Волошина, «кожен етнос у процесі своєї життєдіяльності «олюднює» навколишнє середовище та вносить у нього специфічні риси. З плином часу виникають етнічно значущі предмети-реалії. У свою чергу, Р.П. Зорівчак визначає БЛ, порівнюючи з реаліями, що є, на її думку, «моно- і полісемантичними одиницями, основне лексичне значення яких уміщує традиційно закріплений комплекс етнокультурної інформації, чужої для об’єктивної дійсності мови-сприймача» [15, с. Очевидно, всі реалії входять у обсяг БЛ певної мови. Наприклад, українське слово-міфологема русалка понятійно не відрізняється від російського, але в семному складі обох слів є деякі диференціюючі елементи: українська сема характеризує реалію як охайну, привабливу, добру до порядних людей, тоді як російська надає негативних рис - зла, страшна, а німецька міфологема означає істоту, яка, крім того, має владу над водою: Nixe - Wassergeister, die Macht uber Wasser haben und auch in ihm leben (Русалка - дух води, який має владу над водою і живе в ній). (Т. Шевченко.) (A.Kurella.) При типологічному вивченні мов активно використовується термін «екзотизм». Розглянувши концептуальні засади використання в лінгвістиці терміна «безеквівалентна лексика», ми вважаємо, що безеквівалентна лексема - особлива одиниця, що відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, номінує такі явища у сфері певної культури, які не властиві іншим.