Банківське кредитування фізичних осіб - Дипломная работа

ДИПЛОМНА РОБОТА з банківської справи Банківське кредитування фізичних осіб Зміст Вступ. Економічний зміст кредитних відносин. Організація кредитної діяльності банку. 1.1 Розробка кредитної політики банку. 1.2 Сутність, види, принципи банківського кредитування. 1.2.1 Споживчий кредит. 1.2.2 Кредитний ліміт. 1.3 Ліміти повноважень в процесі кредитування фізичних осіб. 1.4 Правове регулювання та нормативи кредитної діяльності. 1.5 Порівняльний аналіз споживчого кредитування в банках США, Франції та України. Практика банківського кредитування фізичних осіб. 2.1 Етапи кредитного процесу. 2.2 Методи оцінки кредитоспроможності позичальника. 2.3 Форми забезпечення повернення банківських позик. 2.4 Процентні ставки за кредитами. 2.5 Бухгалтерський облік споживчих кредитів. 2.6 Робота з проблемними кредитами. 2.7 Практичні аспекти кредитування населення. 2.7.1 Технологія видачі кредитів населенню для купівлі житла. 2.7.2 Технологія видачі кредитів населенню для купівлі автомобілів. 2.7.3 Технологія видачі кредитів населенню для купівлі товарів довгострокового користування. 2.8 Кредитний ризик. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. 2.9 Контроль кредитної діяльності банку. Шляхи покращення банківського кредитування фізичних осіб. 3.1 Розмежування функцій в кредитному процесі. 3.2 Рекомендації щодо застави. 3.3 Іпотека в Україні, перспективи розвитку. 3.4 Концепція кредитування фізичних осіб під заставу дорогоцінних металів за участю ломбарду. 3.5 Споживчий кредит та забезпечення житлом населення України. Висновки. Кредит (від лат. creditum - позика, борг) - одна з найскладніших економічних категорій, характер обєктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого - такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. У звязку з цим зявляється можливість заповнювати тимчасову нестачу коштів одних господарюючих субєктів за рахунок тимчасового надлишку коштів інших. Очевидно, що для реалізації цієї можливості необхідні відповідні економіко-правові умови. З одного боку, сама природа кредитної угоди зумовлює необхідність майнової відповідальності її учасників за виконання прийнятих на себе зобовязань. З іншого, обовязкова умова виникнення кредитних відносин - це збігання інтересів кредитора і позичальника. Вирішальне значення при цьому має узгодження таких характеристик, як забезпеченість позики, термін кредитування, рівень процентної ставки, наявність альтернативних варіантів фінансування та розміщення коштів. Про банки і банківську діяльність та підготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону Про банківський кредит, який нині очікує розгляду у Верховній Раді. За таких обставин безумовне цільове використання позичальником позики є| вельми проблематичним: якщо він саме і як власник позики має право робити з позиченими коштами все, що заманеться (тобто і не повертати їх), то, виходить, банк не вправі ні проконтролювати, ні вплинути на позичальника як щодо цільового використання позички, так і щодо стягнення боргу та відсотків. Однак практика засвідчує інше: позичальника із самого початку обмежують у правах користування позикою: по-перше - її терміном, по-друге - умовою цільового використання. Організація кредитування позичальників комерційними банками насамперед залежить від кредитної політики, яку проводить держава в особі своєї головної кредитної установи - центрального банку, і лише в другу чергу - від тактики і стратегії банку-кредитора. З огляду на це принципи організації кредитування, відображаючи субєктивний підхід центрального банку країни, змінюються відповідно до кредитної політики останнього. При цьому основними стимулюючими мотивами кредитних угод з боку кредитора є одержання доходу у вигляді позикового процента, а з боку позичальника - покриття нестачі власних ресурсів і отримання доходу в результаті використання позикової вартості. Отже, з урахуванням цих важливих аспектів дійдемо висновку, що кредит - це насамперед економічна категорія, якою передбачається акумулювання тимчасово вільних коштів бюджету, централізованих державних позабюджетних фондів, субєктів господарювання і населення, які потім надаються позичальникам (державі, юридичним і фізичним особам) на засадах повернення, строковості, сплати, цільового використання та реального забезпечення. Практичні засади кредитних відносин в Україні, форми і види кредитів, принципи та умови банківського кредитування визначаються відповідними нормативними актами Національного банку України. Організація кредитної діяльності банку 1.1 Розробка кредитної політики банку Незаперечним є твердження, що правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів). Банки, котрі культивують стратегічний підхід до управління, виробляють