Сутність та функції банківської системи. Зміна складових зобовязань банків України за 2009-2011 роки. Особливості побудови банківської системи України. Проблеми її розвитку та недоліки. Перспективи та напрямки розвитку банківської системи України.
Розділ І. Сутність, будова та функції банківської системи 1.1 Сутність та функції банківської системи Банки і банківська система - не звичайні економічні структури, їхній вплив на економічні процеси (позитивний чи негативний) надто великий і потрібна жорстка регламентація та контроль їх діяльності, щоб цей вплив мав виключно позитивний характер. Це робить надзвичайно актуальним правильне визначення ключових понять - банківська діяльність, банк, банківська система. Науково обґрунтовані визначення вказаних понять потрібно закріпити законодавчо, щоб кожний субєкт грошового ринку міг легко зясувати займається він банківською чи небанківською діяльністю і які наслідки (правові та економічні) це матиме для нього. У законі України Про банки та банківську діяльність банком названо будь-яку установу, яка виконує функції кредитування, касового й розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює інші банківські операції, передбачені цим законом. В дворівневій банківській системі верхній (вищий) рівень посідає Національний Банк України, емісійний центр, який є банком банків і обслуговує лише банківські заклади й урядові структури. Ця ціль вступає в певну суперечність із забезпеченням прибутковості як ключовою ціллю комерційних банків; забезпечення надійності і стабільності функціонування окремих банків та банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперебійного обслуговування економіки. Але найімовірніше малося на увазі реорганізувати сам союзний центральний банк (Держбанк СРСР), щось на зразок Федеральної резервної системи США, а не створити самостійні банківські системи в кожній республіці.[13] Початок формуванню в Україні власної банківської системи ринкового типу був покладений Законом Про банки і банківську діяльність, ухваленим Верховною Радою 20 березня 1991 р. В основу розбудови банківської системи України цим Законом були покладені принципи, загальновизнані у світовій практиці: дворівнева побудова; чітке функціональне розмежування між банками першого і другого рівнів; функціонування банків другого рівня на комерційних засадах та на договірних відносинах з клієнтурою; ліквідація монополії держави на банківську справу, можливість створення комерційних банків різних форм власності, лібералізація банківської діяльності; організація державного контролю і нагляду за банківською діяльністю і покладення цього завдання на центральний банк; незалежність центрального банку від державних органів виконавчої влади; формування загальносистемної інфраструктури забезпечення банківської діяльності та ін. Помітно зростає кількість банків з іноземним капіталом - з 12 на кінець 1994р. до 30 на кінець 1999р. Сплачений статутний фонд комерційних банків за період 1994-1999 pp. зріс більше ніж у 30 разів. НБУ як центральний банк в основному опанував досить складний механізм монетарного регулювання і досяг помітних успіхів у стабілізації національних грошей, організовано провів у вересні 1996 р. завершення грошової реформи. Банки не в змозі належним чином задовольняти попит на позичкові капітали, насамперед з боку субєктів реального сектора економіки, які постійно відчувають глибокий дефіцит грошей як платіжних засобів і як капіталу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
