Сутність ризику, причини його формування та можливі результати. Методи управління кредитними ризиками в банківській системі України на сучасному етапі її розвитку. Особливості вексельної форми розрахунків. Види та характеристика міжбанківських обєднань.
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН ТА МЕНЕДЖМЕНТУ КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни: Банківська справа Євпаторія 2009 Зміст 1. Заліковий модуль І 1.1 Методи управління кредитними ризиками 1.2 Розрахунки з відстрочкою платежу 1.3 Оцінити доходність активів 2. Заліковий модуль ІІ 2.1 Основні напрямки організації інвестиційної діяльності банків 2.2 Міжбанківське обєднання: їх види і характеристика 2.3 Визначити процентну ставку і суму виплат за факторинг Список літератури 1. Заліковий модуль І 1.1 Методи управління кредитними ризиками Сучасний банківський ринок неможливо без ризику. Под ризиком прийнято розуміти ймовірність, а достеменно загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або добуток додаткових витрат в результаті здійснення певних фінансових операцій. Пов’язаний з імовірністю того, що фінансові можливості емітента знизяться настільки, що він виявиться неспроможним виконати свої зобов’язання щодо сплати основного боргу та доходів по цінних паперах. Кредитні ризики можуть мінімізуватися за допомогою відповідного забезпечення, до якого відноситься: неустойка (штрафи, пені), застава, порука (гарантія). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку та відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Методи управління ризиком кредитного портфеля банку Диверсифікація Метод диверсифікації полягає в розподілі кредитного портфеля серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного як за характеристиками (розмір капіталу, форма власності), так і за умовами діяльності (галузь економіки, географічний регіон). Наприклад, ліміт кредитування позичальників певної галузі може бути визначений як максимальний сукупний розмір коштів або як відношення суми кредитів у галузь до загальної величини кредитного портфеля. Банки аналізують кредитний портфель і класифікують кредитний портфель за кожною кредитною операцією залежно від: фінансового стану позичальника (керуючись Положенням банку «Про оцінку фінансового стану позичальника», «Оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи»); стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості; рівня забезпечення кредитної операції. Якщо стан заставленого майна не переведено, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забезпечення кредиту, то резерв під кредитні ризики формується на всю суму основного боргу. 1.2 Розрахунки з відстрочкою платежу Сьогодні економіка України потребує швидких структурних та технологічних перетворень при одночасному вдосконаленні механізму безготівкових розрахунків, так як сучасний її стан характеризується розладом платіжно-розрахункової системи та платіжною кризою. Вексельна форма розрахунків - це розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, яка оформлюється векселем. У 1992 році Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про застосування векселів в господарчому обороті України». Як сказано у Законі України від 14 жовтня 1992 року №2680-XII «Про цінні папери i фондову біржу», «вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
