Необхідність ефективного формування банківських ресурсів. Формування власних коштів банку. Залучені та запозичені кошти комерційного банку. Страхування вкладів на Україні та зарубіжний досвід. Оптимізація структури банківських ресурсів.
Курсова робота Банківські ресурси План 1. Формування власних коштів банку. 3. Залучені кошти комерційного банку: 3.1. Депозити до запитання юридичних і фізичних осіб; 3.2. Строкові депозити; 3.3. Суть та значення депозитної політики банку; 4. Облігації внутрішньої державної позики; 4.2. Страхування вкладів на Україні та зарубіжний досвід. 6. Висновок: Оптимізація обсягів і структури банківських ресурсів для досягнення фінансової стійкості банку. 1. Банківські ресурси - це основа основ діяльності будь-якого банку, оскільки процеси утворення ресурсів і надання позик перебувають у тісному взаємозв’язку. Тому розуміння економічного змісту банківських ресурсів, значення проблем пов’язаних із їх ефективним формуванням і доцільним використанням, надзвичайно важливе, особливо для українських комерційних банків. Так як перед кожним комерційним банком на протязі його діяльності зустрічаються такі питання як: “Які краще залучити кошти?. Комерційний банк може не здійснювати операції з векселями, не надавати лізинговий кредит, не здійснювати міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів - ці операції не суттєво вплинуть на подальшу діяльність комерційного банку, на його надійність, ліквідність. Я не вважаю, що банк повинен обмежити або не звертати уваги на інші банківські операції та послуги, навпаки він має розширювати спектр своїх банківських послуг для зміцнення своєї конкурентної здатності і розширення клієнтської бази. Складовою частиною банківських ресурсів є власні кошти (або капітал) банку-фактор, що відіграє неабияку роль у зміцненні довіри клієнтів як до окремого банку, так і до банківської системи в цілому. Для комерційного банку достатнім буде 8% від загального капіталу. У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі сутність капіталу банку найчастіше визнають за джерелами його формування, серед яких: акціонерний капітал; резервний капітал; нерозподільний прибуток ( частина прибутку, яка залишається після виплати дивідендів і відрахувань у резервний фонд). Походження терміну “капітал” (від фр., англ. capital , лат. сaptalis - головний) означає багатство (цінні папери, грошові кошти, майно), які використовуються для власного самозбільшення. Суть банківського капіталу виявляється через його функції: капітал є основою для створення й організації банку, а також для його діяльності до часу накопичення достатнього обсягу залучених і позичених коштів; у випадку несприятливої ситуації і непередбачених витрат капітал відіграє роль буфера, своєрідної “подушки”, що дає змогу банку продовжувати виконувати ті чи інші операції. У критичних ситуаціях (у випадках нестачі резервів) для погашення збитків використовується статутний капітал. Розмір статутного фонду визначається засновниками, однак за чинними в Україні вимогами для вітчизняних банків встановлено такі нормативи: мінімальний розмір статутного фонду повинен становити 1 млн. ЕКЮ; мінімальний розмір власних коштів 3 млн. ЕКЮ (на 01.01. Якщо комерційний банк утворюється у формі акціонерного товариства (АТ) відкритого типу, то статутний фонд формується шляхом відкритої передплати на акції, а якщо у формі АТ закритого типу - у порядку перерозподілу усіх акції серед засновників КБ згідно з розміром їх частки у статутному фонді. Статутний фонд може створюватися тільки за рахунок власних коштів учасників (акціонерів) банку. Акція - ЦП, який підтверджує внесок коштів у статутний фонд АТ, дає право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів та управління АТ. Призначенням цих резервів є зниження негативних наслідків у зв’язку з неповерненням кредитів, виникненням збитків від операцій з валютою та ЦП, що знаходяться у прибутку, що залишається у банку після сплати податків. Склад капіталу банку за методикою Базельського міжнародного комітету з питань банківського нагляду. Отже, зростання власних коштів комерційних банків у 1998 р. - це поліпшення фінансової стійкості, але треба визнати, що головне завдання полягає все-таки у подальшому нарощуванні банківського капіталу. Запозичені кошти - це кошти, які банк залучає шляхом випуску облігацій або одержанням міжбанківського кредиту. Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій у процесі яких використовують різні види банківських рахунків. Депозит - це грошові кошти в національній та іноземній валюті що передані їх власникам або іншою особою за його дорученням в готовій або безготівковій формах на рахунок власника для зберігання на певних умовах. За першою вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжних доручень, сплати чеків або векселів. Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків суб’єкт господарської діяльності подає до банку такі документи: заява на відкриття рахунку ( додаток № 1 ); копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади; копію належним чином зареєстрованого статуту (положення); копію документа, що підтверджує взяття підприємства н
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
